« 2018. № 6 (144)

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1552–1560

УДК 75.04.071.1:27-526.62-31](477.8-89-21)»1670/1760»

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1552

Надійшла 31.10.2018

ОБРАЗ ХРИСТА В ІКОНОСТАСАХ 1670—1760-х рр. АВТОРСТВА МАЙСТРІВ З м. РИБОТИЧІ НА НАДСЯННІ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1202-1488

Косів Роксолана Романівна, кандидат мистецтвознавства, доцент,

Львівська національна академія мистецтв,

кафедра сакрального мистецтва,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;

старший науковий працівник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

відділ давньоукраїнського мистецтва.

Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. У статті розглянута іконографія Христа на іконах з іконостасів авторства майстрів осередку церковного мистецтва у м. Риботичі (Надсяння, тепер — Польща), які були активними у 1670—1760-х рр. Простежено, що ці майстри назагал дотримувалися усталеної у XVII ст. в українських іконостасах традиції відображення образу Спаса, однак у їхніх творах бачимо також локальні особливості іконографії. Відзначено, що майстри з Риботич були одними з перших, хто активно розвивав зображення Христа Архиєрея у чині Моління, яке відоме за творами від кінця 1680-х рр.

Ключові слова: іконографія, ікона, іконостас, образ Христа, м. Риботичі (Надсяння).

Список використаних джерел

  1. Косів Р. Твори Тимотея — маляра, міщанина риботицького 1660—1670-ті рр. / Роксолана Косів // Народознавчі зошити. — 2017. — Вип. 5. — С. 1149—1155.
  2. Украинские книги кирилловской печати XVI—XVIII вв. Каталог изданий, хранящихся в Государственной библиотеке СССР имени В.И. Ленина. Випуск І. 1574 г. — І половина XVII в. / сост. Т.Н. Каменева, А.А. Гусева. — Москва : Государственная бибилиотека имени В.И. Ленина, 1976. — 447 с.
  3. Шематизмъ Провинции Св. Спасителя чина св. Василія Великого в Галиции, уложеный по капитулі отбувшойся в монастырі св. Онуфрейскомъ во Львові дня 24. и 25. Липця 1866, и короткій поглядъ на монастыри и на монашество руске, отъ заведеня на Руси віри Христовой аж по нынішное время. — Львов  : в типографии Института Ставропигианскаго, 1867. — 352 с.
  4. Giemza J. Cerkwie i ikony Јemkowszczyzny / Jarosіaw Giemza. — Rzeszуw : Libra, 2017. — 655 s.
  5. Ikona Karpacka. Album wystawy w Parku Etnograficznym w Sanoku / tekst J. Czajkowski, R. Grzdziela, А. Szczepkowski. — Sanok : Muzeum budownictwa ludowego, 1998. — 191 s.
  6. Janocha M. Ikony w Polsce. Od Њredniowiecza do wspуіczesnoњci / Michaі Janocha. — Warszawa : Arkady, 2008. — 451 s.
  7. Korniecki M. Obrazy i «ikony» Jana Medyckiego. Przyczynek do dziejуw malarstwa na karpatskiej prowincji w poczatku XVIII wieku / Marian Korniecki // Biuletyn His­torji Sztuki. — Warszawa : Instytut Sztuki PAN, 1993. — № 2—3. — S. 249—254.
  8. Le Pressoir Mistique. Actes du colloque de recloses 27 mai 1989 / D.A. Bidon (ed.), Prйface de Jean Delumeau. — Paris : Serf, 1999. — 362 p.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »