« 2018. № 6 (144)

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1552–1560

УДК 75.04.071.1:27-526.62-31](477.8-89-21)»1670/1760»

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1552

Надійшла 31.10.2018

ОБРАЗ ХРИСТА В ІКОНОСТАСАХ 1670—1760-х рр. АВТОРСТВА МАЙСТРІВ З м. РИБОТИЧІ НА НАДСЯННІ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1202-1488

Косів Роксолана Романівна, кандидат мистецтвознавства, доцент,

Львівська національна академія мистецтв,

кафедра сакрального мистецтва,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;

старший науковий працівник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

відділ давньоукраїнського мистецтва.

Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. У статті розглянута іконографія Христа на іконах з іконостасів авторства майстрів осередку церковного мистецтва у м. Риботичі (Надсяння, тепер — Польща), які були активними у 1670—1760-х рр. Простежено, що ці майстри назагал дотримувалися усталеної у XVII ст. в українських іконостасах традиції відображення образу Спаса, однак у їхніх творах бачимо також локальні особливості іконографії. Відзначено, що майстри з Риботич були одними з перших, хто активно розвивав зображення Христа Архиєрея у чині Моління, яке відоме за творами від кінця 1680-х рр.

Ключові слова: іконографія, ікона, іконостас, образ Христа, м. Риботичі (Надсяння).

Список використаних джерел

  1. Косів Р. Твори Тимотея — маляра, міщанина риботицького 1660—1670-ті рр. / Роксолана Косів // Народознавчі зошити. — 2017. — Вип. 5. — С. 1149—1155.
  2. Украинские книги кирилловской печати XVI—XVIII вв. Каталог изданий, хранящихся в Государственной библиотеке СССР имени В.И. Ленина. Випуск І. 1574 г. — І половина XVII в. / сост. Т.Н. Каменева, А.А. Гусева. — Москва : Государственная бибилиотека имени В.И. Ленина, 1976. — 447 с.
  3. Шематизмъ Провинции Св. Спасителя чина св. Василія Великого в Галиции, уложеный по капитулі отбувшойся в монастырі св. Онуфрейскомъ во Львові дня 24. и 25. Липця 1866, и короткій поглядъ на монастыри и на монашество руске, отъ заведеня на Руси віри Христовой аж по нынішное время. — Львов  : в типографии Института Ставропигианскаго, 1867. — 352 с.
  4. Giemza J. Cerkwie i ikony Јemkowszczyzny / Jarosіaw Giemza. — Rzeszуw : Libra, 2017. — 655 s.
  5. Ikona Karpacka. Album wystawy w Parku Etnograficznym w Sanoku / tekst J. Czajkowski, R. Grzdziela, А. Szczepkowski. — Sanok : Muzeum budownictwa ludowego, 1998. — 191 s.
  6. Janocha M. Ikony w Polsce. Od Њredniowiecza do wspуіczesnoњci / Michaі Janocha. — Warszawa : Arkady, 2008. — 451 s.
  7. Korniecki M. Obrazy i «ikony» Jana Medyckiego. Przyczynek do dziejуw malarstwa na karpatskiej prowincji w poczatku XVIII wieku / Marian Korniecki // Biuletyn His­torji Sztuki. — Warszawa : Instytut Sztuki PAN, 1993. — № 2—3. — S. 249—254.
  8. Le Pressoir Mistique. Actes du colloque de recloses 27 mai 1989 / D.A. Bidon (ed.), Prйface de Jean Delumeau. — Paris : Serf, 1999. — 362 p.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »