ТРАДИЦІЙНА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 314—326

УДК 930.2:398.341-035.3(477.83+477.85/.87=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.314

РИТУАЛІЗОВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ ДЕЯКИХ ПРЕДМЕТІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗАПОВНЕННЯ ЖИТЛА, ВИГОТОВЛЕНИХ ІЗ ДЕРЕВА, У ТРАДИЦІЙНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

Тетяна ГОЩІЦЬКА

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
Інститут народознавства НАН України,
відділ історичної етнології,
проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Мета статті — висвітлити різноманітні вірування та уявлення, пов’язані з предметами внутрішнього заповнення житла, виготовленими із дерева. Відповідно об’єктом дослідження є комплекс традиційної обрядовості українців Карпат, а предметом — побутові предмети, виготовлені із дерева, які зчаста набувають й символічних функцій, певного сакрального значення та виступають атрибутом традиційної обрядовості. Наукова новизна: Вперше комплексно проаналізовано різноманітні вірування та уявлення, пов’язані із побутовими предметами, виготовленими із дерева, та специфіку їх побутування у традиційній обрядовій культурі українських горян.

Обґрунтовано, що важливе семантичне значення мали (задіювані насамперед у сімейній, рідше — у календарній обрядовості) колиска, пікна діжа та лопата. Так, колиска в ареалі Українських Карпат символічно сприймалася як перше житло людини, а відповідно — несла важливе семантичне навантаження. Це бачимо на прикладі багатьох вірувань, навіть таких рідкісних, як уявлення про потребу підбору «доброго» (у ритуальному сенсі — «чистого») дерева для неї, та те, що її має виготовляти тільки «знаюча» людина. Також певну роль у ритуалах відігравали й традиційні атрибути хлібопечення — пікна діжа та ночви.

Основними методами, які були використані у дослідженні, — це структурно-функціональний та порівняльний, також залучені інші методи етнологічної науки.

Ключові слова: традиційна обрядовість, Українські Карпати, вірування пов’язані із житлом, дерев’яні меблі, колиска.

1. Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину. Франко І. Твори: у 50-т.. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 36 С. 68—99.
2. Топорков А.Л. Домашняя утварь в поверьях и обрядах Полесья. Этнокультурные традиции русского сельского населения XIX—XX вв.: сб. ст. Москва, 1990. Вып. 2. С. 66—118.
3. Давидюк В. «Як ще не було з початку світа…» (світотворчі мотиви в житловому просторі українців карпат і Полісся)». Народознавчі зошити. 2009. № 1—2. С. 110—114.
4. Гвоздевич С. Дещо про символіку бондарних виробів. Артанія. 1999. № 5. С. 44—45.
5. Толстая С.М. Колыбель. Славянские древности: энтнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И.Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 2 (Д—К). С. 559—562.
6. Сокіл В. Фольклорні матеріали з отчого краю. Львів, 1998. 613 с.
7. Франко І. Галицько-руські народнї приповідки. Зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко. Етнографічний збірник. Львів, 1907. Т. 23 (Дїти — Кпити). 300 с.
8. Франко І. Галицько-руські народнї приповідки. Зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко. Етнографічний збірник. Львів, 1910. Т. 28 (Рабунок — Ячмінь). 541 с.
9. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 533 (Горошко Л.М. Календарні та родинні звичаї та обряди, в селах Сколівського, Турківського р-нів, Львівської обл. та Верховинського р-ну, Івано-Франківської обл., Вижницького та Путильського р-нів Чернівецької обл., Рахівського та Великоберезнянського р-нів Закарпатської обл. (Польові матеріали 2005 р.). 183 арк.
10. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2000. 263 с.
11. Архів ЛНУ. Ф. 119. Оп. 17. 244-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «РОДИЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ», зафіксовані студенткою третього курсу Бойко Надією Михайлівною 11—24 липня 2008 р. у Богородчанському районі Івано-Франківської області). 67 арк.
12. Schnajder J. Lud Peczeniżyński. Lud. 1907. T. ХIII. S. 21—33.
13. Ганус Д.М. Дитина в системі народних вірувань та обрядів населення українсько-польського пограниччя. Дисертація на здобуття ступеня кандидата історичних наук. Рукопис (зберігається у науковій бібліотеці ІМФЕ ім. Рильського, м. Київ). Київ, 2015. 236 с.
14. Войтович Н. Народна демонологія Бойківщини: монографія. Львів: СПОЛОМ, 2015. 228 с.
15. Вінценз С. На високій полонині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011. 640 с.
16. Дідо-всевідо. Закарпатські народні казки. Упор. та зап. П. Лінтура. Ужгород: Карпати, 1969. 240 с.
17. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
18. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці: молодий буковинець, 2000. 208 с.
19. Левкиевская Е.Е. Славянский оберег. Семантика и структура. Москва: Индрик, 2002. 336 с.
20. Главацька Л., Дубина Р. Інтер’єр хати Східної Бойківщини. Відлуння віків. 2010. № 1 (12). С. 22—25.
21. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrzycy Nadwornianskiej, Bystrzycy Solotwinkiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 164 s.: z 1 mapa, 29 rycinami i 9 tablicami.
22. Довженюк Г. Діти і пісенний фольклор. Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнографічне дослідження: у 5 т. Наук. ред. М. Гримич. Київ, 2008. С. 117—136.
23. Український дитячий фольклор. Упорядник В.Г. Бойко. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії, 1962. 247 с.
24. Дерлиця М. Селянські дїти. Етнографічний нарис, написав М. Дерлиця. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Вип. 5. С. 121—140.
25. Гойсак В. Мовна картина світу, відображена у народних колядках з Лемківщини. Горлиці, 2010. 288 с.
26. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріяли до українсько-руської етнології. Львів, 1902. Т. V. 300 с.
27. Українські народні пісні у записах Володимира Гнатюка. Упор. М. Яценко. Київ: Музична Україна, 1971. 322 с.
28. Маркевич Н.А. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ, 1991. С. 52—169.
29. Радович Р. Будівельна обрядовість бойків (за матеріалами східної та середньої частин Бойківщини). Народознавчі Зошити. 2020. № 2. С. 330—349. DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.330.
30. Никорак О. Традиційні тканини у звичаях і обрядах українців. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2003. Вип. 38. С. 543—567.
31. Мисевич О. Український весільний обряд у Бойківщині. Львів, 1937. 95 с.
32. Горошко-Погорецька Л. «Тулися міх до міха, а торба до торби» (передвесільні звичаї на Покутті). Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 346—353. DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.580.
33. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
34. Галайчук В. З духовної культури Богородчанщини: звичаї, вірування та повір’я, пов’язані із світоглядними уявленнями про смерть та померлих. Міфологія та фольклор. Львів, 2010. № 3—4 (7). С. 27—49.
35. Зинич М. Похоронні звичаї в селі Жукотин в турчанському повіті. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Рік. 5. Ч. 6. С. 14—18.
36. Михайлецький О. Похоронні звичаї й обряди в селї Тростяници, Снятинського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 302—315.
37. Kolberg O. Rus Chervona. Cz. 1. Kolberg O. Dzieła wszyztkie. Wrocław; Poznań, 1972. Т. 56. 441 s.
38. Шекерик-Донників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина, 2009. 351 c.
39. Красиков М. Віщування смерті (до розуміння української народної танатології). Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Культура пошанування небіжчиків. С. 173—206.
40. Куліш П. Похороны списанныя со словь поселянина, вь харьковской губерніи. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Культура пошанування небіжчиків. С. 401—405.
41. Дубина Р. Новорічний цикл свят народного календаря Східної Бойківщини. Джерела до української етнології: матеріали польових досліджень. Київ: Задруга, 2011. С. 131—137.
42. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Київ: Обереги, 1993. 591 с.
43. Здоровега Н.І., Утриско М. Народні звичаї та обряди на Бойківщині. Літопис Бойківщини. 1988. № 2/48 (59). С. 48—54.
44. Гузій Р. З народної танатології: Карпатознавчі розсліди. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 352 с.
45. Кузъвъ І. Житє-бутє, звичаъ и обичаъ горского народу. Зоря: письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ. Львів. 1889. № 20. С. 336—337.
46. Влад М. Стрітеннє. Книжка гуцульських звичаїв і вірувань. Київ, 1992. 221 с.
47. Таємниця скляної гори. Закарпатські народні казки зібрані Михайлом Фінцицьким. Ужгород: Карпати, 1974. 190 с.
48. Кміт Ю. Словник бойківського говору. Ч. V. Літопис Бойківщини: записки присвячені дослідам історії, культури і побуту бойківського племені. Самбір, 1936. Ч. 7. Р. VI. С. 61—76.
49. Гвоздевич С. Традиційне бондарство українців Карпат (кінець ХІХ — 30-ті роки ХХ ст.). Львів: Сполом, 2012. 130 с.
50. Зюбровський А.В. Народні традиції випікання хліба українців південно-західного історико-етнографічного регіону наприкінці ХІХ — на початку ХХІ ст.: дисертація на здобуття ступеня кандидата історичних наук (рукопис). 222 с.
51. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. збер. 684 (Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 27—29 червня 2010 р. у Турківському р-ні Львівської обл.). 73 арк.
52. Радович Р. Інтер’єр покутського житла (друга половина XIХ — початок ХХ ст.). Народознавчі Зошити. 2019. № 3. С. 715—731. DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.715.
53. Сенчик Я. Похоронні звичаї й обряди в Холмщинї й Підлїсю. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 384—387.
54. Колесса Ф. Людові вірування на Підгірю в с. Ходовичах, Стрийського повіту, списав Філярет Колеса. Етнографічний збірник. Львів: друкарня наукового товариства імені Шевченка, 1898. Т. V. С. 76—98.
55. Топорков А.Л. Дежа. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1999. Т. ІІ (Д—К). С. 45—49.
56. Ганус Д.М. Дитина в системі народних вірувань та обрядів населення українсько-польського пограниччя. Автореф. дисертації на здобуття ступеня кандидата історичних наук. Київ, 2015. 16 с.
57. Плотникова А.А. Переступать. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2009. Т. IV (П—С). С. 13—16.
58. Кміт Ю. Ще про Волосатий. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Р. 5. Ч. 6. С. 1—8.
59. Шухевич В. Гуцульщина. Верховина, 1999. Т. 4. 350 с.
60. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.

читати публікацію»