Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 909—917

УДК 747.023.7(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.909

У ПОШУКАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ ОРНАМЕНТУ ІНТЕР’ЄРІВ ЦЕРКОВ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ МЕЖІ ХІХ—ХХ ст.: ВІДГОМІН СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ В ПЕРЕДДЕНЬ МОДЕРНУ

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти:e-mail: oheriy@ukr.net

Анотація. Наприкінці ХІХ ст. в мистецькому житті Західної України гостро постало питання пошуку нових форм візуального вираження національно скерованих ідей. Не було осторонь цієї головної тенденції і мистецтво орнаментування інтер’єрів церков. Майстрам-декораторам доводилось долати інерцію використання мотивів класичного орнаменту і шукати інших зразків і джерел натхнення для приведення своєї творчості у відповідність до нових запитів суспільства. Мета статті прослідкувати походження і пояснити відбір першовзірців для створення нових форм орнаментальних розписів інтер’єрів українських церков Львівщини та Івано-Франківщини (територіальні межі дослідження) останнього десятиліття ХІХ ст. — першого десятиліття ХХ ст. (часові рамки). Задля глибшого розуміння нових формотворчих процесів з-поміж методів мистецтвознавчого дослідження перевагу надано порівнянню. У результаті розгляду низки промовистих стінописних ансамблів виявлено, що джерела формотворчих орнаментальних пошуків мистців зламу ХІХ—ХХ ст. сягають часів Середньовіччя і зосереджені переважно на спадщині ілюмінації християнських рукописів як Західної, так і Східної Церков. Рідше вихідними зразками нових самобутніх композицій були мотиви мозаїк, почерпнуті зі збережених візантійських пам’яток Рима, Равени, Єрусалима.

Ключові слова: орнамент, інтер’єр церкви, стінопис, неовізантійський стиль, сецесія, український модерн.

Надійшла 3.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Wdowiszewski J. Malarstwo dekoratywne ze szczególnem uwzględnieniem miejscowych stosunków. Czasopismo Techniczne. № 7. Kraków, 1881. S.~80—82.
  • 2. Lachner F. Ornament roślinny w obecnej sztuce zastosowa­nej do przemysіu. Czasopismo Techniczne. № 23. Lwow, 1899. S. 254—255.
  • 3. Голубець М. Сто літ галицького малярства. Галицьке малярство. Львів, 1928. С. 23—31.
  • 4. Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Львів; Філадельфія: Релігійне товариство українців-католиків «Софія», 2009. 314 с.
  • 5. Сидор О. Патріярх Йосиф Сліпий і мистецтво. Київ; Рим: Релігійне товариство українців-католиків «Софія», 2012. 456 с.
  • 6. Грималюк Р. Монументальне малярство другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Церковне мистецтво України: у 3 т. Харків: Фоліо, 2018. Т. 1. С. 701—744.
  • 7. Студницька М., Студницький Р. Церкви Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ століття: художній образ храму. Львів: ЛНАМ, 2016. 252 с.
  • 8. Семчишин-Гузнер О. Модест Сосенко (1875—1920). Львів: НМЛ, 2020. 468 с.
  • 9. Радомська В. Принципи організації інтер’єру в ук­раїнській сакральній архітектурі першої чверті ХХ століття (на прикладі творчості Модеста Сосенка). Автореф… канд. мист. Львів, 2021. 22 с.
  • 10. Ріпко О. Бойчук і бойчукісти. Бойчукізм. Львів, 1991. 88 с.
  • 11. Нога О. Український стиль в церковному мистецтві Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століть. Львів: Українські технології, 1999. 160 с.
  • 12. Бирюлев Ю. Необарокко во Львове и его венские истоки (конец ХІХ — начало ХХ века). Художественная культура Австро-Венгрии: Искусство многонациональной империи. 1867—1918. Санкт-Петер­бург: Алетейя, 2005. С. 142—153.
  • 13. Гординський С. Українська ікона на тлі універсалізму візантійського стилю. Науковий конгрес 1000-ліття хрищення Русі-України. Мюнхен, 1989. С. 678—695.
  • 14. Шмагало Р. Історичний розвиток, структурування та методологія дизайн-освіти в Україні кінця ХІХ — середини ХХ ст. Нариси з історії українського дизайну ХХ століття. Київ: Фенікс, 2012. С. 132—165.
  • 15. Горюнов В., Тубли М. Архитектура эпохи модерна. Концепции. Направления. Мастера. Санкт-Петер­бург: Стройиздат, 1992. 359 с.
  • 16. Клімашевський А. Керамічний фасад міста як автограф Івана Левинського. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. Львів, Харків: Раритети України, 2020. С. 94—115.
  • 17. Календар Просвіти. Львів, 1914.
  • 18. Семчишин-Гузнер О. Історія оновлення внутрішнього простору катедрального собору Святого Воскресіння в Івано-Франківську (Станіславові) (1897—1904). Віс­ник Закарпатської академії мистецтв. № 8. Уж­город, 2017. С. 185—190.
  • 19. Герій О., Туркевич-Клімашевський А., Кодлубай І., Нога О. Українське церковне мистецтво 1880—1920 (Західний регіон). Львів: Українські технології, 2012. 390 с.
  • 20. Король С. Художньо-промислові виставки та пожвавлення керамічного промислу в Галичині. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. Львів, Харків: Раритети України, 2020. С. 22—31.
  • 21. Cerkiew oo. Bazylianów. Żółkiew. Architekt. № 5. Kraków, 1901. Tabl. 2.
  • 22. Нагірний В. Кілька слів в справі будівель церковних. Діло. № 225. Львів, 1905. С. 1, 5.
  • 23. Bullen J.B. Byzantium Rediscovered. London: Phaidon Press Ltd., 2003. 240 р.
  • 24. Нагірний В. З моїх споминів. Львів: накл. Ревізійного Союза Українських кооператив, 1935. 54 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »