« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 909—917

УДК 747.023.7(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.909

У ПОШУКАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ ОРНАМЕНТУ ІНТЕР’ЄРІВ ЦЕРКОВ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ МЕЖІ ХІХ—ХХ ст.: ВІДГОМІН СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ В ПЕРЕДДЕНЬ МОДЕРНУ

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти:e-mail: oheriy@ukr.net

Анотація. Наприкінці ХІХ ст. в мистецькому житті Західної України гостро постало питання пошуку нових форм візуального вираження національно скерованих ідей. Не було осторонь цієї головної тенденції і мистецтво орнаментування інтер’єрів церков. Майстрам-декораторам доводилось долати інерцію використання мотивів класичного орнаменту і шукати інших зразків і джерел натхнення для приведення своєї творчості у відповідність до нових запитів суспільства. Мета статті прослідкувати походження і пояснити відбір першовзірців для створення нових форм орнаментальних розписів інтер’єрів українських церков Львівщини та Івано-Франківщини (територіальні межі дослідження) останнього десятиліття ХІХ ст. — першого десятиліття ХХ ст. (часові рамки). Задля глибшого розуміння нових формотворчих процесів з-поміж методів мистецтвознавчого дослідження перевагу надано порівнянню. У результаті розгляду низки промовистих стінописних ансамблів виявлено, що джерела формотворчих орнаментальних пошуків мистців зламу ХІХ—ХХ ст. сягають часів Середньовіччя і зосереджені переважно на спадщині ілюмінації християнських рукописів як Західної, так і Східної Церков. Рідше вихідними зразками нових самобутніх композицій були мотиви мозаїк, почерпнуті зі збережених візантійських пам’яток Рима, Равени, Єрусалима.

Ключові слова: орнамент, інтер’єр церкви, стінопис, неовізантійський стиль, сецесія, український модерн.

Надійшла 3.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Wdowiszewski J. Malarstwo dekoratywne ze szczególnem uwzględnieniem miejscowych stosunków. Czasopismo Techniczne. № 7. Kraków, 1881. S.~80—82.
  • 2. Lachner F. Ornament roślinny w obecnej sztuce zastosowa­nej do przemysіu. Czasopismo Techniczne. № 23. Lwow, 1899. S. 254—255.
  • 3. Голубець М. Сто літ галицького малярства. Галицьке малярство. Львів, 1928. С. 23—31.
  • 4. Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Львів; Філадельфія: Релігійне товариство українців-католиків «Софія», 2009. 314 с.
  • 5. Сидор О. Патріярх Йосиф Сліпий і мистецтво. Київ; Рим: Релігійне товариство українців-католиків «Софія», 2012. 456 с.
  • 6. Грималюк Р. Монументальне малярство другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Церковне мистецтво України: у 3 т. Харків: Фоліо, 2018. Т. 1. С. 701—744.
  • 7. Студницька М., Студницький Р. Церкви Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ століття: художній образ храму. Львів: ЛНАМ, 2016. 252 с.
  • 8. Семчишин-Гузнер О. Модест Сосенко (1875—1920). Львів: НМЛ, 2020. 468 с.
  • 9. Радомська В. Принципи організації інтер’єру в ук­раїнській сакральній архітектурі першої чверті ХХ століття (на прикладі творчості Модеста Сосенка). Автореф… канд. мист. Львів, 2021. 22 с.
  • 10. Ріпко О. Бойчук і бойчукісти. Бойчукізм. Львів, 1991. 88 с.
  • 11. Нога О. Український стиль в церковному мистецтві Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століть. Львів: Українські технології, 1999. 160 с.
  • 12. Бирюлев Ю. Необарокко во Львове и его венские истоки (конец ХІХ — начало ХХ века). Художественная культура Австро-Венгрии: Искусство многонациональной империи. 1867—1918. Санкт-Петер­бург: Алетейя, 2005. С. 142—153.
  • 13. Гординський С. Українська ікона на тлі універсалізму візантійського стилю. Науковий конгрес 1000-ліття хрищення Русі-України. Мюнхен, 1989. С. 678—695.
  • 14. Шмагало Р. Історичний розвиток, структурування та методологія дизайн-освіти в Україні кінця ХІХ — середини ХХ ст. Нариси з історії українського дизайну ХХ століття. Київ: Фенікс, 2012. С. 132—165.
  • 15. Горюнов В., Тубли М. Архитектура эпохи модерна. Концепции. Направления. Мастера. Санкт-Петер­бург: Стройиздат, 1992. 359 с.
  • 16. Клімашевський А. Керамічний фасад міста як автограф Івана Левинського. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. Львів, Харків: Раритети України, 2020. С. 94—115.
  • 17. Календар Просвіти. Львів, 1914.
  • 18. Семчишин-Гузнер О. Історія оновлення внутрішнього простору катедрального собору Святого Воскресіння в Івано-Франківську (Станіславові) (1897—1904). Віс­ник Закарпатської академії мистецтв. № 8. Уж­город, 2017. С. 185—190.
  • 19. Герій О., Туркевич-Клімашевський А., Кодлубай І., Нога О. Українське церковне мистецтво 1880—1920 (Західний регіон). Львів: Українські технології, 2012. 390 с.
  • 20. Король С. Художньо-промислові виставки та пожвавлення керамічного промислу в Галичині. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. Львів, Харків: Раритети України, 2020. С. 22—31.
  • 21. Cerkiew oo. Bazylianów. Żółkiew. Architekt. № 5. Kraków, 1901. Tabl. 2.
  • 22. Нагірний В. Кілька слів в справі будівель церковних. Діло. № 225. Львів, 1905. С. 1, 5.
  • 23. Bullen J.B. Byzantium Rediscovered. London: Phaidon Press Ltd., 2003. 240 р.
  • 24. Нагірний В. З моїх споминів. Львів: накл. Ревізійного Союза Українських кооператив, 1935. 54 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »