« 2017. № 1 (133)

Народознавчі зошити. 2017. №1 (133). С. 154–159

УДК 392.51(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.01.154

Надійшла 3.02.2017

ВЕСІЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ ГОРОДЕНКІВЩИНИ (за матеріалами експедиції 2016 р.)

Бойчук Христина, аспірантка

Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, Україна.

Контакти: +38(0342)59-61-87;

Анотація. Весільний обряд є основою зародження нової сім’ї та продовження роду. У кожному регіоні України, він має свої місцеві відмінності в проведенні обрядових дій. Зокрема, в статті досліджуються особливості весільного обряду Городенківської частини Покуття.

Ключові слова: весілля, обряд, вінчання, коровай, пропій, поправини.

Список використаних джерел:

  1. Гвоздевич С. Трансформація традиційної сімейної обрядовості українців / С. Гвоздевич // Народознавчі зошити. — 2008. — № 1—2. — С. 54—58.
  2. Кирчів Р. Історіографія етнографічного дослідження Покуття українців / Р. Кирчів // Народознавчі зошити. — 2015. — № 1. — С. 70—90.
  3. Паньків М. Весілля у селі Вербівцях на Городенківщині / М. Паньків. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. — 108 с.
  4. Покуття. Історико-етнографічний нарис. — Львів : Манускрипт, 2010. — 455с.
  5. Пономарьов А. Українська етнографія. Курс лекцій / А. Пономарьов. — Київ : Либідь, 1994. — 318 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »