« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 404—423

УДК [391-055.2:687.4.016:7.04](477.85)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.404

ОСОБЛИВОСТІ ДЕКОРУ БУРУНЧУКОВИХ НАМІТОК БУКОВИНСЬКОГО ПОДІЛЛЯ КІНЦЯ ХІХ — СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛІТЬ

Олена НИКОРАК

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0887-8929
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • провідний науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: olenanykorak@gmail.com

Аналізуються художньо-естетичні особливості узорнотканих наміток Буковинського Поділля. Система оздоблення буковинських наміток виділяє їх з-поміж однотипних виробів інших регіонів України в неповторне художнє явище. Відсутність докладного вивчення характерних прикмет тканого декору наміток цього ареалу визначила актуальність і новизну дослідження.

Мета статті — виявити мистецьку цінність тканого орнаменту наміток досліджуваної території Північної Буковини кінця ХІХ — середини ХХ століття як вагомого явища українського декоративного мистецтва.

Об’єктом дослідження є узорноткані намітки Буковинського Поділля, а предметом — відображення в них традиційних рис і чинників, які формують локальну самобутність композиційних особливостей, мотиви орнаменту, колорит.

Методологічна основа — принцип системності. Застосовано формально-типологічний, мистецтвознавчий аналізи, інтерв’ювання та фотофіксування.

Джерельною базою для написання цієї статті послужили публікації українських етнографів і мистецтвознавців, твори з музеїв і приватних збірок та музейних кімнат при школах і бібліотеках, а також авторські польові дослідження.

Ключові слова: бурунчукові намітки, Буковинське Поділля, декор, схеми композиції, мотиви, колорит.

  • 1. Кольбенгаєр Е. Взори промислу на Буковині (в період з 1902 по 1912 роки). Упор. Василь та Олекса Грібка. Чернівці: Колір-друк, 2008. 100 с.: 67 табл.
  • 2. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці, 2000. 208 с.
  • 3. Матейко К.І. Український народний одяг. Київ: Наукова думка, 1977. 224 с.
  • 4. Матейко К.І. Український народний одяг: Етнографічний словник. Київ: Наукова думка, 1996. 195 с.
  • 5. Матейко К.І. Головні убори українських селян до поч. ХХ ст. Народна творчість та етнографія. 1973. № 3. С. 47—54.
  • 6. Сидорович С.Й. Художня тканина західних областей УРСР. Київ, 1979.
  • 7. Костишина М.В. Український народний костюм Північної Буковини. Традиції і сучасність. Чернівці: Рута. 1996. 191 с.
  • 8. Білан М.С., Стельмащук Г.Г. Український стрій. Львів: Фенікс, 2000. 328 с.
  • 9. Стельмащук Г.Г. Традиційні головні убори. Львів: Апріорі, 2013. 273 с.
  • 10.    Косміна О.Ю. Традиційне вбрання українців: у 2-х т. Т. 1. Лісостеп. Степ. Київ: Балтія-Друк, 2008. 160 с.
  • 11.    Федорчук О.С. Бісер у декорі народного одягу буковинців (за матеріалами мистецтвознавчих експедицій 2007—2008 рр.). Народознавчі зошити. 2008. № 5—6. С. 540—551.
  • 12.    Федорчук О. Бісерний декор народного одягу Буковини першої половини ХХ ст. Народознавчі зошити. 2014. № 5. С. 984—997.
  • 13.    Кожолянко Я.І. Буковинський традиційний одяг. Чернівці; Саскатун: Буковина, 1994. 260 с.
  • 14.    Кожолянко Г.К. Етнографія Буковини: у 3-х т. Т. 1. Чернівці: Золоті литаври, 1999. 378 с.: іл.
  • 15.    Головацкий Я.Ф. О народной одежде и убранстве ру­синов, или русских в Галичине и северо-восточной Венгрии. Санкт-Петербургъ: Типографія В. Киршбаума, въ д. Министер. Фин., на Дворц. площ., 1877. 85 с.
  • 16.    Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.
  • 17.    Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: у 2-х т. Мюнхен: Українське видавництво, 1966. Т. ІІ. 442 с.: іл.
  • 18.    Зеленчук В.С. Молдавский национальный костюм. Кишинёв: Тимпул, 1985. 143 с.
  • 19.    Постолаки Е.А. Молдавское народное ткачество. Кишинёв: Штиинца, 1987. 204 с.
  • 20.    Румынское народное искусство. Бухарест: Издательство румынского института культурной связи с заграницей, 1955. 234 с.
  • 21.    Tancred Bänäţeanu, Gheorhe Focşa, Emilia Ionescu. Folk Art in the Rumanian People’s Republic. Costumes. Woven Textile. Embroideries. Bucureşti: State Publishing House for Litterature and the Arts, 1958. 423 p.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »