« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1218—1233

УДК 27-523.47-526.62(477.86-21)”16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1218

ІКОНИ XVII — ПОЧАТКУ XVIII ст. З ЦЕРКОВ МІСТА ДОЛИНИ У КОНТЕКСТІ ВІЗИТАЦІЙНИХ ОПИСІВ XVIII ст. ТА АТРИБУЦІЇ

КОСIВ Роксолана

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1202-1488
  • докторка мистецтвознавства,
  • доцентка Львівської національної академії мистецтв,
  • старша наукова працівниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Стаття присвячена іконам XVII cт. з церков міста Долини на Івано-Франківщині, що зберігаються у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького (далі — НМЛ). Дослідження продовжує студії тенденцій тогочасного іконопису Івано-Франківщини у регіоні Войнилова-Долини-Калуша, які, як уже встановлено, у другій третині XVII ст. розвивалися у контексті з львівською школою. Уведення окремих ікон XVII — початку XVIII ст. з Долини до наукового обігу та детальніше вивчення тих, що знані, дає змогу порівняти їх з групою ікон XVII ст. зі Львова, Войнилова та Калущини, та висвітлити аспекти розвитку місцевого іконопису, що становить актуальність дослідження.

Метою і завданнями є опрацювати ікони XVII — початку XVIII ст. з церков міста Долини (19 творів) (окрім пам’яток, що наближені за стилістикою малярства до кола майстра ікони «Переображення» з Яблунева), що зберігаються у НМЛ, систематизувати їх за манерою малярства, співвіднести описи ікон та облаштування церкви з документів візитацій XVIII ст. трьох храмів Долини з конкретними творами. Для цього застосовані методи формального та іконографічного аналізів, метод реконструкції та метод дослідження культурного контексту. Об’єктом дослідження є ікони XVII ст. з церков міста Долини у збірці НМЛ, а також документи церковних візитацій цих церков 1741 та 1762 рр. Предметом дослідження є атрибуція ікон та реконструкція їхнього первісного місця розташування.

Ключові слова: ікона, іконостас, малярський осередок, церковне мистецтво, церква, м. Долина, документи церковних візитацій XVIII ст.

Надійшла 10.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Мельник В. Церква Святого Духа в Рогатині. Альбом. Київ: Мистецтво, 1991. 143 с.
  • 2. Александрович В. Майстри «малих» осередків українського малярства історичного перемишльсько-львівського регіону першої половини XVII cт. Соціум. Альманах соціальної історії. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2013. Вип. 10. С. 9—30.
  • 3. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII cт. Київ: Наукова думка, 1970. 201 с.
  • 4. Зілінко Р. Дияконські двері з архистратигом Михаїлом та Мелхіседеком середини XVII cт. Пам’ятки України: історія та культура. Київ, 2013. № 12. С. 54—59.
  • 5. Косів Р. Ікони XVII — першої половини XVIII ст. з церков Войнилова на Івано-Франківщині в контексті візитаційних описів, реконструкції місця розташування та атрибуції. Народознавчі зошити. № 5. 2020. С. 1081—1096.
  • 6. Свєнціцький І. Іконопись Галицької України XV—XVI віків. Львів, 1928. 102 с.
  • 7. Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України XV—XVI віків. Львів, 1929. 135 с.
  • 8. Сидор О. Ікони майстрів Олексія і Дмитрія в колекції Національного музей у Львові. Літопис Національного музею у Львові. Львів: 2000. С. 89—152.
  • 9. Berezhnaya L., Himka J.-P. The World to Come: Ukrainian Images of the Last Judgment. Cambridge, MA: Harvard University Press, 2014. 356 p.
  • 10. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України XVІ — початку XVII ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 595 c.
  • 11. Гелитович М. Ікони з Долини — цінні пам’ятки українського мистецтва. Археологічними стежками Долинщини. Збірник науково-теоретичних статей. Вип. 2. Долина: Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, 2008. С. 47—56.
  • 12. Матвіїв І. Дослідження та вичення археологічних та сакральних сторінок Долинщини проблеми та можливості їх вирішення. Археологічними стежками Долинщини. Збірник науково-теоретичних статей. Вип. 2. Долина: Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, 2008. С. 83—95.
  • 13. Федак М. Група ікон кінця XVI — початку XVII століття з м. Долина «коламайстра іконостаса з Михайлівської церкви в Долині». Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. № 1. 2020. С. 62—70.
  • 14. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство ХІVХVІІІ століть у музейних колекціях Львова. Львів, 1990. 71 с.: іл.
  • 15. Павличко Я. Дві ікони «Покрови Богородиці» кін. XVII та кін. XVII — поч. XVIII ст. із церков м. Долина на Івано-Франківщині. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Луцьк, 2005. С. 47—48.
  • 16. Gronek A. Ikony Męki Pańskiej. O przemianach w malarstwie cerkiewnym Ukraińsko-Polskiego pogranicza. Kraków: Collegium Columbinum, 2007. 426 s.
  • 17. Kostowiecka J. Z prszeszłosci Doliny. Dolina: Nakładem autorki, 1936. 64 s. (перевидання).
  • 18. Мацкевий Л. Найдавніше минуле Долинського району Івано-Франківської області. Археологічними стеж ками Долинщини. Збірник науково-теоретичних статей. Вип. 2. Долина: Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, 2008. С. 24—32.
  • 19. Генеральна візитація Львівської єпархії 1740 і 1743 рр. НМЛ. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-17. 500 арк.
  • 20. Генеральна візитація Львівської єпархії 17611762 рр. НМЛ. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-22. 633 арк.
  • 21. Українське народне малярство ХІІІ—ХХ століть: світ очима народних митців: альбом. Авт.-упорядн.: В. Свєнціцька, В. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 22. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Ікони колекції Національного музею у Львові: науковий каталог. Львів: Свічадо, 2005. 167 c.
  • 23. Гелитович М. Українські ікони Спас у Славі. Львів: Друкарські куншти, 2003. 93 с.
  • 24. Гелитович М. Три народні маляри кінця XVI — початку XVII ст. Студії мистецтвознавчі. Число 2. Київ, 2019. С. 23—37.
  • 25. Сидор О. Патріарх Йосиф Сліпий і мистецтво. Львів; Рим, 2012. 445 c.
  • 26. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—XVIII століть: альбом. Київ, 2007. 525 с.
  • 27. Горда-Цибко О. «Апостол Андрій зі сценами житія» Миколи Мороховського Петрахновича. Пам’ятки України: історія та культура. Київ, 2013. № 12. С. 60—67.
  • 28. Жеплинська О. Натрунний портрет Одександра Свис тельницького у збірці Національного музею у Львові. Літопис Національного музею у Львові. Львів: Національний музей у Львові, 2001. С. 103—107.
  • 29. Український портрет XVI—XVIII століть. Ката лог-альбом. Укладачі Г. Бєлікова, Л. Членова. Київ: Національний художній музей України, 2005. 351 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »