« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 303—313

УДК398.344:728.9 (477.41/.42)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.303

СПЕЦИФІКА ВИБОРУ ТА ЗАГОТІВЛІ БУДІВЕЛЬНОЇ ДЕРЕВИНИ НА СХІДНОМУ ПОЛІССІ

Роман РАДОВИЧ

  • ORCIDID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавстваНАНУкраїни,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: radovychroman@gmail.com

На Східному Поліссі, як і скрізь у Поліському краї, житла споруджували у зрубній техніці. Основною породою, з якої складали стіни, була сосна. Окрім неї використовували дуб, вільху, осику, рідше — липу.

Процес вибору та заготівлі будівельної деревини був одним із найвідповідальніших етапів у комплексі заходів, які супроводжували спорудження нового житла. Від правильно вибраного, вчасно зрубаного та відповідно підготованого

дерева значною мірою залежала міцність та довговічність споруди, її теплотехнічні властивості тощо. Власне це й визначає актуальність запропонованої розвідки. У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості вибору та заготівлі будівельної деревини на теренах Східного Полісся, виявити загальнополіські риси та місцеву специфіку. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — будівельна деревина.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо.

Територія дослідження охоплює частину (у межах Чернігівської обл.) етнографічного району Східне Полісся, який є складовою Поліського історико-етнографічного реґіону.

Ключові слова: Східне Полісся, народне будівництво, деревина, сосна, дуб, вільха, осика.

  • 1. Радович Р. Специфіка вибору та заготівлі будівельної деревини на Західному Поліссі. Народознавчі зошити. 2013. № 3. С. 398—410.
  • 2. Радович Р. Підбір та заготівля будівельної деревини на Правобережному Поліссі. Народознавчі зошити. 1998. № 1. С. 54—65.
  • 3. Радович Р.Б. Особливості вибору та методи заготівлі будівельної деревини на Рівненському Поліссі. Збірник наукових праць ДНЦЗКСТК. Київ: ДНЦЗКСТК, 2012. Вип. 1. С. 86—108.
  • 4. Радович Р. Специфіка вибору будівельної сосни на Рокитнянщині. Полісієзнавство у фольклорно-ет­нографічних і літературно-мистецьких дослідженнях. Рівне, 2009. С. 119—126.
  • 5. Радович Р. Вибір та заготівля будівельної деревини на заході Галицької Бойківщини (за матеріалами Старосамбірського р-ну Львівської обл.). Фортеця: збірник заповідника «Тустань». Львів: Камула, 2009. Кн. 1. С. 522—530.
  • 6. Тарас Я. Вибір місця та дерева для будівництва хати на Поліссі (На основі матеріалів поліських експедицій 1994—1995 рр. в Київській та Житомирській обл.). Народознавчі зошити. 1996. № 2. С. 94—100.
  • 7. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-господарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 8. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
  • 9. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 425 с.
  • 10.    Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. Археология СССР: САИ. Ленинград: Наука, 1975. Вып. Е 1—32. 178 с.
  • 11.    Домонтовичъ М. Матеріалы для географіи и статистики Россіи составленные офицерами генерального штаба. Черниговская губернія. СПб.: Печатано въ типографіи Ф. Персона, 1865. 686 с.
  • 12.    Бородович Т., Бородович М. Атлас дерев та кущів заходу України. Львів: Вища школа, 1973. 239 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »