« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 424—434

УДК 27-526.63+398(477):(2-523.45)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.424

МЕТАФОРА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ІКОНИ «НЕДРЕМНЕ ОКО» ІЗ СУБОТОВА

Оксана КУЛІШ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9625-0690
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Черкаський обласний краєзнавчий музей,
  • вул. Слави, 1, 18000, м. Черкаси, Україна,
  • e-mail: kulish_oxana_andre@ukr.net

У статті проаналізовано унікальний взірець українського сакрального живопису за зображальним змістом  — ікону «Недремне око» із Суботова другої половини ХVІІІ ст. Об’єкт дослідження — українська народна ікона «Недремне око».

Предмет дослідження — метафора народної ікони «Недремне око» із Суботова. Актуальність теми зумовлена становленням культурно-історичного типу українського наративу, що через візуально-онтологічну метафору спроектований з козацьких часів до нашої сучасності і пов’язаний із героїчною темою визвольної боротьби українського народу за свою національну і духовну ідентичність, за свою державність.

Завдання статті: з’ясувати, в чому полягає вияв візуально-онтологічної метафори стосовно ікони «Недремне око» з Іллінської церкви Суботова з застосуванням методу синтезу етнографічних, історичних та мистецтвознавчих даних, також методів індукції, компаративізму, іконологічного.

Мета: розглянути візуально-онтологічну метафору народної ікони «Недремне око» із Суботова крізь призму історії і староукраїнської культури.

Для представленої ікони кордони візуально-онтологічної метафори визначаються безпосередньо в межах фактів з історії Середньої Наддніпрянщини другої половини ХVІІ—ХVІІІ ст., а в ній — Чигиринської землі у складі Речі Посполитої, також у культурних межах, а саме: сакральної архітектури Суботова того часу і давньої української міфології.

Ключові слова: українська народна ікона «Недремне око», Суботів, візуально-онтологічна метафора, Бог-Дитина, св. Ілля, св. Архистратиг Михаїл, сакральна архі­тектура.

  • 1. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. На­ук. ред. С. Павлюк. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 396 с.: іл.
  • 2. Адамович О.В. Стилістика ікон «Недріманне око» на матеріалах колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Образ Христа в українській культурі: збірник. Київ: НаУКМА, 2001. С. 129—138.
  • 3. Найден Олександр. Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору: монографія. Авт. проекту М. Бабак; авт. тексту О. Найден. Інститут мистецтвознавства, фоль­клористики та етнології ім. М. Рильського НАНУ. Київ: Книга, 2009. 545 с.: іл.
  • 4. Сивак Василь. Євхаристійна іконографія в українському сакральному малярстві XVII—XVIII ст. Народознавчі зошити. 2011. № 1 (97). С. 87—100.
  • 5. Свєнціцька Віра. Основні етапи розвитку українського малярства ХVІ—XVIІІ ст. та відбиття явищ му­зичної культури в малярських творах. Українське му­зикознавство: науково-методичний щорічник. 1971. Вип. 6. С. 216—227.
  • 6. Жолтовський П.М. Український живопис ХVІІ—XVIІІ ст. Київ: Наукова думка, 1978. 327 с.: іл.
  • 7. Откович В.П. Народна течія в українському живопису XVII—XVIII століть. Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського. Львівське відділення. Київ: Наукова думка, 1990. 96 с.: іл.
  • 8. Степовик Дмитро. Історія української ікони Х—ХХ століття. Вид. 2-ге. Київ: Либідь, 2004. 440 с.: іл.
  • 9. Крамарчук Х.П. Види та типи метафор у дизайні. Аналітичний метод пошуку органічної метафори. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 656: Архітектура. С. 44—52.
  • 10.    Микешина Л.А., Опенков М.Ю. Метафора оптическая. Культурология. ХХ век: Энциклопедия. Гл. ред. С.Я. Левит. Санкт-Петербург: Университетская книга; Алетейя, 1998. Т. 2. С. 36—41.
  • 11.    Хамітов Назіп. Міфологема. Філософський словник. Людина і світ. Київ: КНТ, Центр навчальної літератури, 2007. С. 135—136.
  • 12.    Атлас адміністративно-територіального устрою України: 2020. URL: https://atu.decentralization.gov.ua/ #atlas (дата звернення 02.01.2021).
  • 13.    Черкаський обласний краєзнавчий музей. Фонд, Ж-642. Ікона «Христос — Недріманне око». (Укладач В.І. Не­стеренко, дата укладання уніфікованого паспорту: 14.07.2017 р.).
  • 14.    Найден Олександр. Українське бароко. Загальні риси. Специфіка історичного функціонування. Мистецтвознавство України. 2001. Вип. 2. С. 25—33.
  • 15.    Гедзь Тетяна. Візитаційний опис церкви св. пророка Іллі у Суботові 1750 року. Краєзнавство. URL: https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/VizytSubotiv1750.html (дата звернення 12.01.2021).
  • 16.    Юрченко С. Іллінська церква у Суботові та спроба відродження в українській архітектурі третьої чверті XVII століття. Архітектурна географія бароко в Україні: регіональні особливості та спільні риси. Збір­ник наук. праць, 2011. С. 27—31.
  • 17.    Дядиченко В. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVIІ — поч. XVIІІ ст. Київ: Вид. АН УРСР, 1959. 532 с.
  • 18.    Різник О.О., Ченцова Н.В. Військова музика. Мистецтво України: Енциклопедія: в 5 т. Редколегія: Кудрицький А.В. (відп. ред.). Т. 1. С. 341—342. Київ: Укр. Енциклопедія, 1995.
  • 19.    З української старовини: Альбом. Текст Д.І. Яворницького; мал. М.С. Самокиша, С.І. Васильківського. Пер. з рос. та упоряд. Ю.О. Іванченка. Київ: Мистецтво, 1991. 316 с.: іл.
  • 20.    Кукса Н.В. Іллінська церква в Суботові в студіях ХІХ  початку ХХ ст. Пам’ятки України: історія та культура. Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»:Науковий часопис. 2011. № 56. С. 3847.
  • 21.    Лазуренко В.М. У пошуках крипти великого державотворця України Богдана Хмельницького. Поховання гетьмана України Богдана Хмельницького в Іллінській церкві у с. Суботів: від столітніх досліджень, легенд та міфів до сучасних наукових гіпотез. Черкаси: Вертикаль, 2019. 76 с.
  • 22.    Кукса Н.В. Свято-Михайлівська церква в Суботові в «Описаніи благочестивых заграничных в короне польской» Мельхіседека Значко-Яворського. Сіверщина в історії України: Збірник наук. праць. 2013. Вип. 6. С. 293295.
  • 23.    Кукса Н.В. Свято-Іллінська церква в Суботові: основні етапи реставрації пам’ятки архітектури середини XVII ст. Сіверщина в історії України: Збірник наук. праць. 2011. Вип. 4. С. 3135.
  • 24.    Лазуренко В.М. Тут кожен камінь пам’ятає гетьмана. Суботів — заміська резиденція гетьмана України Богдана Хмельницького. Черкаси: Ваш дім, 2006. 20 с.
  • 25.    Кукса Надія. Доля руїн замку родини Хмельницьких у Суботові. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Kuksa_Nadiia/Dolia_ruin_zamku_rodyny_Khmel­nytskykh_u_Subotovi.pdf?PHPSESSID=a8dca3179212f69de62c3070eec91f26 (дата звернення 16.01.2021).
  • 26.    Кукса Н.В. Свято-Іллінська церква в Суботові в «Описании благочестивых заграничных в Короне Поль­ской» Мельхіседека Значка-Яворського. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Збірник наук. ст. 2012. Вип. 21. Ч. 2. С. 128—131.
  • 27.    Градова Анна. Гетьмани України. Історії про славу, мудрість і відвагу. Харків: Віват, 2015. 352 с.
  • 28.    Таїрова-Яковлева Тетяна. Могила Богдана Хмельницького у Суботові та перспективи її пошуків. Український історичний журнал. 2020. № 4. С. 21—28.
  • 29.    Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво, 1958, print, 2010. Том ІІ: Літо-осінь. 177 с.
  • 30.    Нечуй-Левицький Іван. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. Видання друге; за ред. Н. Кравченко, Н. Щербакової. Київ: Обереги, 2003. 144 с.
  • 31.    Килимник Степан. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 5 т. Вінніпеґ; Торонто, 1963. Т. V: Осінній цикл. 288 с.
  • 32.    Словник іншомовних слів. За ред.. О.С. Мельничука. Київ: Головна редакція УРЕ, 1974. 775 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »