Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 6 (144)

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1552–1560

УДК 75.04.071.1:27-526.62-31](477.8-89-21)»1670/1760»

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1552

Надійшла 31.10.2018

ОБРАЗ ХРИСТА В ІКОНОСТАСАХ 1670—1760-х рр. АВТОРСТВА МАЙСТРІВ З м. РИБОТИЧІ НА НАДСЯННІ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1202-1488

Косів Роксолана Романівна, кандидат мистецтвознавства, доцент,

Львівська національна академія мистецтв,

кафедра сакрального мистецтва,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;

старший науковий працівник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

відділ давньоукраїнського мистецтва.

Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. У статті розглянута іконографія Христа на іконах з іконостасів авторства майстрів осередку церковного мистецтва у м. Риботичі (Надсяння, тепер — Польща), які були активними у 1670—1760-х рр. Простежено, що ці майстри назагал дотримувалися усталеної у XVII ст. в українських іконостасах традиції відображення образу Спаса, однак у їхніх творах бачимо також локальні особливості іконографії. Відзначено, що майстри з Риботич були одними з перших, хто активно розвивав зображення Христа Архиєрея у чині Моління, яке відоме за творами від кінця 1680-х рр.

Ключові слова: іконографія, ікона, іконостас, образ Христа, м. Риботичі (Надсяння).

Список використаних джерел

  1. Косів Р. Твори Тимотея — маляра, міщанина риботицького 1660—1670-ті рр. / Роксолана Косів // Народознавчі зошити. — 2017. — Вип. 5. — С. 1149—1155.
  2. Украинские книги кирилловской печати XVI—XVIII вв. Каталог изданий, хранящихся в Государственной библиотеке СССР имени В.И. Ленина. Випуск І. 1574 г. — І половина XVII в. / сост. Т.Н. Каменева, А.А. Гусева. — Москва : Государственная бибилиотека имени В.И. Ленина, 1976. — 447 с.
  3. Шематизмъ Провинции Св. Спасителя чина св. Василія Великого в Галиции, уложеный по капитулі отбувшойся в монастырі св. Онуфрейскомъ во Львові дня 24. и 25. Липця 1866, и короткій поглядъ на монастыри и на монашество руске, отъ заведеня на Руси віри Христовой аж по нынішное время. — Львов  : в типографии Института Ставропигианскаго, 1867. — 352 с.
  4. Giemza J. Cerkwie i ikony Јemkowszczyzny / Jarosіaw Giemza. — Rzeszуw : Libra, 2017. — 655 s.
  5. Ikona Karpacka. Album wystawy w Parku Etnograficznym w Sanoku / tekst J. Czajkowski, R. Grzdziela, А. Szczepkowski. — Sanok : Muzeum budownictwa ludowego, 1998. — 191 s.
  6. Janocha M. Ikony w Polsce. Od Њredniowiecza do wspуіczesnoњci / Michaі Janocha. — Warszawa : Arkady, 2008. — 451 s.
  7. Korniecki M. Obrazy i «ikony» Jana Medyckiego. Przyczynek do dziejуw malarstwa na karpatskiej prowincji w poczatku XVIII wieku / Marian Korniecki // Biuletyn His­torji Sztuki. — Warszawa : Instytut Sztuki PAN, 1993. — № 2—3. — S. 249—254.
  8. Le Pressoir Mistique. Actes du colloque de recloses 27 mai 1989 / D.A. Bidon (ed.), Prйface de Jean Delumeau. — Paris : Serf, 1999. — 362 p.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »