« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 827—831

УДК [94:[061.2:001]](477.83-25)”1873/2023″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.827

СТАНОВЛЕННЯ НТШ ЯК ЗАКОНОМІРНИЙ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС НАЦІЇ (З НАГОДИ 150-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ)

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. 11 грудня (за старим стилем) 1873 р. відомий громадський діяч, письменник Олександр Кониський, разом з однодумцями проф. Дмитром Пильчиковим, Миколою Жученком у Львові заклали організаційні основи Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка (НТШ). Організаційно і структурно Товариство було укладене за зразком західноєвропейських наукових інституцій; закріплювався академічний статус видатних вітчизняних вчених і значного числа зарубіжних світил. Мета статті — розкрити історичну значимість НТШ у частині пожвавлення суспільної активності впродовж своїх 150-ти років.

Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка (об’єкт дослідження), всебічно вивчаючи історію українського народу, спростовувало, протистояло напливу московського імперського фальшивого наративу, що спотворював історичну цілісність України.

У тексті заакцентовано на українській національній ідеї як засадничій позиції державної ідеології (предмет дослідження), яка полягає в конструюванні найвищої цінності українського суспільства — людини-українця, яка впродовж тисячоліття, утверджуючи власний етнічний простір, витворила в ньому культурно-історичну унікальність як вагому частку світової цивілізації.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка, 150-літній ювілей, культура, традиційність, історія, утвердження, історичний процес.

Надійшла 1.08.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гайова О., Перун М. На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький. Львів, 2019. 568 с.
  • 2. Головач Юрій, Гончар Юлiан, Красницька Мар’яна. Фізика і фізики в НТШ у Львові. Журнал фізичних досліджень. Т. 22. № 4. 2018. 13 с.
  • 3. Сапеляк Оксана. Етнографічні студії у Науковому Товаристві ім. Шевченка (1898—1939 рр.). Львів, 2009. 198 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »