« 2017. № 1 (133)

Народознавчі зошити. 2017. №1 (133). С. 154–159

УДК 392.51(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.01.154

Надійшла 3.02.2017

ВЕСІЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ ГОРОДЕНКІВЩИНИ (за матеріалами експедиції 2016 р.)

Бойчук Христина, аспірантка

Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, Україна.

Контакти: +38(0342)59-61-87;

Анотація. Весільний обряд є основою зародження нової сім’ї та продовження роду. У кожному регіоні України, він має свої місцеві відмінності в проведенні обрядових дій. Зокрема, в статті досліджуються особливості весільного обряду Городенківської частини Покуття.

Ключові слова: весілля, обряд, вінчання, коровай, пропій, поправини.

Список використаних джерел:

  1. Гвоздевич С. Трансформація традиційної сімейної обрядовості українців / С. Гвоздевич // Народознавчі зошити. — 2008. — № 1—2. — С. 54—58.
  2. Кирчів Р. Історіографія етнографічного дослідження Покуття українців / Р. Кирчів // Народознавчі зошити. — 2015. — № 1. — С. 70—90.
  3. Паньків М. Весілля у селі Вербівцях на Городенківщині / М. Паньків. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. — 108 с.
  4. Покуття. Історико-етнографічний нарис. — Львів : Манускрипт, 2010. — 455с.
  5. Пономарьов А. Українська етнографія. Курс лекцій / А. Пономарьов. — Київ : Либідь, 1994. — 318 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »