« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 355—366

УДК [39:[613:911.379]](477.83)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.355

САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА В ПОБУТІ СЕЛЯН СЕЛА СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ — ХХ СТОЛІТТЯ)

Марія ГОРБАЛЬ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: horbal.m@gmail.com

Народна санітарія та гігієна життя в сільській місцевості краю формувалися протягом багатьох століть з метою охорони здоров’я людей, запобігання їхнім хворобам, забезпечення їхнього належного життя. Ці знання передавались від покоління до покоління, забезпечували раціональне використання води та землі, сприяли гармонійному співжиттю з рослинним і тваринним світом.

Мета нашої статті — проаналізувати санітарію та гігієну в побуті селян одного села — Селисько на Львівщині нині Пустомитівського району, а саме: в садибі, на присадибній ділянці та в сільському довкіллі.

На сьогодні жителі села втратили в повсякденному житті значну кількість гігієнічних та санітарних настанов, що стосувались садиби та присадибної ділянки, сільського довкілля, які були притаманні їхнім предкам. Зрештою, зі зміною способу життя змінились і самі норми життя, скеровані на охорону власного та громадського здоров’я та культурного проживання. Однак реконструкція історичної пам’яті — неоціненний скарб для сучасного та майбутнього покоління, в чому полягає актуальність обраної теми.І, зважаючи на цілком вузьку тему, яка опрацьовується вперше, мусимо відзначити новизну статті. Хронологічні межі дослідження — XIX — друга половини XX століття.

Методами дослідження обрано принцип системності, метод історичної реконструкції та контекстуальний метод. На етапі збирання і систематизації первинної інформації — методи інтерв’ювання та фотофіксації.

Ключові слова: село Селисько, життя селян, садиба, присадибна ділянка, сільське довкілля, водні джерела.

  • 1. Тарас Я. Народна екологія та гігієна по Поліссі (за матеріалами експедицій 1994—2003 рр.). Народознавчі зошити. 2016. № 2. С. 333—340.
  • 2. Горбаль М. Перепис населення та його майнового стану села Селисько на Львівщині за 1940—1941 та 1950-й роки. Народознавчі зошити. 2020. Вип. 4. С. 960—995.
  • 3. Федака П. Формування гірських поселень. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Т. ІІ. Етнологія та мистецтвознавство. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 141—161.
  • 4. Метри снігу у висоту: якою була зима у Львові в 1929 році. URL: https://lviv1256.com/history/yak-vzimku-1929-roku-koliyu-lviv-ternopil-rozchyschaly/?fbclid=IwAR3I28tpeEeKlO5sP_4lXjFYfFILmklNQjhlwi6XkHhGpkvDtnMzz_TBCXY
  • 5. «Діло». 1929. 14 лютого.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »