Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1201—1217

УДК 271.2-523.47(477. 83-22)”15″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1201

ІКОНИ МАЙСТРА ДМИТРІЯ У СТИЛІСТИЧНО СПОРІДНЕНОМУ КОЛІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ІКОН ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI ст.

ГЕЛИТОВИЧ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • завідувачка відділу давньоукраїнського мистецтва,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: helytovychm@yahoo.соm

Анотація. Метою і завданнями статті є підсумувати результати досліджень низки іконостасних ансамблів: з церков Собору Пр. Богородиці у с. Либохорі, св. Миколая у м. Кам’янці Бузькій і Святого Духа у м. Рогатині, а також ряду поодиноких творів, та цілісніше охопити той стилістичний напрям у західноукраїнському іконописі, який визначається виразнішим впливом балканських зразків, найяскравішим виразником яких був майстер Дмитрій.

Об’єкт і хронологічні межі дослідження — іконостасні комплекси ікон другої половини XVІ cт. з церков у Долині, Либохорі, Кам’янці Бузькій, Рогатині та поодинокі ікони з інших західноукраїнських церков. Переважна більшість пам’яток — у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Предметом дослідження є атрибуція ікон щодо їх приналежності до одного стилістичного напряму та уточнення датування деяких із них.

 Висновки: більшість аналізованих пам’яток репрезентують найцінніші мистецькі здобутки останніх десятиліть існування української ікони в руслі візантійського родоводу. Також висловлюється припущення про вплив майстра Дмитрія на розвиток цілої стилістичної лінії в західноукраїнському малярстві другої половини XVI ст., у якій знайшли виразний відгомін балканські зразки.

Дослідження проведене методом порівняльного аналізу іконографічних, стилістичних та техніко-технологічних характеристик пам’яток.

Ключові слова: дослідження, майстер, ікона, стилістика, традиція, друга половина XVІ cт.

Надійшла 14.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Пуцко В. Ікона св. Миколая Милецького сучавського маляра Григорія Босиковича. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1998. Т. ССХХХVІ: Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 373—397.
  • 2. Сидор О. Ікони майстрів Олексія і Дмитрія в колекції Національного музею у Львові (З матеріалів до зведеного каталога збірок НМЛ). Літопис Національного музею у Львові. Львів: Національний музей у Львові, 2000. Вип. 1 (6). С. 89—152.
  • 3. Скоп Л. Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія — Федуско, маляр зі Самбора. Дрогобич: Коло, 2011. 80 с.
  • 4. Гелитович М. Іконостас останньої третини XVI століття з церкви Собору Пресвятої Богородиці в Либохорі. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Національний музей у Львові, 2012. Вип. 9 (14). С. 34—61.
  • 5. Гелитович М. Комплекс ікон 1580-х років з церкви св. Миколи у Кам’янці Бузькій. Буття в мистецтві: збірник наукових праць і матеріалів на пошану Степана Костюка з нагоди 80-річчя. Львів, 2007. С. 157—167.
  • 6. Мельник І., Гелитович М. Іконостас кін. XVI ст. з церкви Святого Духа у Рогатині. Проблеми атрибуції. Бюлетень Львівського філіалу Національного нау ково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2007. С. 15—19.
  • 7. Свєнціцька В.І. Живопис XІV—XVI століть. Історія українського мистецтва. Київ, 1967. Т. 2. С. 208—274.
  • 8. Овсійчук В. Українське малярство Х—ХVІІІ століть. Проблеми кольору. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. 480 с.
  • 9. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХVІ — поч. ХVІІ ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 596 с.
  • 10. Гелитович М. Ікони з Долини — цінні пам’ятки українського мистецтва. Збірник науково-теоретичних статей за матеріалами круглого столу «Проблеми музеєфікації на Бойківщині» та науково-прак тич ної конференції «Археологічними та сакральними стеж ками Долинщини». Вип. 2. Долина, 2008. С. 47—56.
  • 11. Свєнціцький І. Іконопись Галицької України XV—XVI віків. Львів, 1928. 102 с.
  • 12. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—XVІІІ століть. Київ, 2007. 528 с.
  • 13. Biskupski R. Wybrany warsztaty malarstwa ikonowego szkoły halickiej XV i XVI wieku. Folia Historiae Artium. T. XVII. Kraków, 1982. S. 25—42.
  • 14. Українське народне малярство ХІІІ—ХХ століть: світ очима народних митців: альбом. Авт.-упоряд.: В.І. Свєнціцька, В.П. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 15. Гелитович М. Іконостас церкви Покрову Пресвятої Богородиці середини ХVІ століття із с. Поляна Львівської області: спроба реконструкції. Студії мистецтвознавчі: Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Чис. 4. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН УКРАЇНИ; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2017. С. 31—43.
  • 16. Гелитович М.Іконостас церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Наконечне — найповніший іконостасний ансамбль XVІ століття.Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 39. Львів: ЛНАМ, 2019. С. 73—88.
  • 17. Слободян В. Церкви Турківського району. Львів, 2003. 200 с.
  • 18. Nikolesku C. Ikonae Vechi Romanesti. Bucureşti, 1961. 40 s.
  • 19. Царські врата українських іконостасів: альбом. Упо ряд. Ю. Юркевич. Львів: Ін-т колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. 386 с.
  • 20. Вуйцик В. Церкви Кам’янки-Бузької. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Ч. 14. Львів: Інститут «Укрзахідпроектреставрація»,2004. С. 190—191.
  • 21. Уманцев Ф.С. Живопис кінця ХVI — першої половини XVII століття. Історія українського мистецтва. Київ, 1967. Т. 2. С. 275—318.
  • 22. Konstantynowicz J. Ikonostasy w. XVII w granicach dawnych dijecezyj: przemyskiej, lwowskiej, belzkiej i chelmskiej. Proba charakterystyki. Część II (Materiałі optyczny). Sanok, 1930. Tabl IV. № 9—12.
  • 23. Гелитович М. Маловідомі пам’ятки українського іконопису XV—ХVІ століття (з колекції національного музею у Львові). Zachodnioukraińska sztuka cerkiewna. Materiały zmiędzynarodowej konferencji naukowej 17—18 kwietnia 2004 roku. Łańcut, 2004. C. 57—132.
  • 24. Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України ХV—ХVІ вв. Львів, 1929. XVIII с.: 141 табл.
  • 25. Федак М. Іконографічні особливості ікони «Страшний суд» (остання чверть XVI ст.) з Раделич. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2012. Вип. 9 (14). С. 62—67.
  • 26. Церква Святого Духа в Рогатині: Альбом. Авт.-упоряд. В.І. Мельник. Київ: Мистецтво, 1991. 144 с.
  • 27. Логвин Г., Міляєва Л., Свєнціцька В. Український середньовічний живопис: альбом. Київ: Мистецтво, 1976. 27 с.: іл.
  • 28. Мокрій В. Два твори Григорія Босиковича у Львівській картинній галереї. Волинська ікона: питання історії вивчення дослідження та реставрації. Доповіді та матеріали ІV наукової конференції. Луцьк, 1997. С. 94—98.
  • 29. Шедеври українського іконопису ХІХ—ХХ ст.: альбом. Київ: Мистецтво, 1999. 256 с.
  • 30. Козак А. Реставрація ікони «Христос-Пантократор» 1592 р. з села Цепцевичі зі збірки Рівненського краєзнавчого музею. Бюлетень. Інформаційний випуск. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Вип. 8. 2006. С. 138—140.
  • 31. Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон». Авт. упоряд. о. д-р Севастіян Дмитрух. Ч. ІІ. У збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Срібне слово, 2008. 160 с.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »