« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 57—64

УДК 069:008(=161.2:438)-051Л.Гец

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.057

ЛЕВ ГЕЦ — МУЗЕЙНИК: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ МУЗЕЮ «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОКУ: 1930—1939 рр.

ГАХ Ірина

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5627-7039
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • завідувачка аспірантурою та докторантурою,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: gachiruna@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — комплексне висвітлення маловідомих фактів професійної діяльності Лева Ґеца як музейника, становлення і функціонування музею «Лемківщина»: участь художника в створенні та розвитку єдиної культурологічної лемківської установи на території Польщі.

Наукова новизна полягає у вперше представлених документально-історичних матеріалах життя та творчості Лева Ґеца, що зберігаються в архівах Інституту Національної Пам’яті (ІПН), Польща, Instytut Pamiкci Narodowej (IPN) та Архівів історичного музею Сянока (Akta Museum «Lemkiwszujna» w Sanjku z lat 1931—1939) щодо створення та діяльності музею «Лемківщина» в Сяноку 1931—1944 рр.

Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-культурного підходу при контекстуалізації означеного кола мистецьких явищ. При розгляді історико-мистецтвознавчої проблематики використано формально-аналітичний та структурно-типологічний методи.

Ключові слова: Лемківщина, музей, науково-дослідницька праця, фондова збірка, давні пам’ятки, з’їзди музейників, наукові семінари.

Надійшла 31.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Горняткевич Д. Лев Гец. Свобода. 30.01.1962.
  • 2. Гах І. Епоха Митрополита — українське образотворче мистецтво першої половини ХХ ст. Львів: Манускрипт, 2017.
  • 3. Akta Museum «Lemkiwszyna» w Sanoku z lat 1931—1939. Biblioteka. Teka No 100. 372 ark.
  • 4. Instytut Pamięci Narodowej (ІРN). No 010/ 10948/4.
  • 5. Kotowicz P., Orlowska-Synus A. Ceramika z przedwojennych badan na wczesnoredniowiecznym grodzisku w Stupnicy ze zbiorów muzeum historycznego w Sanoku. Фортеця: збірник заповідника «Тустань». No 2. Львів: Колір ПРО, 2012.
  • 6. Сидор О. Музей «Лемківщина» в Сяноці. Українська спадщина. 2006.
  • 7. Архів Історичного музею в Сяноку. Спогади Ґеца Л. Рукопис б. н.
  • 8. Горняткевич Д. Лев Гец. Свобода. 30.01.1962.
  • 9. Добрянська І. Соломія Крушельницька на Лемківщині. Наше слово. № 21. 26.05.1963. Варшава.
  • 10. Ґец Л. Історія музею Лемківщина у Саноці. Наше Слово. № 13. 31.03.1957. Варшава.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »