« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 57—64

УДК 069:008(=161.2:438)-051Л.Гец

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.057

ЛЕВ ГЕЦ — МУЗЕЙНИК: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ МУЗЕЮ «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОКУ: 1930—1939 рр.

ГАХ Ірина

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5627-7039
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • завідувачка аспірантурою та докторантурою,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: gachiruna@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — комплексне висвітлення маловідомих фактів професійної діяльності Лева Ґеца як музейника, становлення і функціонування музею «Лемківщина»: участь художника в створенні та розвитку єдиної культурологічної лемківської установи на території Польщі.

Наукова новизна полягає у вперше представлених документально-історичних матеріалах життя та творчості Лева Ґеца, що зберігаються в архівах Інституту Національної Пам’яті (ІПН), Польща, Instytut Pamiкci Narodowej (IPN) та Архівів історичного музею Сянока (Akta Museum «Lemkiwszujna» w Sanjku z lat 1931—1939) щодо створення та діяльності музею «Лемківщина» в Сяноку 1931—1944 рр.

Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-культурного підходу при контекстуалізації означеного кола мистецьких явищ. При розгляді історико-мистецтвознавчої проблематики використано формально-аналітичний та структурно-типологічний методи.

Ключові слова: Лемківщина, музей, науково-дослідницька праця, фондова збірка, давні пам’ятки, з’їзди музейників, наукові семінари.

Надійшла 31.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Горняткевич Д. Лев Гец. Свобода. 30.01.1962.
  • 2. Гах І. Епоха Митрополита — українське образотворче мистецтво першої половини ХХ ст. Львів: Манускрипт, 2017.
  • 3. Akta Museum «Lemkiwszyna» w Sanoku z lat 1931—1939. Biblioteka. Teka No 100. 372 ark.
  • 4. Instytut Pamięci Narodowej (ІРN). No 010/ 10948/4.
  • 5. Kotowicz P., Orlowska-Synus A. Ceramika z przedwojennych badan na wczesnoredniowiecznym grodzisku w Stupnicy ze zbiorów muzeum historycznego w Sanoku. Фортеця: збірник заповідника «Тустань». No 2. Львів: Колір ПРО, 2012.
  • 6. Сидор О. Музей «Лемківщина» в Сяноці. Українська спадщина. 2006.
  • 7. Архів Історичного музею в Сяноку. Спогади Ґеца Л. Рукопис б. н.
  • 8. Горняткевич Д. Лев Гец. Свобода. 30.01.1962.
  • 9. Добрянська І. Соломія Крушельницька на Лемківщині. Наше слово. № 21. 26.05.1963. Варшава.
  • 10. Ґец Л. Історія музею Лемківщина у Саноці. Наше Слово. № 13. 31.03.1957. Варшава.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »