2015 рік, випуск 4

Акцентовано, що захистити Україну допоможе запропонована нею і підтримана світовою громадськістю соціогуманістична парадигма нових міжнародних взаємовідносин. Вона має ґрунтуватися не на шовіністичній силі сильних світу цього, а на силі захисту індивідуальних прав людини і колективних прав кожної нації, на гармонізації та гуманізації людиноцентричних і націоцентричних цивілізованих цінностей, на здобутках сили розуму в пошуках шляхів суспільного розвитку, соціальної справедливості та правди пізнання. Водночас, будучи ідеологічною платформою новітньої доби, повинна акумулювати семантичні, аксіологічні та семіотичні складові української національної ідеї (УНІ) як комплексної домінанти поточної та довгострокової стратегії розвитку державності України, зміцнення її суб’єктності та збереження національної ідентичності.
Ключові слова: гібридна війна, захист інформаційного і територіального простору, анексія, ідеологічні засади державотворення.

Приділяється увага питанню зародження Києва та Київщини, які черпають свій початок з держави Київська Русь. Еволюція цієї могутньої політичної і культурної держави пройшла багато століть. Деталі складного процесу розвитку проаналізував вчений, історик, політичний та громадський діяч Михайло Грушевський. Всі історичні події були зафіксовані не лише за допомогою офіційних, письмових документів, а й знайшли місце у фольклорних текстах, які передають факти з погляду народу та їхньої правди.
Ключові слова: держава, князівство, фольклор, соціально-побутовий, народні пісні, літопис, народ.

Стаття присвячена аналізові окремих аспектів «львівського міфу» та міського фольклору Львова у міжвоєнний час. Простежено взаємозв’язок між мовним образом «батяра» у тодішньому міському арго («балаці») та у фольклорі. Досліджено також взаємовпливи літературних та фольклорних міфообразів у контексті багатоетнічної міської культури Львова 20—30-х рр. ХХ ст.
Ключові слова: міф, Львів, батяр, балак, література, фольклор, культура.

Розглянуто генезис і динаміку розвитку антимосковської сатири у повстанських колядках, її традиційну й новітню складову, виділено основні об’єкти сатиричного змалювання й осмислення. Також проаналізовано ідейно-смислове наповнення, художньо-поетичні засоби та функціональну специфіку цієї сатири.
Ключові слова: політична фольклорна сатира, повстанські колядки, московські загарбники, комуністи, російська окупація.

Статтю присвячено визначній пам’ятці історичного минулого України — місцю останнього спочинку козацького полководця Івана Сірка, діяльність якого оповита легендами і переказами. Узагальнено факти, які стосуються могили кошового отамана і ставлення до нього з боку недругів та місцевої людності — нащадків запорозьких козаків. Проаналізовано обставини перенесення могили на нове місце, простежено її подальшу долю. Вперше опубліковано результати краніометричного дослідження черепа Івана Сірка. На підставі різнорідних джерел реконструйована зовнішність і антропологічні риси козацького отамана.
Ключові слова: козацтво, народні перекази, кошовий отаман Іван Сірко, могила, антропологічні риси.

Стаття присвячена творчості іконописця, схимонаха Студитського Уставу Ювеналія Мокрицького, який є видатним представником українського сакрального мистецтва другої половини XX ст. як в діаспорі, так і в Україні. Коротко розглянуто біографічні дані митця, вперше зроблено систематичний перелік ікон, які виконав о. Ювеналій Мокрицький в діаспорі та в Україні, зазначено місце їх знаходження, подано їх атрибуцію і обставини створення.
Ключові слова: ікона, іконопис, іконостас, сакральне мистецтво, темперна техніка.

Статтю присвячено діяльності Яна Тисевича, живописця і графіка західноукраїнських земель ХІХ ст., який у силу певних обставин долучився до вивчення традицій австрійської мистецької школи. На основі епістолярної спадщини і мистецького доробку художника проаналізовано його внесок у розкриття специфіки навчального процесу Віденської академії мистецтв наприкінці 1830-х — на початку 1840-х рр. Вони увиразнюють концептуальну позицію її керівного і професорського складу, яка зводилася до поєднання практичних і теоретичних занять, а також максимального завантаження студентів, створення між ними здорової конкуренції. Виступають переконливим свідченням того, що оптимальні методи навчання, спрямовані на ефективне розв’язання виховних завдань, у ХІХ ст. надали їй статусу провідного мистецького центру Європи.
Ключові слова: Ян Тисевич, Віденська академія мистецтв, провідний освітній заклад держави, навчальний процес, епістолярій, графічні та живописні твори.

Висвітлено чинники, які вплинули на розвиток церковного інтер’єру Прикарпаття в XX столітті. На основі зібраного матеріалу окреслені основні етапи розвитку та становлення церковного інтер’єру, виокремлено провідних митців та мистецькі об’єднання в галузі церковного монументального живопису. Проаналізовано специфіку та особливості розвитку духовних та архітектурно-мистецьких традицій церковного інтер’єру.
Ключові слова: церковний інтер’єр, храм, тенденція, традиція, Прикарпаття.

На основі польових матеріалів з Житомирщини розглянуті скотарські мотиви, притаманні звичаям та обрядам літнього циклу народного календаря. Виокремлений комплекс захисних обрядових дій та апотропейних засобів для збереження домашньої худоби. Наведені приклади різних способів виявлення відьми та повернення викраденого молока.
Ключові слова: скотарські мотиви, народний календар, Волинь, Житомирщина, відьма.

Стаття присвячена проблемі досліджень календарної обрядовості за принципом домінантних мотивів. Особливу увагу звернуто на термінологічну невизначеність поняття «хліборобський мотив». Простежено застосування вченими принципу «мотивів» при дослідженні звичаїв та обрядів. Матеріал можна розглядати як доповнення до вже опублікованих джерел з хліборобських мотивів у календарній обрядовості.
Ключові слова: календарна обрядовість, мотив, тема, хліборобські мотиви.

Розглядаються символічні ознаки одягу населення Київської Русі відповідно до їхнього розташування на тілі: плечовий одяг (сорочка, свита, плащ, лор, кожух); поясний одяг (обгортки, штани, пояс); головні убори (діадеми, чільця, шапки, завої, стрічки); взуття (чоботи, поршні); прикраси (барми, намисто, браслети, персні тощо).
Ключові слова: Київська Русь, одяг, власяниця, корзно, свита, клобук, браслети, колти, рясна, гривна.

Досліджено бісерний декор західноподільського одягу ХІХ ст. як окреме явище народного мистецтва. Проаналізовано типологію, технологію та художньо-композиційні засади автентичних творів. Виокремлено унікальні риси західноподільських артефактів ХІХ ст. Наукова розвідка сприяє створенню системи атрибуції народних творів з бісеру.
Ключові слова: бісер, прикраса, бісерний декор, одяг.

Завдяки аналізу та систематизації матеріалів відомих і маловідомих праць та музейних фондових колекцій розкривається проблема формування єдиної класифікації традиційних головних уборів українців Поділля ХІХ — першої половини ХХ ст. Подається спроба створення розширеної й узагальненої класифікації головних уборів подолян з урахуванням їх регіонально-специфічних ознак.
Ключові слова: український народний стрій, історико-етнографічні регіони, українці Поділля, локальні зони, комплекс вбрання подолян, музеї, традиційні головні убори, класифікація, регіонально-специфічні ознаки.

Стаття присвячена питанням класифікації кримськотатарських традиційних головних уборів: жіночих, чоловічих і дитячих. В основу дослідження покладено наративні, образотворчі джерела XVIII—XX ст., a також власні польові матеріали автора. Наводяться всі відомі терміни головних уборів, поширених у Криму до першої чверті XX ст., багато з яких до теперішнього часу безповоротно втрачені.
Ключові слова: кримські татари, традиційний народний костюм, жіночі головні убори, головні убори нареченої, чоловічі, дитячі головні убори.

Вперше в українській етнології проаналізовано працю Варвари Щелоковської (В. Щ.) у площині дослідження традиційної культури харчування українців. Досліджено внесок авторки у вивчення порушеної теми. Виокремлено аспекти й питання, що потребують належної уваги сучасних етнографів з урахуванням потреб і рівня розвитку сучасної етнології, історії, культурології, мистецтвознавства та керамології. Зроблено висновок про високий рівень інформативності та наукової ретельності аналізованої праці В. Щ.
Ключові слова: Україна, українці, Куп’янський повіт, глиняний посуд, традиція, культура харчування.

Розглядаються ключові аспекти розвитку української культурної керамології, окреслені періоди та з’ясовано, які публікації присвячені кожному періодові становлення української культурної керамології протягом перших 20 років ХХ століття.
Ключові слова: культурна керамологія, гончарство, період, земські установи, становлення, українські дослідники.

Окреслені основні етапи формування української керамологічної експозиції у музеях. Акцентується увага на матеріалах, які є цінними джерелами для української культурної керамології.
Ключові слова: українська керамологія, експозиція, історія формування, джерело, музей.

Узагальнено інформацію про способи (оптовий і роздрібний) та форми (роздрібний продаж чи обмін самим гончарем, оптовий збут посередникам) продажу глиняного посуду гончарів Харківської губернії в другій половині ХІХ ст.; окреслено ареали збуту; зазначено оптові та роздрібні ціни на товар.
Ключові слова: глиняний посуд, гончарі, Харківська губернія, збут, оптовий спосіб, роздрібний спосіб, обмін, ярмарки, скупники, чумаки.

Репрезентується когнітивний матрично-фрактальний метод дослідження процесу сприйняття творів живопису. Розглянуто комплекс чинників, що впливають на цей процес, а також підходи окремих дисциплін при дослідженні цього явища. Твір пропоновано розглядати як відкриту інтерпретативну матрицю при неоднакових рівнях сприйняття різними категоріями реципієнтів. Представляється оригінальний метод дослідження процесу сприйняття твору живопису, який би дав змогу поєднати в багатопластових матрицях митця і сприймача твору різні висновки окремих дисциплін та оцінки експертів.
Ключові слова: сприйняття твору, метод дослідження, когнітивний, матриця, фрактал, естетична реакція.

Стаття присвячена часовому аналізу практичних проявів різних типологічних форм українського перформансу та нетипових просторових мистецьких подій — акцій. Наведено специфіку авторських методів та розглянуто особливості ідеологічних, художньо-естетичних ознак українського акціонізму в системі образотворчого мистецтва України 1960-х — першої половини 1990-х років. Активне практичне зацікавлення цим видом мистецтва зумовлює до вироблення принципів мистецтвознавчої кваліфікації, спонукає до наукового опрацювання та висвітлення основних ідейних проявів.
Ключові слова: акція, «мистецтво дії», перформанс, «перформативний», український акціонізм.

Розглядається українське мистецтво середини ХХ ст., тематично, стилістично і ментально налаштоване на українство. Звертаємося до питання «українського національного стилю», що визначається сумою типових стильово-пластичних ознак та відповідною системою образності. Розглядаючи творчість ряду мистецьких особистостей, ми відслідковуємо творення характерних художніх форм та ілюструємо тяглість традиції в українському мистецтві.
Ключові слова: художня форма, український національний стиль, стильово-пластичні ознаки.

Зосереджена увага на формуванні Святої Літургії, окреслено її зародження та розвиток з акцентом на проникнення у суть її символіки. Виявлено зв’язок словесних богословських формулювань з візуально-мистецькими образами. Охарактеризовано основні літургійні теми, пов’язані між собою Євхаристійною тематикою та життям Христа.
Ключові слова: Літургія, Євхаристія, візуально-мистецькі образи, символічність, іконографія.

Висвітлюються питання розвитку українського стилю в мистецтві, роль і значення в ньому місцевих осередків художньо-промислової кераміки та, як наслідок, вияви «гуцульської» сецесії в архітектурі Львова. Проаналізовано художньо-стильові особливості будівель, у декоруванні яких використано облицювальну керамічну плитку, виявлено зв’язок архітектурних конструкцій та орнаментальних мотивів з народним мистецтвом Гуцульщини. Згадано творчість відомих архітекторів і художників І. Левинського, Т. Обмінського, О. Лушпинського, які працювали в стилі «гуцульської» сецесії, зокрема випускника Коломийської гончарної школи О. Білоскурського.
Ключові слова: промислова кераміка, сецесія, облицювальні плитки, архітектура, Львів, художня гончарна школа, Гуцульщина.

На основі зібраних польових етнографічних матеріалів, джерел та наукової літератури розглянуто опалювальні та освітлювальні пристрої в інтер’єрі селянського житла України. Стисло проаналізовано їх матеріал, конструктивні варіанти, розміри, форму, застосування тощо.
Ключові слова: Україна, Полісся, Поділля, Слобожанщина, Покуття, Українські Карпати, піч, «посвіт», каганець, світильники, лучина, ліхтар, лампа.

Наслідуючи дослідницькі традиції попередніх поколінь наукової інтелігенції, в роботі здійснено комплексний аналіз корпусу графічних творів С. Караффи-Корбут у соціокультурному контексті, з естетичним та композиційним задумом. Відзначено важливу роль художниці у збагаченні мистецької спадщини України, яка набула поширення в народному середовищі.
Ключові слова: графічні твори, соціокультурний контекст, комплексний аналіз, естетичні коннотації, композиційний задум.

Аналізується творчість графіка Ігоря Біликівського — митця, діяльність якого є зразком для наслідування та подальшого наукового дослідження. Розглянуто графічні праці, що стали відображенням культурно-художнього середовища міста Львова у 1990—2000-х роках. Проводиться дослідження композиційних та стилістичних особливостей станкових аркушів. Прослідковується перехід від цинкографії до знаходження авторської графічної техніки. Розглядається середовище художнього життя та специфіка розвитку мистецького процесу.
Ключові слова: станкова графіка, цинкографія, акварель, абстракція, львівська школа графіки.

У другій половині ХХ ст. все більше стверджується як самостійний вид образотворчого мистецтва акварельний живопис. У цей час на мистецьку арену Криму виходять зовсім нові тенденції порівняно з першою половиною сторіччя. Епічності світосприйняття, характерній для початку століття, залишається чекати на своє повернення у 90-ті роки у творчості В.В. Нікулова та на початку ХХІ ст. у роботах І.М. Шипіліна; тоді як провідною зіркою в мистецтві акварелі другої половини ХХ ст. стає експресивна імпресіоністичність її корифея Я.О. Басова. Творчий дослід майстра, орієнтований на внутрішню логіку краєвиду, виявляється революційним. На загал акварельний пейзаж у кримському мистецтві другої половини ХХ ст. не мав єдиної стилістичної спрямованості. Кожен з митців йшов своїм особистим шляхом, спираючись на традицію та попередні світові досягнення.
Ключові слова: акварель, пейзаж, полістилізм, імпресія, експресія, живий дух природи, міфологізм.

Розглядається вистава Київського Сірого Театру Чуттєвого Психоаналізу «Аліса і Принц», яка розкриває складні грані людської свідомості. Аналіз сучасних постановок театрів різних типів на сьогоднішній день ставить актуальні питання перед сучасним мистецтвознавством. Психологічний театр торкається найважливіших аспектів людського самоусвідомлення, на тлі реальної соціальної проблематики це один з найзатребуваніших видів мистецтва.
Ключові слова: вистава, театр, психологічний театр.

Стрімкий розвиток цивілізаційних процесів веде до поступового занепаду села, яке за своєю суттю є колискою формування людини і найбільш сприятливим місцем перебування його. Використовувати природні та антропогенні особливості села в нових умовах розвитку — завдання, яке має стати пріоритетним у сфері оздоровлення людини як такої.
Ключові слова: архітектурне середовище села, архітектурне середовище мегаполісу.

Вперше описано, атрибутовано та зроблено спробу проаналізувати унікальний глиняний виріб — глиняні рюмки-трійчатки, згаданий відомими дослідниками-слобожанами Левом Соколовським та Миколою Сумцовим. Виріб уведено в науковий обіг.
Ключові слова: Микола Сумцов, Лев Соколовський, Харківщина, глиняний посуд, культура харчування, рюмки-трійчатки, весілля.

Подається опис весілля одного із сіл східної частини етнографічної Волині. Крім того, додаються локальні варіанти весільних обрядів, зафіксованих на цій території в ході експедиційного дослідження. Матеріал можна розглядати як доповнення до вже опублікованих джерел з весільної обрядовості Волині.
Ключові слова: весілля, Колесники, заручини, сватання, коровай, гільце.