« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1322—1334

УДК 94:[398.341:643.01](477.85)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1322

ҐЕНЕЗА, ТИПОЛОГІЯ ТА ПОШИРЕННЯ ЗРУБНИХ СІННИКІВ У ЗАХІДНИХ КАРПАТАХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX ст.

БОЙКО Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3828-1835
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: I.Boyko@nas.gov.ua

ŁACH Janusz

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-8451-5957
  • PHD, викладач, Інститут географії та регіонального розвитку,
  • факультет наук про Землю та управління навколишнім середовищем,
  • кафедра регіональної географії і туризму,
  • вул. З. Цибульського 32, кімната 152, 50-205, Вроцлав, Польща,
  • Контакти: e-mail: janusz.lach@uwr.edu.pl

Анотація. Етнографічної роботи, присвяченої зрубним карпатським сінникам цілого макрорегіону, немає жодної; також відсутня типологія сінників; не вивчена ґенеза цієї будівлі, що актуалізує наше дослідження. Сінники були поширені на сінокосах, межах, практично не будували їх в садибах, отже представляють собою один з типів сезонних будівель. У сінниках закінчувався процес ферментації й досушування сіна, ночували косарі, пастухи, подекуди сінник перетворювався на тимчасову ватазьку колибу, а отже ставав осередком молочної ферми (салашу). У розвідці автори ставлять перед собою мету: проаналізувати морфологічні та функціональні особливості карпатських сінників, розробити їх типологію, з’ясувати ґенезу та поширення. Об’єктом дослідження є зрубні сінники, а предметом — їхні морфологічні та функціональні риси. Методологічною основою статті обрано історико-генетичний та крос-культурний аналізи. Робота написана на основі опрацювання архівних джерел (фотоархів Інституту етнології САН та Словацького національного музею), а також аналізу польового матеріалу авторів.

Ключові слова: Карпати, зрубний сінник, стодолка, колібка, фенілія, лучне салашництво, ватазька колиба.

Надійшла 20.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Kubijovič V. Typy pastierskeho života na Slovensku. Sbor ník Muzeálnej slovenskej spoločnosti. 1930. № 3—4. S. 101—109.
  • 2. Hołub-Pacewiczowa Z. Pastierstvo v Nízkych Tatrách. Sborník Muzeálnej slovenskej spoločnosti. 1933—34. № 27—28.
  • 3. Podolák J. Zimná doprava sena z horských lúk na západnej strane Veľkej Fatry. Slovenský národopis. 1961. № 10. S. 565—574.
  • 4. Podolák J. Tradičné poľnohospodárstvo na Slovensku. Bratislava, 2008.
  • 5. Botík J. Vyšná Boca. Nižná Boca: vlastivedná monografia. Bratislava, 2004.
  • 6. Krafčíková T. Tradičné spôsoby lúčneho hospodárenia v Nižnom Slavkove. Nové Obzory. 1980. № 22. S. 219—229.
  • 7. Marček A. Od Kriváňa k Javorine. Martin, 1976.
  • 8. Zuskinová I. Ovčiarstvo a salašníctvo v Liptove. Liptov ský Hrádok, 1999.
  • 9. Michálek J. a kol. Liptovská Teplička. Košice, 1973.
  • 10. Medvecký K.A. Detva. Monografia. Detva, 1906.
  • 11. Lazorík J. Fotočítanka ľudovej architektúry a bývania východného Slovenska. Prešov, 2002.
  • 12. Hyčko J. Hospodárske stavby v Liptove. Sbornik Slo venského Národného Múzea. 1971. № 12. S. 71—86.
  • 13. Фотоархів Інституту етнології та антропології Словацької академії наук.
  • 14. Фотоархів Словацького національного музею.
  • 15. Encyklopédia ľudovej kultúry Slovenska. Bratislava, 1995. D. 2.
  • 16. Бойко І.О. Споруди для зберігання сіна та соломи в Українських, Польських та Словацьких Карпатах (XX — початок XXI ст.). Фортеця: збірник заповідника «Тустань»: на пошану Михайла Рожка. Львів, 2009. Кн. 1. С. 531—549.
  • 17. Бойко І. Літні стайні в Західних і Українських Карпатах: етноекологічні паралелі в культурах: українців, словаків, поляків та чехів. Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, współczesność, kultura materialna i duchowa. Słupsk; Zielona Góra; Svidnik, 2015. T. V. S. 361—376.
  • 18. Krátky slovník slovenského jazyka (Kolektív autorov). Bratislava, 2003.
  • 19. Halaša J., Marton Š. Liptovské Hole a Chočské Pohorie. Bratislava, 1958.
  • 20. Gierat T. Gorczańskie szałasy. Cz. I. Parki Narodowe. 2000. № 2.
  • 21. Łach J., Musiał M. Przeszłość i znaczenie tradycji dla współczesnego oblicza kulturowego góralszczyzny Beskidu Małego: zapis w krajobrazie. Wrocław, 2015.
  • 22. Lazištan E., Michalov J. Drevené stavby na Slovensku. Martin, 1983.
  • 23. Gorali. Veľká kniha o goraloch Oravy, Liptova a Kysúc. Martin, 2013.
  • 24. Langer J. Ľudové staviteľstvo severnej časti Oravy. Zborník Slovenského národného múzea. 1965. № 59. S. 23—59.
  • 25. Kušar D. Kompozicijske značilnosti lesenih senikov nad Uskovnico. Arhitektura, raziskave. 2017. № 2. S. 30—37.
  • 26. Senníky. URL: http://www.pribylinaobjektivom.sk/index.php?article=50 (дата звернення: 17.03.2018).
  • 27. Třeboňské seníky. URL: http://www.trebonsko.cz/trebonske-seniky (дата звернення: 03.05.2016).
  • 28. Nižný Slavkov. URL: https://www.niznyslavkov.sk/obec-1/pamiatky-obce/ (дата звернення: 11.01.2021).
  • 29. Kankaanranta L., Leif Larsson T. Om ladorna i Torne dalen och om höbärgningskulturen. URL: https://www.tornedalians.com/alla/minnen/lennart_kankaanranta/sv_lennart.htm (дата звернення: 21.12.2020).
  • 30. Галанин А.В. Сенокос. 2009. URL: http://ukhtoma.ru/geobotany/applications_9.htm (дата звернення 22.12. 2020).
  • 31. Rolčík I. Volary. URL: http://foto.mapy.cz/197054-Volary (дата звернення: 03.11.2020).
  • 32. Seník pod Přílbou. URL: http://www.boudy.info/obr.php?txt=cz&id=111&obr=1 (дата звернення: 19.02. 2021).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »