« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 179—184

УДК 745(477.75)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.179

СУЧАСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРУПИ ТКАНИН З КОЛЕКЦІЇ БАХЧИСАРАЙСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА

АКЧУРІНА-МУФТІЄВА Нурія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9788-1630

доктор мистецтвознавства, професор,

Кримський інженерно-педагогічний университет,

вул. Севастопольська, 21, 95015, м. Сімферополь,

АР Крим, Україна

Контакти: e-mail: Akchurina_05@mail.ru

Анотація. У статті представлені результати дослідження групи кримськотатарських тканин фондової колекції Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Автор статті зробила спробу наукової атрибуції предметів, дослідження технік декоративного ткацтва, вишивки, а також орнаментів. Вперше в науковий обіг введено орнаментальні мотиви, які раніше не були описані в науковій літературі.

Ключові слова: головне покривало, кримські татари, вишивка, ткацтво, орнамент.

Надійшла 2.01.2019

Список використаних джерел

  1. Эминов Р.Р. Первый крымскотатарский национальный музей. Qasevet. 2011. № 38. С. 3—15.
  2. Абдураманова С.Н. Традиционная крымскотатарская вышивка из фондов КРУ БИКЗ. Творчество Баки Урманче и актуальные проблемы национального искусства. Материалы Международной научно-прак­тической конференции, посвященной 115-летию со дня рождения Б.И. Урманче. Казань, 2012. С. 347—353.
  3. Боданинский У.А. Археологическое и этнографическое изучение татар в Крыму. Оттиск из сборника Крым­плана «Реконструкция народного хозяйства в Крыму». Симферополь, 1930. Вып. 2. 31 с.
  4. Книга поступлений Бахчисарайского историко-культурного заповедника № 12.
  5. Потапов Л.П. Умай — божество древних тюрков в свете этнографических данных. Тюркологический сборник, 1972. Москва: Наука, 1973. С. 265—286.
  6. Котов В.Г. Женское божество Умай/Хумай: сравнительная характеристика. Известия АГУ. История. 2010. № 4—2 (68). С. 111—114.
  7. Черемисин Д.В. К изучению ирано-тюркских связей в сфере мифологии. Режим доступу: http://www.sati.archaeology.nsc.ru/Home/pub/Data/?html=Cremis1.htm (дата звернення: 10.03.14).
  8. Скобелев С.Г. Умай и Дзераса — богини-сестры. Режим доступу: http://zaimka.ru/religion/skobelev_2.shtml (дата звернення: 10.03.14)
  9. Рославцева Л.И. Узорное ткачество народов Крыма в собрании Государственного музея Востока. Каталог коллекции. Москва: ГМВ, 2013. 184 с.
  10. Акчурина-Муфтиева Н.М. Декоративно-прикладное искусство крымских татар XV — первой половины XX вв.: монография. Симферополь: Симферопольская городская типография, 2008. 392 с.
  11. Науковий архів КРУ БИКЗ. Ф. 16. Оп. 1. Д. 11.
  12. Науковий архів КРУ БИКЗ. Ф. 16. Оп. 1. Д. 4.
  13. Чепурина П.Я. Орнаментальное шитье Крыма. Москва; Ленинград: Всесоюзное кооперативное объединенное издательство, 1938. 63 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »