« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 893—899

УДК 930.2:37.01(477.81-2)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.893

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС НА САРНЕНЩИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ XX СТ. У КОНТЕКСТІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ КРАЮ   

ГОДОВАНСЬКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8297-2414
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • Україна, Львів, 79000, проспект Свободи, 15;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • старша викладачка кафедри історії, музеєзнавства
  • та культурної спадщини,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana.m.hodovanska@lpnu.ua

КАРАГЕЗОВА Софія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3049-8850
  • студентка ІІІ курсу,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра історії, музеєзнавства та культурної спадщини,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sofiia.karahezova.sm.2019@lpnu.ua

Анотація. Мета статті — увиразнити освітній процес на Сарненщині в контексті історико-культурної спадщини краю. Для її реалізації були поставлені наступні завдання: з’ясувати причини і особливості формування основних навчальних закладів міста і краю та пояснити їх значення у контексті історико-культурної спадщини Сарненщини. Джерела дослідження  — опубліковані архівні документи, краєзнавча література та публікації в місцевих періодичних виданнях. Об’єктом дослідження є різні навчальні заклади, що були відкриті у місті й повіті наприкінці ХІХ ст. і на початку ХХ ст., а предметом — тогочасні освітні зміни, що здійснювалися в краю. Методологія дослідження опирається на аналіз використаних джерел і синтез наукових напрацювань із залученням концепції збереження культурної спадщини, як об’єднавчої цінності України.

Ключові слова: шкільна освіта, багатонаціональний, культурна спадщина, колоніальний принцип.

Надійшла 30.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Бовсунівська Н.М. Музична освіта чеського й німецького населення Волинської губернії (XVIII—ХІХ ст.). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2014. Випуск 6. С. 82—87.
  • 2. Буравський О.А. Поляки Волині у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. 168 с.
  • 3. Єршова Л.М. Розвиток жіночої освіти на Волині (кінець XVIII — початок ХХ століття). Житомир: Полісся, 2006. 488 с.
  • 4. Іващенко О.В. Євреї Волині: кінець ХVІІ — початок ХХ століття. Житомир: Волинь, 1998. 192 с.
  • 5. Рудницька Н. Професійна освіта євреїв Волині у ХІХ — на початку ХХ ст. Український історичний журнал. 2001. № 6. С. 123—132.
  • 6. Костриця М.Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. Житомир: М. А. К., 2001. 360 с.
  • 7. Тишкевич Р.К. Сарни: історико-краєзнавчий нарис. Рівне: Дятлик М.С., 2016. 231 с.
  • 8. Сосюк В. Історія Сарненщини у світлинах. Сарненські новини. 2021. № 10. 11 березня. С. 20.
  • 9. Сосюк В. Історія Сарненщини у світлинах. Сарненські новини. 2020. № 42. 22 жовтня. С. 24.
  • 10. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Luck: Nakl. Wołyńskiego towarzystwa krajoznawczego i Opieki nad zabytkami przeszłości, 1929. 380 s.
  • 11. Маринич О.М. Українське Полісся: фіз. геогр. нарис. Київ: Радянська школа, 1962. 163 с.
  • 12. Історія рідного краю: Сарненщина. Упоряд. Копищик А.В. Рівне: Волинські обереги, 2015. 316 с.
  • 13. Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Ровенська область. Ред. кол. тому: Мяловицький А.В. (гол. редкол.). Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. 680 с.
  • 14. Історична довідка. URL: https://sarnyrrada.gov.ua/book/export/html/4572 (дата звернення: 27.07.2021).
  • 15. Гуреєв І.Д. «Наш город». Початок залізниці — початок літочислення міста Сарни. Слово Сарн. Сарненський міський часопис. 2010. 27 жовтня. С. 3.
  • 16. Стоян Л. Єврейська громада Сарн у міжвоєнний період. Сарненські новини. 2017. № 43. 22 червня. С. 4.
  • 17. Чудельська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів. URL: https://chudelznz.wixsite.com/chudelska-zosh/nasha-istoriya (дата зверення: 23.07.2021).
  • 18. Кузьмич М. 20 років незалежності й долі Тутович. Сарненські новини. 2011. № 60. 23 серпня. С. 87.
  • 19. Войтович В.М. Степань моя мила. Дослідження, спогади, документи. Рівне, 2009. 578 с.
  • 20. Жилинский И. Краткое обозрение Полесья и его канализации. С.-Петербург: типографияВ.С. Балашева; Екатерининский канал, 1892. 15 с.
  • 21. Брусняк В. Міліорація: шкода чи користь? Сарненські новини. 2017. № 92. 28 грудня. С. 6.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »