Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1322—1334
УДК 94:[398.341:643.01](477.85)”18/19″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1322
ҐЕНЕЗА, ТИПОЛОГІЯ ТА ПОШИРЕННЯ ЗРУБНИХ СІННИКІВ У ЗАХІДНИХ КАРПАТАХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX ст.
БОЙКО Ігор
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3828-1835
- кандидат історичних наук, науковий співробітник,
- Інститут народознавства НАН України, відділ соціальної антропології,
- проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
- e-mail: I.Boyko@nas.gov.ua
ŁACH Janusz
- ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-8451-5957
- PHD, викладач, Інститут географії та регіонального розвитку,
- факультет наук про Землю та управління навколишнім середовищем,
- кафедра регіональної географії і туризму,
- вул. З. Цибульського 32, кімната 152, 50-205, Вроцлав, Польща,
- Контакти: e-mail: janusz.lach@uwr.edu.pl
Анотація. Етнографічної роботи, присвяченої зрубним карпатським сінникам цілого макрорегіону, немає жодної; також відсутня типологія сінників; не вивчена ґенеза цієї будівлі, що актуалізує наше дослідження. Сінники були поширені на сінокосах, межах, практично не будували їх в садибах, отже представляють собою один з типів сезонних будівель. У сінниках закінчувався процес ферментації й досушування сіна, ночували косарі, пастухи, подекуди сінник перетворювався на тимчасову ватазьку колибу, а отже ставав осередком молочної ферми (салашу). У розвідці автори ставлять перед собою мету: проаналізувати морфологічні та функціональні особливості карпатських сінників, розробити їх типологію, з’ясувати ґенезу та поширення. Об’єктом дослідження є зрубні сінники, а предметом — їхні морфологічні та функціональні риси. Методологічною основою статті обрано історико-генетичний та крос-культурний аналізи. Робота написана на основі опрацювання архівних джерел (фотоархів Інституту етнології САН та Словацького національного музею), а також аналізу польового матеріалу авторів.
Ключові слова: Карпати, зрубний сінник, стодолка, колібка, фенілія, лучне салашництво, ватазька колиба.
Надійшла 20.07.2021
Список використаних джерел
- 1. Kubijovič V. Typy pastierskeho života na Slovensku. Sbor ník Muzeálnej slovenskej spoločnosti. 1930. № 3—4. S. 101—109.
- 2. Hołub-Pacewiczowa Z. Pastierstvo v Nízkych Tatrách. Sborník Muzeálnej slovenskej spoločnosti. 1933—34. № 27—28.
- 3. Podolák J. Zimná doprava sena z horských lúk na západnej strane Veľkej Fatry. Slovenský národopis. 1961. № 10. S. 565—574.
- 4. Podolák J. Tradičné poľnohospodárstvo na Slovensku. Bratislava, 2008.
- 5. Botík J. Vyšná Boca. Nižná Boca: vlastivedná monografia. Bratislava, 2004.
- 6. Krafčíková T. Tradičné spôsoby lúčneho hospodárenia v Nižnom Slavkove. Nové Obzory. 1980. № 22. S. 219—229.
- 7. Marček A. Od Kriváňa k Javorine. Martin, 1976.
- 8. Zuskinová I. Ovčiarstvo a salašníctvo v Liptove. Liptov ský Hrádok, 1999.
- 9. Michálek J. a kol. Liptovská Teplička. Košice, 1973.
- 10. Medvecký K.A. Detva. Monografia. Detva, 1906.
- 11. Lazorík J. Fotočítanka ľudovej architektúry a bývania východného Slovenska. Prešov, 2002.
- 12. Hyčko J. Hospodárske stavby v Liptove. Sbornik Slo venského Národného Múzea. 1971. № 12. S. 71—86.
- 13. Фотоархів Інституту етнології та антропології Словацької академії наук.
- 14. Фотоархів Словацького національного музею.
- 15. Encyklopédia ľudovej kultúry Slovenska. Bratislava, 1995. D. 2.
- 16. Бойко І.О. Споруди для зберігання сіна та соломи в Українських, Польських та Словацьких Карпатах (XX — початок XXI ст.). Фортеця: збірник заповідника «Тустань»: на пошану Михайла Рожка. Львів, 2009. Кн. 1. С. 531—549.
- 17. Бойко І. Літні стайні в Західних і Українських Карпатах: етноекологічні паралелі в культурах: українців, словаків, поляків та чехів. Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, współczesność, kultura materialna i duchowa. Słupsk; Zielona Góra; Svidnik, 2015. T. V. S. 361—376.
- 18. Krátky slovník slovenského jazyka (Kolektív autorov). Bratislava, 2003.
- 19. Halaša J., Marton Š. Liptovské Hole a Chočské Pohorie. Bratislava, 1958.
- 20. Gierat T. Gorczańskie szałasy. Cz. I. Parki Narodowe. 2000. № 2.
- 21. Łach J., Musiał M. Przeszłość i znaczenie tradycji dla współczesnego oblicza kulturowego góralszczyzny Beskidu Małego: zapis w krajobrazie. Wrocław, 2015.
- 22. Lazištan E., Michalov J. Drevené stavby na Slovensku. Martin, 1983.
- 23. Gorali. Veľká kniha o goraloch Oravy, Liptova a Kysúc. Martin, 2013.
- 24. Langer J. Ľudové staviteľstvo severnej časti Oravy. Zborník Slovenského národného múzea. 1965. № 59. S. 23—59.
- 25. Kušar D. Kompozicijske značilnosti lesenih senikov nad Uskovnico. Arhitektura, raziskave. 2017. № 2. S. 30—37.
- 26. Senníky. URL: http://www.pribylinaobjektivom.sk/index.php?article=50 (дата звернення: 17.03.2018).
- 27. Třeboňské seníky. URL: http://www.trebonsko.cz/trebonske-seniky (дата звернення: 03.05.2016).
- 28. Nižný Slavkov. URL: https://www.niznyslavkov.sk/obec-1/pamiatky-obce/ (дата звернення: 11.01.2021).
- 29. Kankaanranta L., Leif Larsson T. Om ladorna i Torne dalen och om höbärgningskulturen. URL: https://www.tornedalians.com/alla/minnen/lennart_kankaanranta/sv_lennart.htm (дата звернення: 21.12.2020).
- 30. Галанин А.В. Сенокос. 2009. URL: http://ukhtoma.ru/geobotany/applications_9.htm (дата звернення 22.12. 2020).
- 31. Rolčík I. Volary. URL: http://foto.mapy.cz/197054-Volary (дата звернення: 03.11.2020).
- 32. Seník pod Přílbou. URL: http://www.boudy.info/obr.php?txt=cz&id=111&obr=1 (дата звернення: 19.02. 2021).
