« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 185—198

УДК 069:719:7:902 (477-25:477.41)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.185

СУЧАСНІ ОФОРМЛЮВАЛЬНІ ТА ДИЗАЙНЕРСЬКІ ПІДХОДИ ДО МУЗЕЄФІКАЦІЇ МИСТЕЦЬКОЇ Й АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ КИЇВЩИНИ

ГАВРИЛЮК Алла

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6833-6462

аспірант,

Київський Національний університет

культури і мистецтв,

вул. Є. Коновальця, 36, Київ, Україна

Контакти: e-mail: alla_stepp@ukr.net

Анотація. На матеріалі Києва та області простежено зміни у побудові художніх і археологічних експозицій столичних та периферійних музеїв, історико-культурних заповідників і місць археологічних розкопок кінця ХХ — початку ХХІ ст. Раніше то було швидше оформлювання з обмеженим застосуванням виражальних і технічних засобів, наприклад, створені піввіку тому експозиції національних музеїв: Українського народного декоративного мистецтва; Історії України; Археологічного музею НАН України тощо. В останні роки маємо сучасні приклади трансформації цілого музейного простору, що вже відповідає принципам комплексного дизайну. Означено напрями дальшого розвитку музеєфікації в окресленій галузі.

Ключові слова: археологія, музеєфікація, дизайн експозицій, оформлювання, Київ, Київщина.

Надійшла 23.01.2019

Список використаних джерел

  1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія: посібник. Львів: Літопис, 2005. 632 с.
  2. Івлєва В.П. Методичні рекомендації щодо музеєфікації нерухомих пам’яток науки і техніки. Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень. 2008. Вип. 2. С. 14—28.
  3. Петрашенко В.О. Актуальні проблеми сучасного дослідження і збереження археологічної спадщини. Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Archeology/Archeometry/Heritage/ArcheolPres.html (дата звернення: 10.08.2018).
  4. Сафонова Т.Р. Дизайн-засоби інформаційного насичення у створенні експозиції. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2012. № 6. С. 44—48.
  5. Юренева Т.Ю. Музееведение: учебник для высшей школы. Москва: Академический проект, 2003. 560 с.
  6. Яковець І.О. Музейна експозиція: основні поняття та методи. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2011. № 1. С. 147—150.
  7. Яковець І.О. Експозиційне обладнання музеїв та виставок: характеристика основних типів. Дизайн, ди­зайн-освіта. 2012. № 15. С. 46—51.
  8. Асеев Ю.С., Сикорский М.И., Харламов В.А. Исследование Михайловского собора в Переяславе-Хмель­ницком. Славяне и Русь. Сб. научн. тр. АН УССР, Інститут археологии. Київ: Наукова думка, 1979. С. 122—137.
  9. Івакін Г.Ю., Климовський С.І. Проблеми охорони археологічних пам’яток Києва. Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. 1999. Вип. 3. С. 111—115.
  10. Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. Київ: Наукова думка, 1991. 168 c.
  11. Толочко П.П., Гупало К.М., Харламов В.О. Розкопки Києвоподолу 1973 р. Археологічні дослідження стародавнього Києва. Київ, 1976. С. 19—47.
  12. Дробышев А.Н. Музейный парк как форма презентации археологического наследия. Дисс… канд. куль­ту­рологии. Тюмень, 2011.
  13. Жукова О. Музейний парк як форма презентації археологічної спадщини в Україні (на прикладі культурно-археологічного комплексу «Пересопниця»). Де­в’ят­над­цяті Сумцовські читання. Мат. наук. конф. «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства». Харків, 18 квітня 2013 р. Харківський історичний музей. Харків: Майдан, 2013. С. 25—32.
  14. Жукова О. Створення археопарків як елементу музейного ландшафту в Україні (на прикладі культурно-ар­хеологічного центру «Пересопниця»). Сіверщина в історії України: зб. наук. праць. Вип. 6. Київ: Центр пам’яткознавства НАНУ, 2013. С. 17—21.
  15. Медведь А.И. Музеефикация средневековых памятников археологии. Дисс… канд. ист. наук. М., 1999 (Российский и-т культурологии МК РФ).
  16. Сагайдак М. Проблеми музеєфікації пам’яток археології. Ант. Вип. 13—15. Київ, 2005. С. 44—59.
  17. Сафонова Т.Р. Введення археологічного надбання в су­часну планувальну систему міста. Zbior raportуw naukowych. Warszawa, 2015, Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour». S.82—87.
  18. Сафонова Т.Р. Современные возможности дизайн-проектирования в интерпретации археологических достопримечательностей. III Международная научно-практическая конференция «Грани современной науки». Краснодар: Премьер, 2012. С. 8—13.
  19. Сафонова Т.Р. Створення експозиції дизайн-засо­бами, як спосіб збереження археологічних знахідок в місті Кракові, Міжнародна наукова-практична конференція «Наукові дослідження сучасності». Вип. 5. Київ: НАИРИ, 2012. С. 56—57.
  20. Брич М. Музеєфікація пам’яток архітектури та містобудування як засіб збереження історико-культурної спадщини. Історико-культурні студії (Львівська по­літехніка). 2015. № 1. Том 2. С. 31—35.
  21. Сафонова Т.Р. Дизайн міського середовища з введенням елементів архітектурної археології. Наук.-практ. конф. кафедри містобудування «Розвиток і реконструкція територіальних систем і населених місць регіону Західної України». Львів: Растр-7, 2012. С. 32.
  22. Сафонова Т.Р. Елементи архітектурно-археологічних пам’яток в дизайні міського середовища. Збірник наук. праць за матеріалами 4-тої Міжнар. конф. молодих науковців «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій», Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. С. 128—132.
  23. Лохвицкий К. Журналы и дела по раскрытию древностей в Киеве с 1824-го по 1938-й год. Киевский альбом. Исторический альманах. Вып. 3. Київ, 2004. С. 25—30.
  24. Ананьєва Т. Между божественным и профанным: забытая находка 1830-х годов — киевский «Крест» Апостола Андрея Первозданного. Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Збірка наукових праць, присвячена 150-літтю з дня народження Єгора Кузьмича Редіна (1863—1908). Київ, 2013. С. 256—270.
  25. Ананьєва Т. «Экспедиции» Кондрата Лохвицкого (из киевской переписки археолога 1830-х годов). Дніпропетровський історико-археографічний збірник. Вип. 3. Дніпропетровськ, 2009. С. 248—280.
  26. Скорий С.А. Курган Переп’ятиха (до етнокультурної історії Дніпровського Лісостепового Правобережжя). Київ: Наукова думка, 1990. 123 с.
  27. Тарасюк Г. Козацька Березань. Слово Просвіти. 2010. 4 листопада.
  28. Археологічний музей. Культура. Історія. Традиції. 2003. № 2. С. 15—19.
  29. Бузян Г.М. Археологічний музей Національного істо­рико-етнографічного заповідника «Переяслав». Ма­те­ріали НІЕЗ «Переяслав». С. 1—2.
  30. Колибенко О., Павленко С. Маловідомі сторінки історії музейної справи на Переяславщині: Переяславський археологічний музей. Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. Вип. 26. Переяслав-Хмельницький, 2011. С. 177—193.
  31. Сагайдак М. Нові дані про укріплення «міста Ярослава» (за матеріалами археологічних досліджень 1981 і 2001 років). Фортеця. Збірник заповідника «Тус­тань». Львів, 2009. С.259—278.
  32. Сагайдак М. «За ставленням до археології ми належимо до сучасного Барбарикуму». Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України, співрозмовник Миколи Княжицького — про українську археологію в Міжнародний рік збереження історичної спадщини. 4 березня 2018. Режим доступу: https://espreso.tv/article/2018/03/04/mykhaylo_sagaydak (дата звернення: 27.08.2018).
  33. Селівачов М., Сагайдак М. Чи сумісні церковна та світська культура, храм і музей? Православ’я в Україні. Збірник матеріалів 4 Міжнародної наукової конференції 18—19 листопада 2014 р. Київ, 2014. С. 851—857.
  34. Титова О.М. Проблеми музеєфікації пам’яток археології України (М-ли міжнародної науково-практичної конференції «Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля». Київ, 2004.
  35. Харламов В. До питання про створення музею Київської Русі у Переяславі. Тези Всеукр. наук. конф. «Переяславська земля та її місце в розвитку укр. нації, державності й культури». Переяслав-Хм., 1994. С. 31—32.
  36. Закрили приватний музей трипільської культури. Українська правда. 2012. 25 липня.
  37. Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. Михайлівський Золотоверхий монастир. Ювілейний випуск, присвячений 800-річчю. Київ: Фенікс, 2008. 168 с.
  38. Марущак А. На Подоле построят подземный город. Сегодня. 2013. 7 октября.
  39. На розкопках на Поштовій площі стався обвал. Режим дос­тупу: http://kiev.pravda.com.ua/news/5502­adba­149b7/ 13.03.2015 (дата звернення: 12.09.2018).
  40. Селівачов М., Сагайдак М. Під загрозою озеро. Культура і життя. 1985. 23 червня. № 25 (2781). С. 8.
  41. Селівачов М., Сагайдак М. Повертаючись до надрукованого. Під загрозою озеро. Культура і життя. — 1986. № 11 (2819). 16 березня. С. 8.
  42. Сагайдак М. Городець Пісочний (Милославичі). Князі Олельковичі-Слуцькі. Київ, 2018. С. 194—199.
  43. Кисляков К., Розсошинська Н., Селівачов М. Засновано «Український Міжмузейний центр». Ант. Вип. 4—6. Київ, 2000. С. 87.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »