« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 666—671

УДК [39:069:745/749.011.26](=161.2):930.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.666

МІСЦЕ ПАМ’ЯТОК ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА У КУЛЬТУРНІЙ СПАДЩИНІ УКРАЇНЦІВ

БОЛЮК Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8292-202X
  • кандидат мистецтвознавства,
  • науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oleh.bolyuk@gmail.com

Анотація. Актуальність теми дослідження зумовлена відсутністю у законодавчо-правових документах чіткого визначення і вказівок щодо обліку традиційних творів декоративно-ужиткового мистецтва. Мета праці — запропонувати поняття, яке вказує на конкретне місце пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва у системі культурної спадщини. Об’єкт дослідження — діючі в Україні юридичні документи, у яких відображено нормативно-правову базу культурної спадщини. Предмет дослідження — термінологічний апарат культурної спадщини. Методологічну основу дослідження становить герменевтика і аналітичний метод, інформаційний, системний та аксіологічний підходи і термінологічний принцип.

Джерела статті — юридичні документи, у яких наявний термінологічний апарат для визначення спадщини.

Розглянуто пошук особливого місця пам’яток традиційно-народного декоративно-ужиткового мистецтва українців у локально-етнічній, національній, культурній спадщині. Вивчено окремі джерела документалістики з охорони спадщини. Проаналізовано хибні термінологічні визначення, у яких конкретно не прописані вказівки щодо пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва. Рекомендовано дефініцію традиційно-народної спадщини українців, що є першим, необхідним етапом щодо запровадження незалежного електронного реєстру етнічних пам’яток.

Ключові слова: спадщина, етнос, українці, колекціонерство, дефініція.

Надійшла 3.06.2021

Список використаних джерел

  • 1. Закон України «Про музеї та музейну справу». Відомості Верховної Ради України. 1995. № 25. Ст. 191. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 2. Положення про Музейний фонд України (від 20 липня 2000 р. № 1147). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2000-%D0%BF (дата звернення: 08.05.2020).
  • 3. Закон України «Про охорону культурної спадщини». Відомості Верховної Ради. 2000. № 39. Ст. 333. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 4. Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей. Відомості Верховної Ради України, 1999. № 48. Cт. 405. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 5. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відомості Верховної Ради України. 2016. № 3. Ст. 25. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 (дата звернення: 08.05.2020)
  • 6. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (Конвенцію ратифіковано Указом Президії Верховної Ради № 6673-XI (6673-11) від 04.10.88). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 7. Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (укр/рос) (Про приєднання до Конвенції див. Закон № 132-VI (132-17) від 06.03.2008). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 8. Постанова Кабінету Міністрів України (від 19 жовтня 2016 р. № 723, Київ) «Про затвердження Положення про порядок визначення наукових об’єк­тів, що становлять національне надбання, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/723-2016-%D0%BF#n9 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 9. Smith L. El «espejo patrimonal». Silusiуn narcisistao reflex i ones mъltiples? Antipod. Rev. Antropol. Arqueol. 2011. № 12. P. 39—63. URL: http://www.scielo.org.co/pdf/antpo/n12/n12a04.pdf (дата звернення: 08.05.2020).
  • 10. Ананьев В. Теоретическое осмысление наследия в современной зарубежной историографии: «Авторизо­ванный Дискурс Наследия» Лораджин Смит. Учёные записки Казанского университета. 2014. Т. 156. Кн. 3. С. 232—240.
  • 11. Blank T.J. Folklore and the Internet: Vernacular expression in a Digital World. Logan; Utah: Utah state University Press, 2009. 260 p.
  • 12. Кепін Д. Новий погляд на пам’яткознавство як науку. Вісник Книжкової палати. 2013. № 4. С. 23—25.
  • 13. Захаровський О. Культурна спадщина як туристично-екскурсійний ресурс: основні категорії та класифікаційні ознаки. Вісник Київського національного університе­ту культури і мистецтв. Серія: туризм. 2019. № 2. С. 117—125.
  • 14. Руденко С. Поняття про «пам’яткознавство». Куль­туро­логія. Філологія. Музикознавство. 2013. № 1. С. 46—53.
  • 15. Індутний В. Дистрибутивна теорія оцінки пам’яток культури. Коштовне та декоративне каміння. 2008. № 1. С. 2—18.
  • 16. Індутний В., Походяща О. Загальні проблеми в охо­роні культурної спадщини України та авторизація му­зейних предметів. Науковий вісник Національного музею історії України. 2017. № 2. С. 188—193. URL: http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/article/view/93 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 17. Наукова атрибуція творів мистецтва, експертиза та оцінка культурних цінностей. Матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 24—25 жовтня 2019 р. Ред. кол. В.Г. Чернець (голова), В.В. Карпов (відп. ред.) та ін. Київ: НАКККіМ, Асоціація мистецтвознавців, експертів, оцінювачів та рестав­раторів, 2019. 292 с.
  • 18. Болюк О. (2020). Памятники церковного искусства в культурном наследии украинцев. Patrimoniul cultural de ieri — implicaюii оn dezvoltarea societгюii durabile de mвine: conferinюг єtiinюificг internaюionalг, Chiєinгu, 22—23 septembrie 2020. Com. єt. Liliana Condraticova (preєedinte) [et al.]; com. org. Liliana Condraticova (preєedinte) [et al.]. Iași; Chiєinгu. C. 130—135.
  • 19. Болюк О. Церковні декоративно-обрядові твори ук­раїнців у цифровій спадщині: мнемотична функція. ІV Міжнародна міждисциплінарна заочна конфе­ренція «Народне мистецтво XXI століття: ак­туальні напрямки досліджень»: програма (Львів, 30 жовтня 2020 р.). Наук. ком. С. Павлюк, О. Ни­корак, Л. Герус, О. Козакевич, Т. Куцир. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України. С. 5.
  • 20. Болюк О. Сучасний стан творчих практик українського декоративно-ужиткового мистецтва (наративи Інтер­нет-джерел): Питання перше: спроби класифікації ко­рисної інформації. Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 339—343. DOI: 10.15407/nz2018.02
  • 21. Болюк О. Колекціонер vs музейник (на прикладі збиральництва народного вбрання). Народознавчі зо­шити. 2019.№ 1 (145). С. 168—178. DOI: 10.15407/nz2019.01.168.
  • 22. Fedorиuk O., Boljuk O., Valбљkovб N., Pohunek J. Lidovб kultura Ukrajincщ rakousko-uherskй monarchie v etnografickй sbнrce Frantiљka Шehoшe z 80. a 90. let 19. stoletн. Иeskэ lid. 2020. И. 1. Roи. 107. S. 71—92. DOI: 10.21104/CL.2020.1.0.
  • 23. Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_World_Heritage_Sites_in_Ukraine (дата звернення: 08.05.2020).
  • 24. Українські об’єкти у Попередньому списку все­світньої спадщини ЮНЕСКО. URL: https://unesco.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/ukrayinski-obyekti-u-poperednomu-spisku-vsesvitnoyi-spadshchini-yunesko (дата звернення: 08.05.2020).
  • 25. Кот С.І. Культурна спадщина. Енциклопедія історії України. URL: http://www.history.org.ua/? termin= Kulturna_Spadschina (дата звернення: 28.05.2020).
  • 26. Кучмаева И.К. Культурное наследие: современные проблемы. Москва: Наука, 1987. 176 с.
  • 27. Порядок ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=245336262 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 28. Закон України «Про культуру». Відомості Верховної Ради України. 2011. № 24. С. 168. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 (дата звер­нен­ня: 08.05.2020).
  • 29. Вебінар 3 «Як визначити об’єм (кордони) елемента НКС». URL: https://youtu.be/WWB_ve9ua5g (дата звернення: 28.05.2020). Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (укр/рос).
  • 30. Унікальний. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970—1980. Т. 10. С. 451.
  • 31. Традиційна культура українців у дослідженнях від­ділу народного мистецтва Інституту народо­знав­ства НАН України (1992—2018 рр.): бібліо­гра­фічний покажчик. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2019. 196 с.
  • 32. Гріффен Л., Титова О. Пам’яткознавство в системі наук. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наука. 2013. № 4. С. 9—14.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »