« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 179—184

УДК 745(477.75)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.179

СУЧАСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРУПИ ТКАНИН З КОЛЕКЦІЇ БАХЧИСАРАЙСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА

АКЧУРІНА-МУФТІЄВА Нурія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9788-1630

доктор мистецтвознавства, професор,

Кримський інженерно-педагогічний университет,

вул. Севастопольська, 21, 95015, м. Сімферополь,

АР Крим, Україна

Контакти: e-mail: Akchurina_05@mail.ru

Анотація. У статті представлені результати дослідження групи кримськотатарських тканин фондової колекції Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Автор статті зробила спробу наукової атрибуції предметів, дослідження технік декоративного ткацтва, вишивки, а також орнаментів. Вперше в науковий обіг введено орнаментальні мотиви, які раніше не були описані в науковій літературі.

Ключові слова: головне покривало, кримські татари, вишивка, ткацтво, орнамент.

Надійшла 2.01.2019

Список використаних джерел

  1. Эминов Р.Р. Первый крымскотатарский национальный музей. Qasevet. 2011. № 38. С. 3—15.
  2. Абдураманова С.Н. Традиционная крымскотатарская вышивка из фондов КРУ БИКЗ. Творчество Баки Урманче и актуальные проблемы национального искусства. Материалы Международной научно-прак­тической конференции, посвященной 115-летию со дня рождения Б.И. Урманче. Казань, 2012. С. 347—353.
  3. Боданинский У.А. Археологическое и этнографическое изучение татар в Крыму. Оттиск из сборника Крым­плана «Реконструкция народного хозяйства в Крыму». Симферополь, 1930. Вып. 2. 31 с.
  4. Книга поступлений Бахчисарайского историко-культурного заповедника № 12.
  5. Потапов Л.П. Умай — божество древних тюрков в свете этнографических данных. Тюркологический сборник, 1972. Москва: Наука, 1973. С. 265—286.
  6. Котов В.Г. Женское божество Умай/Хумай: сравнительная характеристика. Известия АГУ. История. 2010. № 4—2 (68). С. 111—114.
  7. Черемисин Д.В. К изучению ирано-тюркских связей в сфере мифологии. Режим доступу: http://www.sati.archaeology.nsc.ru/Home/pub/Data/?html=Cremis1.htm (дата звернення: 10.03.14).
  8. Скобелев С.Г. Умай и Дзераса — богини-сестры. Режим доступу: http://zaimka.ru/religion/skobelev_2.shtml (дата звернення: 10.03.14)
  9. Рославцева Л.И. Узорное ткачество народов Крыма в собрании Государственного музея Востока. Каталог коллекции. Москва: ГМВ, 2013. 184 с.
  10. Акчурина-Муфтиева Н.М. Декоративно-прикладное искусство крымских татар XV — первой половины XX вв.: монография. Симферополь: Симферопольская городская типография, 2008. 392 с.
  11. Науковий архів КРУ БИКЗ. Ф. 16. Оп. 1. Д. 11.
  12. Науковий архів КРУ БИКЗ. Ф. 16. Оп. 1. Д. 4.
  13. Чепурина П.Я. Орнаментальное шитье Крыма. Москва; Ленинград: Всесоюзное кооперативное объединенное издательство, 1938. 63 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »