« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 918—928

УДК [75.011.26:2-2:398](=161.2)”17/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.918

НАРОДНЕ МАЛЯРСТВО XVIII—XX ст.: ВІД САКРАЛЬНОСТІ ДО ФОЛЬКЛОРНОСТІ

ТРІСКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4717-4396
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • пр. Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana_triska@yahoo.de

ШПАК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9719-4432
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • пр. Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shpak.oksana@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто твори народного малярства (хатні ікони й народні картини) у сільському побуті українців з погляду сакральності та фольклорності як знакових категорій кожного з підвидів. Новизна тематики полягає у комплексному аналізі зразків релігійного й світського характеру, які побутували в одному етнічному середовищі, проте зазнали піднесення і згасання у різній часовій перспективі. Мета — простежити еволюцію тематики народного малярства, дослідити динаміку його розвитку впродовж XVIII—XX ст. Важливо виявити риси сакральності та фольклорності, а також спільні засоби й підходи, застосовані малярами для творів різних категорій; визначити періоди найбільшого піднесення народної ікони і народної картини, встановити причини. З допомогою історико-культурного методу доцільно прослідкувати за зміною тематики, використавши художньо-стилістичний метод — за наповненням робіт фольклорними елементами. Перспектива подальших досліджень полягає у поглибленні теоретичного вивчення категорій сакральності та фольклорності у мистецтвознавстві; формуванні цілісної панорами розвитку народного малярства хатнього призначення, доповненої іншими живописними практиками.

Ключові слова: хатня ікона, народна картина, традиційне малярство, твори релігійного і світського характеру.

Надійшла 1.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Шелюто В.М. Проблема сакрального як світоглядна проблема. Наука. Релігія. Суспільство. 2010. № 4. С. 96.
  • 2. Кузьменко О. Фольклорність. Українська фольклористика. Словник-довідник. Укладання і загальна редакція Михайла Чорнопиского. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. С. 414.
  • 3. Жолтовський П.М. Український живопис XVII—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1978. С. 277.
  • 4. Українське народне малярство ХІІ—ХХ століть: Світ очима народних митців: Альбом. Авт.-упо­ряд. В.І. Свєнціцька, В.П. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 5. Найден О. Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. 506 с.
  • 6. Найден О. Образ воїна в українському фольклорі: Семантичні та образні аспекти. Київ: Стилос, 2005. С. 7, 16.
  • 7. Найден О.С. Українська народна картина. Фольк­лор­ний та етноісторичний аспекти походження і функцій образів. Дис…. доктора мист. 17.00.01. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Київ, 1997. 54 с.
  • 8. Народна ікона Чернігівщини. Упорядники: О. Ро­манів-Тріска, А. Кісь, О. Молодий. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2015. 422 с.
  • 9. Кримський А.Ю. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного: Відтворення з авторського макету 1930 р. Черкаси: Вертикаль, 2009. С. 183—184.
  • 10. Станкевич М. Етноестетика. Філософія народного мистецтва. Івано-Франківськ; Київ; Львів: СКІМ, 2020. С. 56.
  • 11. Пошивайло Т. (Марченко). Народна картина «Козак-Мамай». Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Голов. ред. Г. Скрипник, наук. ред. Т. Кара-Васильєва. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. Том 2: Мистецтво XVII—XVIII століття. С. 267.
  • 12. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини XVII століття: особливості розробки та інтерпретації образу. Київ, 2003. С. 121.
  • 13. Народна ікона на склі. Альбом. Упоряд. О. Романів-Тріска. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2008. С. 172, 173, 187.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »