« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 50—56

УДК 069:061.23(=161.2:438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.050

МУЗЕЙ ТОВАРИСТВА «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОЦІ: ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ

КОЗАКЕВИЧ Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8742-4337
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozakevych.olena@gmail.com

Анотація. Проаналізовані особливості створення музею «Лемківщина» в Сяноці на поч. 1930-х років. Окреслено передумови заснування інституції на тлі соціокультурних чинників та ключові напрямки її функціонування у контексті діяльності українського музейництва.

Актуальність наукової розвідки зумовлена необхідністю дослідження музею Товариства «Лемківщина» як одного з активних осередків збереження лемківської та української мистецької спадщини, зокрема у міжвоєнний період.

Новизна публікації — введення у науковий обіг архівних матеріалів, які передають тогочасну атмосферу громадсько-культурного життя, що нуртувало довкола заснування музею та сподвижницької праці його ідейних натхненників.

Мета статті — розглянути шляхи та соціокультурне тло формування музею «Лемківщина».

Об’єкт дослідження — причинки до створення та діяльності музею «Лемківщина», предмет — розвиток укра­їнських музеїв у 1930-ті рр. та збереження культурної спадщини.

Джерельна база — літературні, архівні документи, звіти, періодика, фотоматеріали з фондів музейних і науково-дослідних інституцій України та Польщі.

Методологічною основою статті є принцип історизму.

Ключові слова: Музей Товариства «Лемківщина», Лев Ґец, музейництво, колекції, лемківське мистецтво, народне мистецтво, українська культурна спадщина.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Сидор О. Про музей «Лемківщина» в Сяноці (скорочений варіант). Ватра. 2012. № 1 (76). Рік ХІ. С. 4—7.
  • 2. Сидор О. Музей «Лемківщина» в Сяноці. Пам’ятки України. Київ, 1995. № 3. С. 2—18.
  • 3. Козицький А. Українські краєзнавчі музеї Галичини в міжвоєнний період. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 1999. Вип. 34. С. 467—477.
  • 4. Надопта А. Роль громадських, наукових організацій та церкви у формуванні та становленні українського етнографічного музейництва Галичини кінця ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. Львів, 2012. № 4 (106). С. 758—774.
  • 5. Надопта А. Кілька штрихів до діяльності товариства та музею «Лемківщина» у Сяноці. Лемківський календар на 2013 рік. 2012. С. 69—75.
  • 6. Микитюк І. Мистецький шлях Лева Ґеца. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Львів, 2017. Вип. 31. С. 174—181.
  • 7. Гах І. Олівець і уголь жили в його руках. URL: http://zbruc.eu/node/47215. Дата звернення: 12.03.2019.
  • 8. Гах І. Лев Ґец і його «Лемківщина»: 1925—1939 рр. URL: https://zbruc.eu/node/103129. Дата звернення: 4.07.2021.
  • 9. Archiwum Muzeum Historycznego w Sanoku (Archiwum MHS). Akta Muzeum Łemkiwszczyna» w Sanoku z lat 1931—1939, Музей «Лемківщина» у Сяноці. Секретар. No 372.
  • 10. Archiwum Muzeum Historycznego w Sanoku (Archiwum MHS). Спис документів. No 323.
  • 11. Romaniak А. Sanok — fotografie archiwalne. Samorząd, oświata, organizacje, instytucje. Sanok, 2018.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »