« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 850—867

УДК 398.2(=16):[398.7:393]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.850

СМИСЛОВА ПАРА «SOMNIA — MORTEM» В МІФОЛОГІЧНІЙ КАРТИНІ СВІТУ СЛОВ’ЯН

ТЕМЧЕНКО Андрій

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3999-9459
  • доктор історичних наук, доцент,
  • професор кафедри історії України,
  • Черкаський національний університет
  • імені Богдана Хмельницького,
  • бульвар Шевченка, 81, 18000, м. Черкаси, Україна,
  • Контакти: e-mail: temchen@ukr.net

Анотація. Мета публікації полягає у реконструкції семантичних особливостей смислової пари «сон-смерть», які залежать від конкретних культурних контекстів — історичних, міфологічних і соціальних.

Отримані результати. У міфологічній картині світу слов’ян опозицію «сон-смерть» можна розглядати як варіант загальної смислової дуальності «життя-смерть». Знаковими вважаються сновидіння з покійниками, які за свою «структурою» і «тематикою» нагадують міфологічні сюжети подорожі міфологічного героя до потойбічного світу. У цьому аспекті сновидіння трактуються як комунікативний канал, що транслює приховану для непосвячених інформацію. На відміну від інших перехідних станів, в яких повідомлене «звідти» є вербальним, у сновидіннях такий зв’язок може бути візуальним, в окремих випадках тактильним, що передбачає автоматичне дотримання сновидцем певних правил, які регулюють «формат» контакту.

Важливим чинником, що формує культурну цілісність традиційного суспільства, є поминальні трапези або «сидіння» біля покійного, упродовж яких складалася «нова» біографія його «земного» життя.

Методи дослідження акумулюють засоби наукового пізнання, що використовуються в інших гуманітарних галузях, зокрема у лінгвістиці, філософії, психології, культурній антропології.

Ключові слова: бінарна опозиція, гора, кладовище, міст, міф, обряд, покійник, посланець, поховання, ритуал, ріка, сакральне, смерть, сновидіння, храм.

Надійшла 6.06.2022

Список використаних джерел

  • 1. Cтавицька Я.В. Віщий сон у наративній структурі народної казки. Слов’янський світ: щорічник. Вип. 16. Голов. ред. Скрипник Г.А. НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2017. С. 148172.
  • 2. Ставицька Я.В. Усний снотлумачний наратив: контекстно-функціональний аспект. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 «Фольклористика». Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України. Київ, 2018. 290 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Stavytska_Yaryna/Usnyi_snotlumachnyi_naratyv_kontekstno-funktsionalnyi_aspekt/ (дата звер­нен­ня: 26.04.2022).
  • 3. Цветкова А. Образы сновидений и символические формы культуры. URL: https://cyberleninka.ru/ar­ticle/n/obrazy-snovideniy-i-simvolicheskie-formy-kultury/viewer (дата звернення: 21.03.2022).
  • 4. Требjешанин Ж. Приче о сновима коjи наговештаваjу смрт и умирање и њихово тумачење. Етноантро­полошки проблеми. 2012. Год 7. Св. 3. С. 853—868.
  • 5. Ivanauskaitė V. Žemaičių sapnai: tekstų folkloriškumas ir kontekstų reikšmė. Žemaičių folkloro tyrimai. Tautosakos darbai XXXIV. 2007. Р. 79—96.
  • 6. Robert Moss. The secret History of Dreaming. Ed. New World Library; Gallery Books 2010. 384 р.
  • 7. Barbara Tedlock. Dreaming and Dream Research. Drea­ming: Anthropological and Psychological Interpretations; Cambridge University Press; Cambridge. 1987a. Р. 1—30.
  • 8. Mary-T.B. Dombeck. Dreams and Professional Personhood: The Contexts of Dream Telling and Dream Interpretation among American Psychotherapists. URL: https://anthrosource.onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1525/maq.1992.6.3.02a00120(дата звернення: 19.03.2022).
  • 9. Stewart C. Introduction: Dreaming as an object of anthropological analysis. Dreaming. № 14 (2—3). 2004. С. 75—82. URL: https://psycnet.apa.org/doiLan­ding?doi=10. 1037%2F1053-0797.14.2-3.75 (дата звер­­нення: 15.03. 2022).
  • 10. Eggan D. The manifest content of dreams: A challenge to social sciences. In American Anthropologist. Vol. 54. 1952. Р. 469—485.
  • 11. Бесіда трьох святителей. Ізборник. URL: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr21.htm (дата звернення: 12.03.2022).
  • 12. Голосовкер Я. Логика мифа. Москва:Наука, 1987. 217 с.
  • 13. Hervieu-Léger D. Individualism, the Validation of Faith, and the Social Nature of Religion in Modernity. The Blackwell companion to sociology of religion. Edited by Richard K. Fenn. Padstow: Blackwell Publishing Ltd, 2003. P. 161—175.
  • 14. Наумовська О. Співвіднесеність сну зі смертю: іс­торичне тло і фольклорна традиція. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. № 26. 2012. С. 236—245. URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/go/article/view/7960 (дата звернення: 14.03. 2022).
  • 15. Чекан О. Семантичні аспекти поліського «гукання». Народна творчість та етнографія. 1993. № 4. С. 31—37. URL: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=4550 (дата звернення: 03.03.2022).
  • 16. Полесские заговоры (в записях 1970—1990-х гг.). Сост. подготовка текстов и коммент. Т.А. Агапкиной, Е.Е. Левкиевской, А.Л. Топоркова. Москва: Индрик, 2003. 752 с.
  • 17. Чубинський П.П. Мудрість віків. Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського: в 2 т. Київ: Мистецтво, 1995. Т. 1. 224 с.: іл.
  • 18. Материалы для Словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Труд И.И. Срезневского. Издание отделения русского языка и словесности Императорской академии наук: в 3 т. Санкт-Пе­тербург: Типография Императорской академии наук, 1893—1903. Т. 1. 1983. 1420 [49] с.
  • 19. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4 т. Пер. с нем. и доп. О.Н. Трубачёва; под ред. и с предисл. Б.А. Ларина. Москва: Прогресс, 1986—1987. Т. 1 (А—Д). 1986. 576 с.
  • 20. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О.В. Марковича та інших. Уклав М. Номис. Упор. прим. та вст. ст. М.М. Пазяка. Київ: Либідь, 1993. 766 с.
  • 21. Словник української мови: в 11 т. АН УРСР; Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970—1980. Т. 2. Г—Ж 1971. Ред. тому: П.П. Доценко, Л.А. Юрчук. 550 с.
  • 22. Словар української мови: у 4 т. Упор. з додатком власн. матер. Б. Грінченко. Київ: Наукова думка, 1996—1997. Т. 1 (А—Ж). 1996. 495 с.
  • 23. Сидоров А.С. Знахарство, колдовство и порча у народов коми. Материалы по психологии колдовства. Санкт-Петербург: Алетейя, 1997. 282 с.
  • 24. Florence L. Askenazy, Karine Lestideau, Anne Meynadier, Emmanuelle Dor, Martine Myquel, Yves Lecrubier. Auditory hallucinations in pre-pubertal children. European Child & Adolescent Psychiatry. 2007. September. Vol. 16. P. 411—415. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s00787-006-0577-9 (дата доступу 26.02.2022).
  • 25. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4 т. Пер. с нем. и доп. О.Н. Трубачёва; под ред. и с предисл. Б.А. Ларина. Москва: Прогресс, 1986—1987. Т. 3 (Муза — Сят). 1987. 832 с.
  • 26. Кавинова И.П. Психическая эпидемия как социальный феномен. Гуманитарный вестник. № 9. 2018. С. 1—17. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/psihicheskaya-epidemiya-kak-sotsialnyy-fenomen/viewer (дата доступу 26.02.2022).
  • 27. Пропп В. Исторические корни Волшебной Сказки. URL: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/Propp_2/04.php (дата звернення: 04.03.2022).
  • 28. Байбурин А.К. Жилище в представлениях восточ­ных славян. Ленинград: Наука, 1983. 191 с.
  • 29. Корнієнко Г. Замовляння. Родовід. 1991. № 2. С. 8—13.
  • 30. Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера. Київ: СІНТО, 1994. 360 с.
  • 31. Рецепти народної медицини, замовляння від хвороби (записані Я.П. Новицьким, П.С. Єфименком, В.П.  Ми­лорадовичем). Українські чари. Упор. О.М. Таланчук. Київ: Либідь, 1992. С. 32—95.
  • 32. Моуди Р. Жизнь после жизни. Исследование феномена продолжения жизни после смерти тела. 1976. URL: https://lib.misto.kiev.ua/MOUDI/moudi.dhtml (дата доступу 13.03.2022).
  • 33. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4 т. Пер. с нем. и доп. О.Н. Трубачёва; под ред. и с предисл. Б.А. Ларина. Москва: Прогресс, 1986—1987. Т. 2 (Е—Муж). 1986. 672 с.
  • 34. Топорков А.Л. Мост. Славянская мифология. Энци­кло­педический словарь. Москва: Эллис Лак, 1995. С. 267—268.
  • 35. Трубачев О.Н. Этногенез и культура древнейших славян. Лингвистические исследования. Москва: Наука, 1991. 272 с.
  • 36. Петрухин В.Я. Погребения знати эпохи викингов (по данным археологии и литературных памятников). Скандинавский сборник XXI. Таллин: Ээсти Раамат, 1976. URL: http://ulfdalir.narod.ru/literature/articles/burial.htm (дата доступу 28.02.2022).
  • 37. Петрухин В.Я. Погребальная ладья викингов и «корабль мертвых» у народов Океании и Индонезии (опыт сравнительного анализа). Символика культов и ритуалов народов зарубежной Азии. Москва: Наука, 1980. URL: https://norse.ulver.com/articles/petruhin/deadship.html (дата доступу 28.02.2022).
  • 38. Український обрядовий фольклор західних земель: Музична антологія (Бесарабія. Бойківщина. Буковина. Волинь. Галичина. Гуцульщина. Закарпаття. Лемківщина. Підляшшя. Поділля. Полісся. Покуття. Холмщина). Відп. ред. Г.А. Скрипник; упоряд. та вступ, стаття А.І. Іваницького. Вінниця: Нова Книга, 2012. 624 с. URL: http://folklor.ho.ua/Umf_www/books/uofzz/iv_uofzz.pdf (дата доступу 26.02.2022).
  • 39. Етимологічний словник української мови: у 7 т. Укл.: Р.В. Болдирєв; редкол. О.С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1982—2012. Т. 5 (Р—Т). 2006. 704 с.
  • 40. Етимологічний словник української мови: у 7 т. Редкол.: О.С. Мельничук (голов. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1982—2012. Т. 6 (У—Я). 2012. 568 с.
  • 41. Топоров В.Н. К реконструкции индоевропейского ритуала и ритуально-поэтических формул (на материале заговоров). Труды по знаковым системам, ІV. Отв. ред. Ю. Лотман. Тарту: Тартуский гос. ун-т, 1969. С. 9—43.
  • 42. Плотникова А.А. Кладбище. Славянские древности: этнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Тол­стого. Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2. С. 503—507.
  • 43. Савицкая Г.Б. Символ жизни. Наука и жизнь. 2004. № 3. С. 63—66.
  • 44. Толстая С.М. Душа Славянские древности: этнолин­гвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2. С. 162—167.
  • 45. Зоряна вода (таємниці поліських знахарів). Упор. вст. ст. В.Ф. Давидюка. Луцьк: Надстир’я, 1993. 24 с.
  • 46. Дагмара Стага. Post mortem, или О польской посмертной фотографии. URL: https://culture.pl/ru/article/post-mortem-ili-o-polskoy-posmertnoy-fotografii (дата доступу 12.09.2022).
  • 47. Темченко А. Семантика тілесних «двійників» у міфологічних уявленнях слов’ян. Народна творчість та етнографія. 2019. № 3 (379). С. 25—35.
  • 48. Байбурин А.К. Полярности в ритуале (твердое и мягкое). Полярность в культуре. Альманах «Канун». Вып. 2. Сост. В.Е. Багно, Т.А. Новичкова. Санкт-Петербург, 1996. С. 157—165.
  • 49. Сафронов Е.В. Актуализация «Dream — telling» в похоронно-поминальном обряде (на материале Ульяновской области). Вестник РГГУ. Серия: Литературоведение. Языкознание. Культурология. 2009. С. 159—167.
  • 50. Темченко А.І. Традиційні замовляння: семантичні трансформації та обрядові парадигми: монографія. Черкаси: ІнтролігаТОР, 2014. 572 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »