« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 36—49

УДК: 7.041:27-526.62-312.47]:7.025.4

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.036

ІКОНА ІВАНА РУТКОВИЧА «БОГОРОДИЦЯ ОДИГІТРІЯ» ІЗ КАМ’ЯНКО-БУЗЬКОГО РАЙОНУ: ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ, АТРИБУЦІЯ ТА ІКОНОГРАФІЯ

ДРУЗЮК Галина

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7168-8362
• cтарша викладачка, Львівська національна академія мистецтв,
• кафедра реставрації творів мистецтва,
• вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
• Контакти: e-mail: dobrogroza@gmail.com

СКОП Михайло

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5901-8211
• аспірант, Львівська національна академія мистецтв,
• вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
• Контакти: e-mail: neivanmade@gmail.com

Анотація. Метою статті єдослідити художні особливості та іконографію ікони «Богородиця Одигітрія» із Кам’янко-Бузького р-ну, довести авторство Івана Рутковича. Для цього було застосовано такі методи: формально-стилістичний, порівняльний, іконографічного аналізу, реконструкції та метод дослідження культурного контексту. Об’єктом дослідження є ікона «Богородиця Одигітрія» із Кам’янко-Бузького р-ну, а предметом — художні особливості, атрибуція та іконографія. В результаті дослідження виявлено, що пам’ятка має художні риси, які відповідають творам Івана Рутковича 70-х рр. XVII ст. Також було знайдено більше п’ятдесяти українських ікон XVI—XVIII ст. із аналогічною іконографією. На основі мистецтвознавчих та історичних джерел було встановлено, що всі зразки цієї іконографії можуть походити від ікони «Віленська Богородиця». В додатках подані: опис ікони до реставрації та список проведених реставраційних процесів.

Ключові слова: Іван Руткович, Богородиця Одигітрія, Віленська Богородиця, іконографія, Леонтій Тарасевич, жовківська школа іконопису, реставрація станкового живопису, іконостас, український іконопис.

Надійшла 13.01.2022

Список використаних джерел

• 1. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1970. 204 с.
• 2. Свєнціцька В. Іван Руткович та становлення реалізму в українському живописі XVII ст. Київ: Наукова думка, 1966. 174 с.
• 3. Жолтовський П.Н. Іконопис. Історія українського мистецтва: в 6 т. Київ: УРЕ, 1968. Т. 3. С. 193—239.
• 4. Овсійчук В. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. Київ: Наукова думка, 1991. 400 с.
• 5. Овсійчук В. Українське малярство Х—ХVІІІ ст. Проблеми кольору. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. 480 с
• 6. Александрович В. Руткович Іван. Енциклопедія історії України: у 10 т. Київ: Наукова думка, 2012. Т. 9. С. 403—944.
• 7. Александрович В. Іван Руткович і жовківський малярський осередок кінця XVII століття. Пам’ятки України: історія та культура. 2004. Ч. 1. С. 90—101.
• 8. Александрович В. Два документи до початків біографії Івана Рутковича. Записки НТШ. Львів, 1994. С. 372—378.
• 9. Скоп П. Естетичні особливості іконостаса Івана Рутковича церкви Архістратига Михаїла із села Стара Скварява. ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв. 2011. № 21. С. 155—165.
• 10. Скоп П. Впливи європейського стилю маньєризм на творчість українських митців XVII ст. Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослід­ного реставраційного центру України. Львів, 2006. № 2 (8). С. 22—27.
• 11. Скоп П. Іконографічні та стилістичні особливості ікони «Апофеоз Печерської Богородиці» 1712 р. маляра Івана Рутковича, із колекції Львівського музею історії релігії. Історія релігій в Україні. Львів, 2016. Ч. 2. С. 537—548.
• 12. Скоп-Друзюк Г., Скоп П. Іконостас XVI—XVIII сто­ліття із села Старої Скваряви. Львів, Логос, 2009. 160 с.
• 13. Скоп П. Твори Івана Рутковича в колекції ЛМІР. Історія релігії в Україні. Матеріали наук. конференції. Т. 2. Львів, 2004. С. 610—615.
• 14. Скоп П. Іван Руткович автор ікони «Воздвижения Чесного Хреста» із с. Ситихова. Українська греко-католицька церква і релігійне мистецтво. Львів; Рудно, 2003. С. 148—150.
• 15. Скоп П. Творчість Івана Рутковича у світлі нових досліджень. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Львів, 2008. С. 195—203.
• 16. Степовик Д.В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко. Київ: Наукова думка, 1986. 233 с.
• 17. Tomalska J. Historia jednego zabytku. Ikona Matki Boskiej Bielskiej. Białoruskie Zeszyty Historyczne. 2012. T. 36. S. 23—40.
• 18. Tomalska-Więcek J. Sanktuaria maryjne na Podlasiu. Małe miasta. Duchowość kanoniczna. Białystok: Futoma-Supraśl, 2020. S. 133—221.
• 19. Janocha M. Ruskie i Rosyjskie Ikony Hodegetrii. Salvatoris Mater. No 10/1, 2008. S. 153—172.
• 20. Janonienė R. Vilniaus Dievo Motinos ikona ir jos kultas Švč. Trejybės cerkvėje. Menotyra. 2017. T. 24. No 1. Riklius T. Mįslingas Vilniaus Mergelės Marijos atvaizdas (NŽ-A nr. 2). Geg 9, 2019. URL: https://nzidinys.lt/tomas-riklius- mislingas-vilniaus-mergeles-marijos-atvaizdas-nz-a-nr-2/ (дата звернення: 21.12.2021).
• 21. Пелех М. Апостольська тематика маловідомого іконостасу XVII cт. Преображенської церкви у селі Смолин (Яворівщина) Апологет. 2012. No 32—33. Матеріали V Міжнародної конференції у Львові, 23—24 листопада 2012 р. «Християнська сакральна традиція: Віра, духовність, мистецтво». Богословський збірник Львівської Духовної Академії УПЦ КП. Львів, 2012. С. 108—111.
• 22. Откович Т. Елементи маньєристичного стилю в різьбленні українських іконостасів XVII ст. Апологет. Матеріали V наук. конф. (Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво; 23—24 листопада 2012 р. Львівська православна богословська академія). Львів, 2012. С. 150—154.
• 23. Tradigo A. Ikonen. Meisterwerke der Ostkirche. Bildlexikon der Kunst. Т. 9. Parthas Verlag; Berlin, 2005. S. 169.
• 24. Скоп Л. Маляр ікони Богородиця-Одигітрія з Мражниці. Львів: Логос, 2004. 256 с.
• 25. Косів Р. Риботицький осередок церковного мистецтва 1670-1760-х років. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2019. 528 с.
• 26. Изображение чудотворного образа Пресвятой Богородицы Виленския. Фрагмент гравюры. Вторая половина XVIII в. Из собрания А.В. Олсуфьева (Из серии 130 икон Пресвятой Богородицы). Федеральное государственное бюджетное учреждение «Российская Национальная библиотека». URL: https://kp.rusneb.ru/item/material/5fcf8c5f991f3b91423467c3 (дата звернення: 21.12.2021).
• 27. Изображение Икон Пресвятой Богородицы, в Православной Церкви прославляемых». Москва, 1848.
• 28. Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя. T. 1. Мінск: Беларуская энцыклапедыя, 2005. 785 с.

читати публікацію»