Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 474—481

УДК394.4:133.3]Зарічанська(477.87)(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.474

АНЦЯ ЗАРІЧАНСЬКА В ТРАДИЦІЙНИХ ВІРУВАННЯХ ДОЛИНЯН ЗАКАРПАТТЯ (ЗА ПОЛЬОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ)

КОРОЛЬ Василь

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0471-2115

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Комунальний заклад «Закарпатський музей

народної архітектури та побуту»

Закарпатської обласної ради, відділ фондів,

вул. Капітульна, 33а, 88000, м. Ужгород, Україна,

Контакти: e-mail: anshamash@gmail.com

Анотація. У статті розглядається образ віщунки-цілительки Анці Зарічанської (Пойдин Анни) в традиційних віруваннях українців Виноградівського та Іршавського районів. У запропонованій розвідці автор ставить собі за мету охарактеризувати традиційні вірування, пов’язані із людьми, наділеними езотеричними можливостями, вказати на сучасний стан побутування народних вірувань у людей, яких наділяють езотеричними здібностями.

Об’єктом дослідження є традиційні вірування, обряди, магічні дії, пов’язані із людьми, наділеними езотеричними можливостями. Предметом дослідження є особа з езотеричними здібностями в системі демонологічних вірувань, її головні ознаки, функції, «взаємовідносини» з людиною, вплив на буденне життя та обрядову сферу. При цьому характеризуються демонологічні уявлення як важлива складова народного світогляду.

Для формування джерельної бази проведено кущові та маршрутні етнографічні експедиції, під час яких здійснено фіксацію матеріалів за допомогою усного опитування респондентів за попередньо підготовленим запитальником. Основою роботи є польові етнографічні матеріали, зібрані автором та студентами факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ УжНУ.

У традиційних світоглядних уявленнях демонічними властивостями наділяють окрему групу людей, які володіють певними таємними знаннями, але не належать до класичних представників народної демонології. Це люди, які «знають», «езотеристи» і які вирізняються своїм способом життя, соціальним становищем.

Ключові слова: Закарпаття, демонологія, долиняни, вірування, світогляд, святість, провидиця.

Надійшла 11.02.2020

Список використаних джерел

  1. Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606. Оп. 5. Од. зб. 46: Книга реєстрації актів про народження одруження смерть с. Заріччя за 1882—1926 рік. 596 арк.
  2. Вархол Н. Михайло Сірий — останній «пророкував Псалтиря» на Пряшівщині. Народна творчість та етнологія. 2011. № 6. С. 42—44.
  3. Зан М. Про Анцю — цілительку із Заріччя. Наш рідний край. 1998. № 4. С. 28.
  4. Кобаль А.І., Фегир В.В. Заріччя: Історико-крає­знавчий нарис. Ужгород: Закарпаття, 2004. 80 с.
  5. Панькевич І. Українські говори Підкарпатської Русі і суміжних областей. Частина 1. Звучання і морфологія. Прага, 1938. 549 с.
  6. Тодорова-Пиргова И. Представления о «том свете» в биографических нарративах. Живая Старина. 1999. № 2. С. 25—27
  7. Толстая С.М. Смерть. Славянские древности: Этнолингвистический словар: в 5-ти томах. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5. С. 58—71.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »