Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 6 (144)

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1528–1535

УДК 7.033.2:7.046:7.45

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1528

Надійшла 23.11.2018

ЦЕРКОВНІ ЗАВІСИ І ВОЗДУХИ ДОБИ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ: СТАНОВЛЕННЯ ОБРЯДУ ТА ІКОНОГРАФІЯ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7411-0574

Матвєєва Юлія Геннадіївна, кандидат мистецтвознавства, доцент,

кафедра дизайну та образотворчого мистецтва,

Харківський Національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова,

Куликівський узвіз, 12, 61002, м. Харків, Україна.

Контакти: Тел. 0507515190; e-mail: matveyevoy@gmail.com

Анотація. В історії літургійних тканин є період, коли дуже великі тканини із гаптованими сюжетними зображеннями називаються словом «воздух». У сучасній практиці це невелика тканина (приблизно 50 х 70 см), яка виноситься разом зі святими Дарами на Великому вході і потім вона покриває разом потир і дискос, коли вони вже поставлені на престол. У період X—XV ст. ці тканини мають дуже великі розміри (близько 130 х 280 см) і їх використання в якості сучасних воздухів, очевидно, було неможливим. У статті розглядаються причини появи великих розмірів цих тканин і їх використання в період прийняття Київською Руссю візантійської літургійної традиції. Розкривається, що в цей час відбувається поступова зміна літургійної практики, пов’язаної з тканинами. Вівтарні завіси, які перебували в киворії над св. Трапезою, починають виносити під час Великого входу, і поступово формується винос великого воздуху на Великому вході, відомий і дотепер. Поступово ці завіси трансформуються у великі воздухи. Це найважливіший період у всьому розвитку літургійних тканин. Завіси дають дві гілки розвитку: 1) завіси трансформуються у великі воздухи, з яких потім з’явиться і розвинеться обряд виносу плащаниці, а самі воздухи будуть зменшуватися до сучасних розмірів; 2) завіси переносяться з киворію на лінію вівтарної перегороди і Царські врата, з чого з’являється завіса Царських врат або катапетасма. Церковні тканини мали довгий шлях розвитку й еволюціонували в ході церковної історії. У період хрещення Русі відбувається один з найяскравіших етапів функціональної трансформації одних тканин в інші, а саме завіс престолу у воздухи, що виносяться на Великому вході.

Ключові слова: Хрещення Київської Русі, завіса, киворій, іконостас, Великий вхід, літургійні покрови, воздух, іконографія.

Список використаних джерел

  1. Герман Константинопольский, свт. Сказание о Церкви и рассмотрение таинств / Герман Константинопольский ; вступ. ст. П.И. Мейендорфа ; пер. и пред. Е.М. Ломизе. — Москва : Мартис, 1995. — 87 с.
  2. Двукратный собор. (дата звернення 21.11.2018). Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Двукратный собор.
  3. Добронравов Г.С. История катапетасмы / Г.С. Добронравов. —Москва : Отдельный оттиск из журнала «Чтения в Обществе Любителей Духовного Просвещения», 1912. — 25 с.
  4. Каноны Православной Церкви. Правила Константинопольского Двукратного Собора. (дата звернення 21.11.2018). Режим доступу: https://azbyka.ru/otechnik/pravila/kanony-pravoslavnoj-tserkvi-grabbe/15.
  5. Катасонова Е.Ю. Материалы к иконографии покровцов в лицевом шите / Е.Ю. Катасонова // Убрус Церковное шитье. История и современность. — Спб. : Издание Золотошвейной мастерской при Успенском подворье Оптиной пустыни, 2006. — Вып. 5. — С. 4—38.
  6. Киприан. Архимандрит (Керн). Евхаристия / Архимандрит Киприан (Керн). — Москва : Храм свв. Космы и Дамиана на Маросейке, 2001. — 336 с.
  7. Кондаков Н.П. Памятники христианского искусства на Афоне / Н.П. Кондаков. — СПб. : Издание Императорской академии Наук, 1902. — 312 с.
  8. Лифшиц Л.И. Пелена с «Распятием» и изображениями Христа, Богоматери Воплощение и Апостолов на полях. О времени создания и иконографическом замысле памятника / Л.И. Лифшиц // Церковное шитье Древней Руси. Сборник статей / ред.-сост. Э.С. Смирнова. Посвящается памяти Людмилы Дмитриевны Лихачевой (1937—2001). — Москва : Галарт, 2010. — С. 39— 47.
  9. Матвеева Ю.Г. Декоративные ткани в мозаиках Равенны: семантика и культурно-смысловой контекст  / Ю.Г. Матвеева. — Киев : Дух и литера, 2016. — 496 с.
  10. Матвеева Ю.Г. «Завеса, называемая воздух»: терминология и реальный предмет / Ю.Г. Матвеева // Древности’2015. Харьковский историко-археологический ежегодник. — Вып. 14. — Харьков : НТМТ, 2015. — С. 92—98.
  11. Матвеева Ю.Г. Изобразительные литургические ткани IV—XVI вв.: эволюция в обиходе и иконографии / Ю.Г. Матвеева // «Византийская мозаика»: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме / ред. проф. С.Б. Сорочан ; сост. А.Н. Домановский. — Вып. 3. — Харьков : Майдан, 2015. — С. 112—162.
  12. Павсаний. Описание Эллады / Павсаний : в 2 т. — Т. 1. — Кн. I—VI ; пер. с древнегреческого С.П. Кондратьева под ред. Е.В. Никитюк. — Москва : АСТ ; Ладомир, 2002. — 503 с.
  13. Сизоненко Т.Д. О ветхозаветной символике царских врат / Т.Д. Сизоненко // Иконостас: происхождение — развитие — символика / ред.-сост. А.М. Лидов. — Москва : Прогрес-Традиция, 2000. — С. 501—524.
  14. Тафт Р.Ф. Упадок причащения в Византии и отдаление мирян от литургического действа: причина, следствие или ни то, ни другое? (D. Занавешенный алтарь)  / Р.Ф. Тафт // Тафт Р.Ф. Статьи / пер. с англ. С.В. Голованов. — Омск : Издатель Голованов, 2010. — Т. 1. — С. 310—365.
  15. Троицкий В.А. История плащаницы / В.А. Троицкий // Богословский вестник. — Сергиев Посад : Типогр. Св. Троице-Сергиевой Лавры, 1912. — С. 505—530.
  16. Brightman F.E. Liturgy of the Presanctified / F. Brightman // C.E. Hammond, F.E. Brightman. Liturgies Eastern and Western; being the texts, original or translated, of the principal liturgies of the church. — Oxford : Clarendon Press, 1965. — P. 345—352.
  17. Fleury Ch. Rohault de. La Messe / Ch. Rohault de Fleury. — Paris : Vve A. — Vol. 1. — 1883.— 187 p.
  18. Johnstone P. The Byzantine Tradition in Church Embroidery / P. Johnston. — London : Alec Tiranti, 1967. — 267 p.
  19. Lamp G.W.H., D.D. A Patristic Greek Lexicon / G. W. H. Lampe. — Oxford : At the Clarendon Press, 1961. — 1618 p.
  20. Patrologia curcus completes. Ser.Graeca / ed.: J.P.Migne. — Paris, 1865. — T. 86.2. — 3360 p.
  21. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed.: J.P. Migne. — Paris, 1860. — T. 92. — 1792 p.
  22. Patrologia curcus completes. Ser.Graeca / ed. : J.P.Migne. — Paris, 1863. — T. 108. — 1492 p.
  23. Woodfin W. Liturgical Textile / W. Woodfin // Byzantium: Faith and Power, 1261—1557 / edited by Helen C. Evans. — New York : Metropolitan Museum of Art ; New Haven : Yale University Press, 2004. — P. 295—323.
  24. Yarden L. The Spoilts of Jerusalem on the Arch of Titus. A Re-Investigation / Yarden L. — Stockholm : Astroms Fцrlag, 1991. — 137 p.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »