« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 474—481

УДК394.4:133.3]Зарічанська(477.87)(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.474

АНЦЯ ЗАРІЧАНСЬКА В ТРАДИЦІЙНИХ ВІРУВАННЯХ ДОЛИНЯН ЗАКАРПАТТЯ (ЗА ПОЛЬОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ)

КОРОЛЬ Василь

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0471-2115

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Комунальний заклад «Закарпатський музей

народної архітектури та побуту»

Закарпатської обласної ради, відділ фондів,

вул. Капітульна, 33а, 88000, м. Ужгород, Україна,

Контакти: e-mail: anshamash@gmail.com

Анотація. У статті розглядається образ віщунки-цілительки Анці Зарічанської (Пойдин Анни) в традиційних віруваннях українців Виноградівського та Іршавського районів. У запропонованій розвідці автор ставить собі за мету охарактеризувати традиційні вірування, пов’язані із людьми, наділеними езотеричними можливостями, вказати на сучасний стан побутування народних вірувань у людей, яких наділяють езотеричними здібностями.

Об’єктом дослідження є традиційні вірування, обряди, магічні дії, пов’язані із людьми, наділеними езотеричними можливостями. Предметом дослідження є особа з езотеричними здібностями в системі демонологічних вірувань, її головні ознаки, функції, «взаємовідносини» з людиною, вплив на буденне життя та обрядову сферу. При цьому характеризуються демонологічні уявлення як важлива складова народного світогляду.

Для формування джерельної бази проведено кущові та маршрутні етнографічні експедиції, під час яких здійснено фіксацію матеріалів за допомогою усного опитування респондентів за попередньо підготовленим запитальником. Основою роботи є польові етнографічні матеріали, зібрані автором та студентами факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ УжНУ.

У традиційних світоглядних уявленнях демонічними властивостями наділяють окрему групу людей, які володіють певними таємними знаннями, але не належать до класичних представників народної демонології. Це люди, які «знають», «езотеристи» і які вирізняються своїм способом життя, соціальним становищем.

Ключові слова: Закарпаття, демонологія, долиняни, вірування, світогляд, святість, провидиця.

Надійшла 11.02.2020

Список використаних джерел

  1. Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606. Оп. 5. Од. зб. 46: Книга реєстрації актів про народження одруження смерть с. Заріччя за 1882—1926 рік. 596 арк.
  2. Вархол Н. Михайло Сірий — останній «пророкував Псалтиря» на Пряшівщині. Народна творчість та етнологія. 2011. № 6. С. 42—44.
  3. Зан М. Про Анцю — цілительку із Заріччя. Наш рідний край. 1998. № 4. С. 28.
  4. Кобаль А.І., Фегир В.В. Заріччя: Історико-крає­знавчий нарис. Ужгород: Закарпаття, 2004. 80 с.
  5. Панькевич І. Українські говори Підкарпатської Русі і суміжних областей. Частина 1. Звучання і морфологія. Прага, 1938. 549 с.
  6. Тодорова-Пиргова И. Представления о «том свете» в биографических нарративах. Живая Старина. 1999. № 2. С. 25—27
  7. Толстая С.М. Смерть. Славянские древности: Этнолингвистический словар: в 5-ти томах. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5. С. 58—71.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »