« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1322—1334

УДК 94:[398.341:643.01](477.85)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1322

ҐЕНЕЗА, ТИПОЛОГІЯ ТА ПОШИРЕННЯ ЗРУБНИХ СІННИКІВ У ЗАХІДНИХ КАРПАТАХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX ст.

БОЙКО Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3828-1835
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: I.Boyko@nas.gov.ua

ŁACH Janusz

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-8451-5957
  • PHD, викладач, Інститут географії та регіонального розвитку,
  • факультет наук про Землю та управління навколишнім середовищем,
  • кафедра регіональної географії і туризму,
  • вул. З. Цибульського 32, кімната 152, 50-205, Вроцлав, Польща,
  • Контакти: e-mail: janusz.lach@uwr.edu.pl

Анотація. Етнографічної роботи, присвяченої зрубним карпатським сінникам цілого макрорегіону, немає жодної; також відсутня типологія сінників; не вивчена ґенеза цієї будівлі, що актуалізує наше дослідження. Сінники були поширені на сінокосах, межах, практично не будували їх в садибах, отже представляють собою один з типів сезонних будівель. У сінниках закінчувався процес ферментації й досушування сіна, ночували косарі, пастухи, подекуди сінник перетворювався на тимчасову ватазьку колибу, а отже ставав осередком молочної ферми (салашу). У розвідці автори ставлять перед собою мету: проаналізувати морфологічні та функціональні особливості карпатських сінників, розробити їх типологію, з’ясувати ґенезу та поширення. Об’єктом дослідження є зрубні сінники, а предметом — їхні морфологічні та функціональні риси. Методологічною основою статті обрано історико-генетичний та крос-культурний аналізи. Робота написана на основі опрацювання архівних джерел (фотоархів Інституту етнології САН та Словацького національного музею), а також аналізу польового матеріалу авторів.

Ключові слова: Карпати, зрубний сінник, стодолка, колібка, фенілія, лучне салашництво, ватазька колиба.

Надійшла 20.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Kubijovič V. Typy pastierskeho života na Slovensku. Sbor ník Muzeálnej slovenskej spoločnosti. 1930. № 3—4. S. 101—109.
  • 2. Hołub-Pacewiczowa Z. Pastierstvo v Nízkych Tatrách. Sborník Muzeálnej slovenskej spoločnosti. 1933—34. № 27—28.
  • 3. Podolák J. Zimná doprava sena z horských lúk na západnej strane Veľkej Fatry. Slovenský národopis. 1961. № 10. S. 565—574.
  • 4. Podolák J. Tradičné poľnohospodárstvo na Slovensku. Bratislava, 2008.
  • 5. Botík J. Vyšná Boca. Nižná Boca: vlastivedná monografia. Bratislava, 2004.
  • 6. Krafčíková T. Tradičné spôsoby lúčneho hospodárenia v Nižnom Slavkove. Nové Obzory. 1980. № 22. S. 219—229.
  • 7. Marček A. Od Kriváňa k Javorine. Martin, 1976.
  • 8. Zuskinová I. Ovčiarstvo a salašníctvo v Liptove. Liptov ský Hrádok, 1999.
  • 9. Michálek J. a kol. Liptovská Teplička. Košice, 1973.
  • 10. Medvecký K.A. Detva. Monografia. Detva, 1906.
  • 11. Lazorík J. Fotočítanka ľudovej architektúry a bývania východného Slovenska. Prešov, 2002.
  • 12. Hyčko J. Hospodárske stavby v Liptove. Sbornik Slo venského Národného Múzea. 1971. № 12. S. 71—86.
  • 13. Фотоархів Інституту етнології та антропології Словацької академії наук.
  • 14. Фотоархів Словацького національного музею.
  • 15. Encyklopédia ľudovej kultúry Slovenska. Bratislava, 1995. D. 2.
  • 16. Бойко І.О. Споруди для зберігання сіна та соломи в Українських, Польських та Словацьких Карпатах (XX — початок XXI ст.). Фортеця: збірник заповідника «Тустань»: на пошану Михайла Рожка. Львів, 2009. Кн. 1. С. 531—549.
  • 17. Бойко І. Літні стайні в Західних і Українських Карпатах: етноекологічні паралелі в культурах: українців, словаків, поляків та чехів. Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, współczesność, kultura materialna i duchowa. Słupsk; Zielona Góra; Svidnik, 2015. T. V. S. 361—376.
  • 18. Krátky slovník slovenského jazyka (Kolektív autorov). Bratislava, 2003.
  • 19. Halaša J., Marton Š. Liptovské Hole a Chočské Pohorie. Bratislava, 1958.
  • 20. Gierat T. Gorczańskie szałasy. Cz. I. Parki Narodowe. 2000. № 2.
  • 21. Łach J., Musiał M. Przeszłość i znaczenie tradycji dla współczesnego oblicza kulturowego góralszczyzny Beskidu Małego: zapis w krajobrazie. Wrocław, 2015.
  • 22. Lazištan E., Michalov J. Drevené stavby na Slovensku. Martin, 1983.
  • 23. Gorali. Veľká kniha o goraloch Oravy, Liptova a Kysúc. Martin, 2013.
  • 24. Langer J. Ľudové staviteľstvo severnej časti Oravy. Zborník Slovenského národného múzea. 1965. № 59. S. 23—59.
  • 25. Kušar D. Kompozicijske značilnosti lesenih senikov nad Uskovnico. Arhitektura, raziskave. 2017. № 2. S. 30—37.
  • 26. Senníky. URL: http://www.pribylinaobjektivom.sk/index.php?article=50 (дата звернення: 17.03.2018).
  • 27. Třeboňské seníky. URL: http://www.trebonsko.cz/trebonske-seniky (дата звернення: 03.05.2016).
  • 28. Nižný Slavkov. URL: https://www.niznyslavkov.sk/obec-1/pamiatky-obce/ (дата звернення: 11.01.2021).
  • 29. Kankaanranta L., Leif Larsson T. Om ladorna i Torne dalen och om höbärgningskulturen. URL: https://www.tornedalians.com/alla/minnen/lennart_kankaanranta/sv_lennart.htm (дата звернення: 21.12.2020).
  • 30. Галанин А.В. Сенокос. 2009. URL: http://ukhtoma.ru/geobotany/applications_9.htm (дата звернення 22.12. 2020).
  • 31. Rolčík I. Volary. URL: http://foto.mapy.cz/197054-Volary (дата звернення: 03.11.2020).
  • 32. Seník pod Přílbou. URL: http://www.boudy.info/obr.php?txt=cz&id=111&obr=1 (дата звернення: 19.02. 2021).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »