« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 440—450

УДК 741(477)”1941/1945″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.440

РИСУНОК УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ В ЕВАКУАЦІЇ (1941—1945)

Юлія МАЙСТРЕНКО-ВАКУЛЕНКО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9796-7781
  • кандидатка мистецтвознавства, доцент,
  • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
  • завідувач кафедри сценографії та екранних мистецтв,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • e-mail: ymaystrenko-v@ukr.net

Метою дослідження є визначення кола українських художників, які у період Другої Світової війни перебували в евакуації та працювали в галузі рисунка; дослідження жанрової, художньо-стильової структури, а також матеріалів і техніки виконання рисунків, створених мистцями у ці роки; виявлення особливостей у відтворенні часово-просторових категорій у рисунках українських художників в умовах евакуації.

Методологія роботи ґрунтується на принципах істо­ризму. Було застосовано поєднання компаративного, істо­рико-культурного і контекстуального наукових методів та мистецтвознавчого образно-стилістичного і системно-порівняльного аналізу.

Наукова новизна. Основними жанрами, до яких зверталися художники в евакуації, були пейзаж та портрет, а провідним засобом виразності виступав тон. Винятком виступає лише творчість Костя Єлеви, учня Михайла Бойчука, для якого конструктивна, лаконічна лінія завжди була основою створення образу. Творчості деяких мистців, які перебували в республіках Середньої Азії, зокрема Василя Касіяна, були притаманні риси етнографізму.

Висновки. Саме рисунок в обтяжливих умовах евакуації став тією цариною, в якій мистці почувалися найвільніше, могли проявити свою творчу індивідуальність. Слідування засадам єдино можливого в ті роки стилю соцреалізму, яке у фронтовій зарисовці втілилося у фіксацію миті, певного стоп-кадру, в рисунках евакуйованих художників збагатилося часовою тривалістю та більшою емоційною глибиною, зверненням до спогадів, рефлексій.

Ключові слова: український рисунок; зарисовка; начерк; Друга світова війна; евакуація; портрет; пейзаж; жанр.

  • 1. Роготченко О. Соціалістичний реалізм і тоталітаризм. Київ: ФЕНІКС, 2007. 608 с.
  • 2. Лагутенко О. Українська графіка ХХ століття. Київ: Грані-Т, 2011. 184 с.
  • 3. Сидоренко В.Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ—ХХІ століть. Київ: ВХ[студіо], 2008. 187 с.
  • 4. Роготченко О. Скульптор Іван Макогон. МІСТ. 2010. Вип. 7. С. 323—331.
  • 5. Нікітін Д. До творчої біографії майстра. (Спогади дружини Іларіона Плещинського Софії Проходи). Образотворче мистецтво. 2016. № 1. С. 100—103.
  • 6. Криволапов О. Про мистецтво та художню критику України ХХ століття. Київ: Вид. дім А+С, 2006. 268 с.
  • 7. Листи Шовкуненку О.О. Цибульника І. Додається список художників України членів Спілки художників з адресами. 4 квітня 1942 — 26 грудня 1945. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Спр. 180. 13 арк.
  • 8. Листи Аверіна В.Г. до Петрицького А.Г. 16 березня 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 237. Оп. 2. Спр. 214. 2 арк.
  • 9. Богуцький Ю. Українське суспільство першої половини ХХ століття в аспекті організації та самоорганізації культурно-мистецької діяльності. Культурологічна думка. 2012. № 5. С. 7—12.
  • 10.    Щоденник «Тетрадь художника». 1933—1942. ЦДАМЛМ України. Ф. 290. Оп. 1. Спр. 139. 52 арк.
  • 11.    Щоденник «Тетрадь художника». 1942. ЦДАМЛМ України. Ф. 290. Оп. 1. Спр. 140. 58 арк.
  • 12.    Листи Шовкуненку О.О. Хитрової Т.О. Додаються малюнки. 14, 16 листопада 1942; 5 січня 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Спр. 179. 14 арк.
  • 13.    Касіян В. Автопортрет. Київ: Веселка, 2004. 671 с.
  • 14.    Історія Національної академії наук України. 1941—1945. Частина 1. Документи і матеріали. Київ: НАНУ, 2007. 803 с.
  • 15.    Листи фондоутворювача (І.М. Плещинського) Гельману М.І. 20 листопада 1941 — 10 серпня 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 183. Оп. 2. Спр. 60. 25 арк.
  • 16.    Гаврило Пустовійт. 1910—1947. Каталог. Київ: L-Тра­фіко, 2004. 143 с.
  • 17.    Шовкуненко Олексій Олексійович (1884—1974) ук­ра­їнський художник. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Передмова.
  • 18.    Посвідчення заступника начальника Управління в спра­вах мистецтва при РНК. 1942, 1944. ЦДАМЛМ України. Ф. 117. Оп. 1. Спр. 130. 4 арк.
  • 19.    Трохименко Карпо Дем’янович — український радянський художник. 1915—1967. ЦДАМЛМ України. Ф. 61. Оп. 1. Спр. 1—89.
  • 20.    Із серії «Війна». 1941—1942. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Спр. 40. 7 арк.
  • 21.    Павлова О. Огляд нових надходжень документів до ЦДАМЛМ України за 2017 рік. Архіви України. 2018. № 4. С. 103—114.
  • 22.    Кодьев Петр Иванович: Жизнь и деятельность. Твор­ческое наследие. Родные, друзья, современники. Киев: АлМакс, 2012. 226 с.
  • 23.    Краєвиди міст Загорська, Києва та Самарканду. 1934—1960. ЦДАМЛМ України. Ф. 1108. Оп. 1. Спр. 1. 17 арк.
  • 24.    Автопортрет. 1942. ЦДАМЛМ України. Ф. 56. Оп. 1. Спр. 11. 2 арк.
  • 25.    Майстренко-Вакуленко Ю. Рисункова спадщина професора Київського державного художнього інституту Костянтина (Костя) Єлеви. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2019. № 49. С. 46—54.
  • 26.    Співак Л., Корицька-Голуб Ю. Леопольд Левицький — графік-модерніст з Чорткова. Zaxid.net. 18 квітня 2016. URL: https://zaxid.net/leopold_levitskiy_grafikmodernist_z_chortkova_n1389146 (дата звернення: 23.02.2021).
  • 27.    Zhmurko О. Creative heritage of Leopold Levytskyy: (dedicated to the 110-th anniversary of birth of the artist). Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2016. Вип. 30. С. 363—372.
  • 28.    «Сон», «Узбек», «Узбецкий мальчик» та ін. Із серії етюдів «Ташкент». 1942, 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 493. Оп. 1. Спр. 2. 20 арк.
  • 29.    Листи Шовкуненку О.О. Фрейдіна. 1944. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Спр. 176. 5 арк.
  • 30.    Чацкий А. Стремиться от души к душе. Мигдаль. 2014. № 132. URL: https://www.migdal.org.ua/times/132/30933/ (дата звернення: 23.02.2021).
  • 31.    Портрет Лисенка Г.М. 2 березня 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 268. Оп. 1. Спр. 11. 1 арк.
  • 32.    Бєсєдін Сергій Фотійович. Харківська державна академія дизайну і мистецтв. URL: https://ksada.org/museum-besedin.html (дата звернення: 23.02.2021).
  • 33.    Беркович Григорій. Будинок «Слово». URL: http://proslovo.com/person/47-175-berkovich-grygoriy (дата звернення: 23.02.2021).
  • 34.    Варич М. Епштейн малював жінок з чоловічими рисами. Газета по-українськи. 29 січня 2011. № 1163. URL: https://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_epshtejn-malyuvav-zhinok-z-cholovichimi-risa­mi/ 369136 (дата звернення: 23.02.2021).
  • 35.    «В’язання», «Хлопчик киргиз» та ін. 1940-ві. ЦДАМЛМ України. Ф. 436. Оп. 1. Спр. 2. 4 арк.
  • 36.    Богомазов О. Лінія. Живопис та елементи. [Б. м.]: За­думливий страус, 1996. С. 43—51.
  • 37.    Кандинский В. Точка и линия на плоскости. Раз­мы­шления об искусстве. Москва: Издательство АСТ, 2018. С. 165—306.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »