2015 рік, випуск 5

На початку XX ст. у рамках діяльності Наукового товариства імені Шевченка у Львові формується антропологічна школа, до якої належав також Іван Раковський. У роки Першої світової війни та повоєнний період учений цікавився проблемами, що стосувались антропологічних рис українців. Опрацювавши спогади сучасників Тараса Шевченка, його посмертну маску й автопортрети, а також інші види джерел, у 1921 р. дослідник описав загальний вигляд Кобзаря та визначив його типові антропологічні риси.
Ключові слова: Іван Раковський, Тарас Шевченко, антропологічні риси.

Подається розгорнутий фольклористичний аналіз розповіді члена повстанського збройного підпілля про перебування разом з митрополитом Й. Сліпим в одній камері Золочівської в’язниці. Оповідач у руслі повстанської епічної традиції змальовує митрополита-в’язня реалістично і водночас ідеалізує його як новочасного національного героя  — видатну постать української Церкви й усієї держави.
Ключові слова: Йосиф Сліпий, Греко-Католицька Церква, баптисти, повстанська епічна традиція, молитва в кризовій ситуації, тюремний мікросоціум, психоемоційний клімат тюремної камери, моральність і їжа у тюремній камері.

Проаналізовано магічні дії, які навесні супроводжували конкретні сільськогосподарські роботи — оранку та сівбу. Усі звичаї та обряди виконували дуже старанно, адже здебільшого саме з неправильним здійсненням ритуальних дій (а не з поганими погодними умовами) пов’язували неврожай.
Ключові слова: народний календар, оранка, сівба, ярі злакові культури.

З’ясовуються особливості застосування традиційних магічних способів захисту худоби у бойків; акцентується увага на демонологічних уявленнях горян про тісний зв’язок домашніх тварин з різного виду домашніми духами; проаналізовані основні засоби захисту худоби від шкідливих дій відьми-босуркані.
Ключові слова: домашні духи, домашня худоба, відьма, «босурканя», бойки.

Проаналізовано мантичний звичай «засівання конопель», який побутував у різних історико-етнографічних районах України. Зокрема, звернуто увагу на його семантику, символіку, функційність, архаїчні елементи, локальні різновиди.
Ключові слова: ворожіння (мантичні дії, дивінації), насіння, засівання, «віщий» сон, лічба.

У роботі розглянуто особливості облаштування покуті — південно-східного кута поліської хати, який у сакрально-символічному значенні займав у ній особливе місце. Увага приділена окремим предметам, які розташовувались у цьому місці житлової камери (столу, іконам, рушникам тощо). Окремо розглянуто хлібну діжу як елемент інтер’єру: її місцезнаходження у хаті, способи виготовлення, функціонування у календарній та сімейній обрядовості, ворожіннях, ритуалах тощо.
Ключові слова: Полісся, хата, інтер’єр, стіл, ікони, діжа.

Розглядаються основні типи світських барокових споруд, що містили садово-паркові закладення. Аналіз просторових та планувально-композиційних взаємовпливів між світськими бароковими спорудами та садово-парковими закладеннями викристалізував загальні принципи їх взаєморозміщення в ландшафті.
Ключові слова: садово-паркове мистецтво, бароко, міський палац, приміський палац, заміський замок, заміський палац, садиба.

Аналізуються художні собливості архітектури вокзалів України другої половини ХІХ — першої третини ХХ ст. На прикладі конкретних пам’яток виявлено характерні риси стилів еклектизму, модерну, ар деко та принципи поєднання в архітектурі вокзалів напряму ретроспективізму з прогресивними будівельними технологіями
Ключові слова: архітектура вокзалів, художньо-стилістичні особливості, ретроспективізм-еклектизм, модерн, ар деко, декоративні архітектурні деталі, синтез мистецтв.

На основі вивчення збірки Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, аналізу польових та архівних матеріалів висвітлено історію народної іграшки Покуття, простежено тенденції розвитку й занепаду впродовж 1910—2010-х рр., визначено її художні та функціональні особливості.
Ключові слова: народна іграшка, гра, функція, пластика, форма, колір, декор.

На основі зібраних польових матеріалів, наявних джерел та даних наукової літератури стисло аналізується архаїчний вид народних меблів для сидіння в інтер’єрі селянського житла — тесана нерухома лава. Прослідковуємо час її виникнення, матеріал, розміри, форму, варіанти конструктивних з’єднань, функціональне призначення. Матеріал представлений переважно двома регіонами України — Українськими Карпатами (Бойківщина, Гуцульщина, Лемківщина) та Середнім Поліссям (межиріччя Ужа і Тетерева).
Ключові слова: Українські Карпати, Бойківщина, Гуцульщина, Лемківщина, Середнє Полісся, народні меблі, відмостка, тесана лава, конструктивні з’єднання.

Аналізується дрібна керамічна пластика — фігурки птахів і тварин, міфологічні, фантастичні й християнські образи, скульптурні портрети, жанрово-побутові композиції. В інтер’єрі приміщень вона виконувала здебільшого декоративну функцію. Виокремлено глиняні плакети, бюсти і пам’ятники Т. Шевченка, зображення гончаря, весільної пари та цілих кортежів і фігурних сценок, пов’язаних зі звичаями та обрядами, роботою в полі, різні гротескні композиції. Висвітлено мистецькі особливості цих предметів.
Ключові слова: пластика, фігурка, скульптура, інтер’єр, приміщення, функція, декор, майстер.

Розглядаються типологічні та художні особливості в’язаних і мереживних виробів на Бойківщині й Підгір’ї кінця ХІХ  — початку ХХІ ст. Простежено характерні ознаки та локальні відміни, визначено основні типи одягових виробів, їх ступінь побутування і поширення. Залучено інформацію від респондентів, введено в обіг артефакти, зафіксовані під час польових досліджень.
Ключові слова: в’язання, мереживо, традиція, доповнення, оздоблення, техніки виготовлення, локальні особливості, типологія.

Продовжуємо висвітлювати тему, розпочату у попередньому випуску збірника. Розглядаємо прикраси одягу населення Київської Русі, які можна згрупувати за таким призначенням: для голови, грудей, пояса, рук. Окремі групи складали символічні елементи, які доповнювали одяг світських і духовних осіб, та спорядження вершника. Підкреслюємо, що характер ювелірних виробів у строї конкретної особи відповідав її соціальному, статевому та віковому стану.
Ключові слова: Київська Русь, ювелірні вироби, курганні поховання, пам’ятки давньоруської писемності.

Розглянуто стан дослідження професійного мистецтва театрального костюма в Україні. Проаналізовано праці з філософії, культурології, мистецтвознавства, де розглянуто проблеми костюма в українському театрі початку ХХ ст. Обґрунтовано актуальність дослідження цієї проблеми.
Ключові слова: театральний костюм, сценографія, авангард, естетика.

Вперше здійснюється мистецтвознавче вивчення іконостаса Собору Пресвятої Родини у Лондоні. Іконостас був виконаний протягом 1987—1992 рр. відомим українським художником-іконописцем ієромонахом Студитського уставу Ювеналієм Мокрицьким. Досі про цю видатну роботу майстра не говорилося у мистецтвознавчій літературі. Стаття написана на матеріалах власних польових досліджень автора під час спеціальної поїздки у Лондон в серпні 2013 р. для вивчення іконостаса. Фото іконостаса та ікон публікуються вперше.
Ключові слова: Собор Пресвятої Родини у Лондоні, іконостас, ікони, іконопис, олійна техніка, канонічні особливості, новації стилю, український неовізантизм.

Англійська сатирична графіка кін. XVIII — поч. XIX ст.  — яскраве явище європейського мистецтва періоду гострих суспільних колізій, соціальних битв та воєнних конфліктів. Творчість англійських карикатуристів цього періоду багато в чому характеризує як особливості розвитку англійського образотворчого мистецтва, так і його своєрідність. У статті вперше досліджено колекцію англійської сатиричної графіки кін. XVIII — поч. XIX ст. з фондів Харківського художнього музею. Визначаються індивідуальні особливості творчого почерку відомих англійських карикатуристів, а також актуальність їхнього мистецтва в умовах сьогоднішньої української дійсності.
Ключові слова: англійське мистецтво, політична карикатура, сатирична графіка, гротеск.

Описується закарпатський живопис ХХІ ст., який демонструє невпинні пошуки митців нових, відповідних часові, зображальних засобів, що сформували історично дві тенденції. Розглядається художній аналіз живописної мови трансавангардиста Ловранта Бокотей. Дається розшифровка деяким постмодерним поняттям. У художній діяльності Ловранта описуються деякі періоди та пояснюється творча формула художника, яка має абревіатуру «МІМІКА».
Ключові слова: авангард, трансавангард, трансгресія, етичний вимір, естетосфера, космізація.

Стаття присвячена часовому аналізу об’єктів-інсталяцій та дій у довкіллі як перших спроб творення мистецтва ленд-арту в Україні. Визначено основні аспекти розвитку ленд-арту в динаміці впродовж 1980—2000-х рр. у контексті українського образотворчого мистецтва акціонізму.
Ключові слова: енвайромент, об’єкт у довкіллі, дія у довкіллі, інсталяція у довкіллі, український ленд-арт.

Розглядаються та систематизуються традиційні та новітні тенденції творчо-організаційної діяльності нинішнього Донецького академічного ордена Пошани обласного російського драматичного театру м. Маріуполя у періоди воєнних дій (1914—1920, 1941—1945, 2014 рр.). Автори визначають основні віхи становлення театру, подають характеристику творчо-організаційної діяльності театру в контексті воєнно-історичних подій в регіоні, з’ясовують засади репертуарної та мовної політики театру в окреслені періоди.
Ключові слова: Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр м. Маріуполя, воєнні дії 1914—1920, 1941—1945, 2014 років, репертуар, гастрольна діяльність.

Стаття висвітлює приклади сюрреалізму у графічному дизайні українського естрадного плаката 1970—1980-х років. Неприйнятний в радянському образотворчому мистецтві, цей стиль в українському естрадному плакаті представлений двома напрямками. Перший творив ілюзію надреальності за допомогою несподіваного, хаотичного зіставлення реалістичних зображень, і в цьому уподібнювався до творів Рене Магрітта та інших відомих сюрреалістів. Другий, співзвучно з творами польських та чеських художників плаката, за допомогою метафор зашифровував суспільно-важливі повідомлення. Поєднання традиційних народних мотивів зі стилістикою модного західного напрямку формувало конотацію «сучасності» української культури.
Ключові слова: графічний дизайн, український естрадний плакат, вокально-інструментальні ансамблі, сюрреалізм, надреальне, дивовижне, моторошне, метафора.

На основі джерельних (польових етнографічних) матеріалів висвітлюється один із важливих компонентів народної будівельної обрядовості волинян — новосільні традиції. Розглянуті повір’я про встановлення часових параметрів «вхіщин». Виявлені ритуальні способи уникнення демонологічної небезпеки в новому житлі. З’ясовані поминальні мотиви обрядової трапези, демонологічні повір’я в контексті розглядуваної обрядовості.
Ключові слова: будівельна обрядовість, новосілля, Волинь, звичаї, обряди, повір’я.

Ідеться про малярську спадщину Корнила Устияновича, істотну частку в якій займає християнська тематика. Вперше в науці подано мистецтвознавчий аналіз ікони «Преобреження Христове», яку виявлено у церкві с. Волосянка Сколівського району Львівської області. Дотично розглядаються стосунки священичих родин Устияновичів та Реваковичів, у яких добрими приятелями були Корнило і Тит. До того ж, портрет Тита художник змалював ще у молодому віці.
Ключові слова: Преображення Христове, техніка виконання, відтінок, портрет.

Розглядаються штрихи про життя і діяльність мітрата О. Базюка. На основі архівних джерел, матеріалів з особової справи священика подано об’єктивні його біографічні відомості. За метричними записами церковних книг с. Волосянки, які вів О. Базюк упродовж 1945—1948 рр., уперше представлено цей відтинок його праці на парохії. Звернена увага на повноту та вичерпність інформації про парафіян, навіть про загиблих у часи боротьби УПА. Встановлено час і місце поховання отця.
Ключові слова: особова справа, метричні записи, мітрат, посох.

Внаслідок обстеження Державного історико-культурного заповідника «Тустань» скельних виходів поблизу с. Ямельниця Сколівського району Львівської області було виявлено новий петрогліф — дванадцятиконечний хрест. Аналогічні хрести відомі на середньовічних християнських па­м’ят­ках Криму та Болгарії (Преслав).
Ключові слова: петрогліфи, дванадцятиконечний хрест, Державний історико-культурний заповідник «Тустань».