« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 900—908

УДК 75.046:27-312.55]-043.86(477)”16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.900

ХУДОЖНЯ ЕВОЛЮЦІЯ ОБРАЗІВ АПОСТОЛІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ІКОНОПИСІ ХVІІ—ХVІІІ ст. ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ТЕОРІЇ КУЛЬТУРНОГО ТРАНСФЕРУ

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна

  • ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0977-4470
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.levytska@gmail.com

ЛЕСІВ Андрій

  • ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3408-7496
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lesiv@nas.gov.ua

Анотація. Метою статті є проаналізувати художню еволюцію образів апостолів в українському іконописі у ХVІІ та ХVІІІ ст. з огляду на впливи і запозичення із західноєвропейських живописних та графічних взірців. Об’єктом дослідження є ґенеза та розвиток стилістики іконографії на українських теренах у XVII—XVIII ст. та вплив на неї західноєвропейських мистецьких традицій. Дослідження фокусується на окремих, найбільш характерних зразках нової іконографії апостолів, які можна розцінювати як приклад культурного трансферу — методологічну основу дослідження. Поняття культурного трансферу розглядається як перенесення визначених художніх схем із їх певною трансформацією, згідно з вимогами місцевого середовища. В результаті дослідження встановлено, що одним із головних чинників розвитку нової іконографії та стилістики в церковному малярстві ХVІІ—ХVІІІ ст. була позиція замовників — церковних ієрархів і кліру та вірних, які прагнули «модернізувати» традицію в умовах виразної конфесійної конкуренції на теренах Галичини.

Ключові слова: теорія культурного трансферу, український іконопис, образи апостолів, лицеві Біблії, графічні зразки.

Надійшла 5.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Białostocki J. Rokoko: ornament, styl i postawa. Przeglаd problematyki badawczej. Rokoko. Studia nas sztukа I polowy XVIII wieku. Materialy sesji naukowej Stowarzyszenia Historyków Sztuki. Warszawa, 1969. S. 9—36.
  • 2. Białostocki J. The Art of the Renaissance in Eastern Europe: Hungary — Bohemia — Poland. London, 1976.
  • 3. Da Costa Kaufmann T. Toward a Geography of Art. Chi­­cago et al., 2004.
  • 4. Da Costa Kaufmann T. Paintered Enlightenment: The Art of Franz Anton Maulbertsch, 1724—1796. University of North Carolina Press, 2005.
  • 5. Burke P. et al. (eds.). Cultural Translation in Early Modern Europe. Cambridge. 2007. P. 125—141.
  • 6. Cultural Transfer, by Wolfgang Schmale (Original in German, translated in English, published 2012—05—12). URL: http://ieg-ego.eu/en/threads/theories-and-methods/cultural-transfer (11-09-2018).
  • 7. Hock B., Allas A. Globalizing East European art His­tories: Past and Present. Routledge, 2018.10
  • 8. Schmale W. Das 18. Jahrhundert. Vienna, 2012.
  • 9. Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія ХІІ—ХVІІІ ст. Львів, 2010.
  • 10. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. С. 7—19.
  • 11. Butler Jacobo Ollero. Algunas novedades acerca de la pintura flamenca del siglo XVI en Espaсa: Pieter de Witte. Anuario del Departamento de Historia y Teorнa del Arte Madrid: Universidad Autуnoma de Madrid, 1989. Vol. 3. P. 79—82.
  • 12. Голубець М. Долинський. Львів, 1924. С. 4—5.
  • 13. Кобрин М. Замойський синод і формування традиційної ідентичності УГКЦ. Вісник ЛНУ. 2012. Вип. 15. С. 232—236.
  • 14.       Fenczak A.  Łatynizacja czy Okcydentalizacja? W sprawie nowych kierunków badaс nad rolą wpływów z Zachodu w ksztaltowaniu si ę tożsamości kościoła greckokatolickiego w Polsce w latach 1596—1772. Biuletyn informacyjny Południowо-Wschodniego instytutu naukowego w Przemyślu. 1995. №~1. S.~46—48.
  • 15. Степовик Д. Українська графіка ХVІ—ХVІІІ століть. Еволюція образної системи. Київ, 1982.
  • 16. Telesko Werner. Einfьhrung in die Ikonographie der barocken Kunst. Wien u. a., 2005.
  • 17. Arijcuk Petr. F.A. Maulbertsch oder Caspar Franz Sam­bach. Franz Anton Maulbertsh und Mitteleuropa. Ed. Hingelang, L. Slavicek eds. Museum Lagenargen am Bodensee — SDU MU. Brno, 2007.
  • 18. Левицька М. Віденський досвід Луки Долинського (1775—1777 роки). Записки НТШ. Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. 2011. Т. CCLXI. С. 223—232.
  • 19. Hindelang E. Franz Anton Maulbertsch und der Wiener Akademiestil, 1996.
  • 20. Lanckoroсska M., Oehler R. Die Buchillustration des XVIII. Jahrhunderts in Deutschland, Цsterreich und der Schweiz. Erster Teil: Die Buchillustration des Spдtbarock und Rokoko. Leipzig, 1923. S. 23.
  • 21. The Illustrated Bartsch: Italian masters of the 16th—17th cc. Abaris Books: New York, 1995. Vol. 39. Part 2. P. 216.
  • 22. Stoll P. Die Bilderbibel der Bruder Joseph Sebastian und Johann Baptist Klauber. URL: http://opus.bibliothek.uniaugsburg.de/opus4/files/565/Stoll_Klauber_Bilderbibel.pdf (14-08-2018).
  • 23. Лильо О. Посмертний опис майна львівського ґравера і друкаря середини ХVІІІ ст. Івана Филиповича. Записки НТШ. Праці комісії образотворчого та ужит­кового мистецтва. Львів, 1998. T. 236. С. 475.
  • 24. Grafik aus dem Klebeband № 13 der Fьrstlich Wal­deckschen Hofbibliothek Arolsen Apostelbildnisse von Schelte a Bolswert nach Gerard Seghers: S. Petrus. URL: http://digi.ub.uni-heidelberg.de/fwhb/klebe­band­13 (21-08-2018).
  • 25. Вуйцик В. Монастир Св. Онуфрія у Львові. Інститут «Укрзахідпроектреставрація». Вісник’2004. Львів, 2004. С. 61.
  • 26. Апостоли Андрій, Йоанн, Павло і Петро. Інв. № 45783, 45773, 45774, 45775. Фонд графіки Ін­ституту дослідження бібліотечних мистецьких ре­сурсів ЛННБ ім. В. Стефаника НАНУ.
  • 27. Апостоли Петро і Павло, ескіз невідомого художника ХVІІІ ст. Інв. № 33277, 33278. Фонд графіки Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ ім. В. Стефаника НАНУ.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »