Мовна Уляна Василівна

Докторка історичних наук, старша наукова співробітниця, провідна наукова співробітниця, Інститут народознавства НАНУ, відділ історичної етнології.

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9763-2455

e-mail: movlana@ukr.net

Наукові зацікавлення: історія, етнологія; досліджує обрядовий контекст традиційного бджільництва українців, уявлення, вірування, звичаї та обряди бджолярів, бджільництво як духовно-світоглядну систему, питання історіографії етнологічних студій.

.

Наші автори

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Івашків Галина. Докторка... ознайомитись»

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »