« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 57—64

УДК 069:008(=161.2:438)-051Л.Гец

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.057

ЛЕВ ГЕЦ — МУЗЕЙНИК: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ МУЗЕЮ «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОКУ: 1930—1939 рр.

ГАХ Ірина

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5627-7039
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • завідувачка аспірантурою та докторантурою,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: gachiruna@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — комплексне висвітлення маловідомих фактів професійної діяльності Лева Ґеца як музейника, становлення і функціонування музею «Лемківщина»: участь художника в створенні та розвитку єдиної культурологічної лемківської установи на території Польщі.

Наукова новизна полягає у вперше представлених документально-історичних матеріалах життя та творчості Лева Ґеца, що зберігаються в архівах Інституту Національної Пам’яті (ІПН), Польща, Instytut Pamiкci Narodowej (IPN) та Архівів історичного музею Сянока (Akta Museum «Lemkiwszujna» w Sanjku z lat 1931—1939) щодо створення та діяльності музею «Лемківщина» в Сяноку 1931—1944 рр.

Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-культурного підходу при контекстуалізації означеного кола мистецьких явищ. При розгляді історико-мистецтвознавчої проблематики використано формально-аналітичний та структурно-типологічний методи.

Ключові слова: Лемківщина, музей, науково-дослідницька праця, фондова збірка, давні пам’ятки, з’їзди музейників, наукові семінари.

Надійшла 31.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Горняткевич Д. Лев Гец. Свобода. 30.01.1962.
  • 2. Гах І. Епоха Митрополита — українське образотворче мистецтво першої половини ХХ ст. Львів: Манускрипт, 2017.
  • 3. Akta Museum «Lemkiwszyna» w Sanoku z lat 1931—1939. Biblioteka. Teka No 100. 372 ark.
  • 4. Instytut Pamięci Narodowej (ІРN). No 010/ 10948/4.
  • 5. Kotowicz P., Orlowska-Synus A. Ceramika z przedwojennych badan na wczesnoredniowiecznym grodzisku w Stupnicy ze zbiorów muzeum historycznego w Sanoku. Фортеця: збірник заповідника «Тустань». No 2. Львів: Колір ПРО, 2012.
  • 6. Сидор О. Музей «Лемківщина» в Сяноці. Українська спадщина. 2006.
  • 7. Архів Історичного музею в Сяноку. Спогади Ґеца Л. Рукопис б. н.
  • 8. Горняткевич Д. Лев Гец. Свобода. 30.01.1962.
  • 9. Добрянська І. Соломія Крушельницька на Лемківщині. Наше слово. № 21. 26.05.1963. Варшава.
  • 10. Ґец Л. Історія музею Лемківщина у Саноці. Наше Слово. № 13. 31.03.1957. Варшава.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »