« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1322—1334

УДК 94:[398.341:643.01](477.85)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1322

ҐЕНЕЗА, ТИПОЛОГІЯ ТА ПОШИРЕННЯ ЗРУБНИХ СІННИКІВ У ЗАХІДНИХ КАРПАТАХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX ст.

БОЙКО Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3828-1835
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: I.Boyko@nas.gov.ua

ŁACH Janusz

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-8451-5957
  • PHD, викладач, Інститут географії та регіонального розвитку,
  • факультет наук про Землю та управління навколишнім середовищем,
  • кафедра регіональної географії і туризму,
  • вул. З. Цибульського 32, кімната 152, 50-205, Вроцлав, Польща,
  • Контакти: e-mail: janusz.lach@uwr.edu.pl

Анотація. Етнографічної роботи, присвяченої зрубним карпатським сінникам цілого макрорегіону, немає жодної; також відсутня типологія сінників; не вивчена ґенеза цієї будівлі, що актуалізує наше дослідження. Сінники були поширені на сінокосах, межах, практично не будували їх в садибах, отже представляють собою один з типів сезонних будівель. У сінниках закінчувався процес ферментації й досушування сіна, ночували косарі, пастухи, подекуди сінник перетворювався на тимчасову ватазьку колибу, а отже ставав осередком молочної ферми (салашу). У розвідці автори ставлять перед собою мету: проаналізувати морфологічні та функціональні особливості карпатських сінників, розробити їх типологію, з’ясувати ґенезу та поширення. Об’єктом дослідження є зрубні сінники, а предметом — їхні морфологічні та функціональні риси. Методологічною основою статті обрано історико-генетичний та крос-культурний аналізи. Робота написана на основі опрацювання архівних джерел (фотоархів Інституту етнології САН та Словацького національного музею), а також аналізу польового матеріалу авторів.

Ключові слова: Карпати, зрубний сінник, стодолка, колібка, фенілія, лучне салашництво, ватазька колиба.

Надійшла 20.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Kubijovič V. Typy pastierskeho života na Slovensku. Sbor ník Muzeálnej slovenskej spoločnosti. 1930. № 3—4. S. 101—109.
  • 2. Hołub-Pacewiczowa Z. Pastierstvo v Nízkych Tatrách. Sborník Muzeálnej slovenskej spoločnosti. 1933—34. № 27—28.
  • 3. Podolák J. Zimná doprava sena z horských lúk na západnej strane Veľkej Fatry. Slovenský národopis. 1961. № 10. S. 565—574.
  • 4. Podolák J. Tradičné poľnohospodárstvo na Slovensku. Bratislava, 2008.
  • 5. Botík J. Vyšná Boca. Nižná Boca: vlastivedná monografia. Bratislava, 2004.
  • 6. Krafčíková T. Tradičné spôsoby lúčneho hospodárenia v Nižnom Slavkove. Nové Obzory. 1980. № 22. S. 219—229.
  • 7. Marček A. Od Kriváňa k Javorine. Martin, 1976.
  • 8. Zuskinová I. Ovčiarstvo a salašníctvo v Liptove. Liptov ský Hrádok, 1999.
  • 9. Michálek J. a kol. Liptovská Teplička. Košice, 1973.
  • 10. Medvecký K.A. Detva. Monografia. Detva, 1906.
  • 11. Lazorík J. Fotočítanka ľudovej architektúry a bývania východného Slovenska. Prešov, 2002.
  • 12. Hyčko J. Hospodárske stavby v Liptove. Sbornik Slo venského Národného Múzea. 1971. № 12. S. 71—86.
  • 13. Фотоархів Інституту етнології та антропології Словацької академії наук.
  • 14. Фотоархів Словацького національного музею.
  • 15. Encyklopédia ľudovej kultúry Slovenska. Bratislava, 1995. D. 2.
  • 16. Бойко І.О. Споруди для зберігання сіна та соломи в Українських, Польських та Словацьких Карпатах (XX — початок XXI ст.). Фортеця: збірник заповідника «Тустань»: на пошану Михайла Рожка. Львів, 2009. Кн. 1. С. 531—549.
  • 17. Бойко І. Літні стайні в Західних і Українських Карпатах: етноекологічні паралелі в культурах: українців, словаків, поляків та чехів. Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, współczesność, kultura materialna i duchowa. Słupsk; Zielona Góra; Svidnik, 2015. T. V. S. 361—376.
  • 18. Krátky slovník slovenského jazyka (Kolektív autorov). Bratislava, 2003.
  • 19. Halaša J., Marton Š. Liptovské Hole a Chočské Pohorie. Bratislava, 1958.
  • 20. Gierat T. Gorczańskie szałasy. Cz. I. Parki Narodowe. 2000. № 2.
  • 21. Łach J., Musiał M. Przeszłość i znaczenie tradycji dla współczesnego oblicza kulturowego góralszczyzny Beskidu Małego: zapis w krajobrazie. Wrocław, 2015.
  • 22. Lazištan E., Michalov J. Drevené stavby na Slovensku. Martin, 1983.
  • 23. Gorali. Veľká kniha o goraloch Oravy, Liptova a Kysúc. Martin, 2013.
  • 24. Langer J. Ľudové staviteľstvo severnej časti Oravy. Zborník Slovenského národného múzea. 1965. № 59. S. 23—59.
  • 25. Kušar D. Kompozicijske značilnosti lesenih senikov nad Uskovnico. Arhitektura, raziskave. 2017. № 2. S. 30—37.
  • 26. Senníky. URL: http://www.pribylinaobjektivom.sk/index.php?article=50 (дата звернення: 17.03.2018).
  • 27. Třeboňské seníky. URL: http://www.trebonsko.cz/trebonske-seniky (дата звернення: 03.05.2016).
  • 28. Nižný Slavkov. URL: https://www.niznyslavkov.sk/obec-1/pamiatky-obce/ (дата звернення: 11.01.2021).
  • 29. Kankaanranta L., Leif Larsson T. Om ladorna i Torne dalen och om höbärgningskulturen. URL: https://www.tornedalians.com/alla/minnen/lennart_kankaanranta/sv_lennart.htm (дата звернення: 21.12.2020).
  • 30. Галанин А.В. Сенокос. 2009. URL: http://ukhtoma.ru/geobotany/applications_9.htm (дата звернення 22.12. 2020).
  • 31. Rolčík I. Volary. URL: http://foto.mapy.cz/197054-Volary (дата звернення: 03.11.2020).
  • 32. Seník pod Přílbou. URL: http://www.boudy.info/obr.php?txt=cz&id=111&obr=1 (дата звернення: 19.02. 2021).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »