СТАНОВЛЕННЯ НТШ | Народознавчі Зошити

« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 827—831

УДК [94:[061.2:001]](477.83-25)”1873/2023″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.827

СТАНОВЛЕННЯ НТШ ЯК ЗАКОНОМІРНИЙ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС НАЦІЇ (З НАГОДИ 150-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ)

ПАВЛЮК Степан

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
доктор історичних наук, професор,
академік НАН України, директор,
Інститут народознавства НАН України,
проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. 11 грудня (за старим стилем) 1873 р. відомий громадський діяч, письменник Олександр Кониський, разом з однодумцями проф. Дмитром Пильчиковим, Миколою Жученком у Львові заклали організаційні основи Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка (НТШ). Організаційно і структурно Товариство було укладене за зразком західноєвропейських наукових інституцій; закріплювався академічний статус видатних вітчизняних вчених і значного числа зарубіжних світил. Мета статті — розкрити історичну значимість НТШ у частині пожвавлення суспільної активності впродовж своїх 150-ти років.

Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка (об’єкт дослідження), всебічно вивчаючи історію українського народу, спростовувало, протистояло напливу московського імперського фальшивого наративу, що спотворював історичну цілісність України.

У тексті заакцентовано на українській національній ідеї як засадничій позиції державної ідеології (предмет дослідження), яка полягає в конструюванні найвищої цінності українського суспільства — людини-українця, яка впродовж тисячоліття, утверджуючи власний етнічний простір, витворила в ньому культурно-історичну унікальність як вагому частку світової цивілізації.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка, 150-літній ювілей, культура, традиційність, історія, утвердження, історичний процес.

Надійшла 1.08.2023

Список використаних джерел

1. Гайова О., Перун М. На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький. Львів, 2019. 568 с.
2. Головач Юрій, Гончар Юлiан, Красницька Мар’яна. Фізика і фізики в НТШ у Львові. Журнал фізичних досліджень. Т. 22. № 4. 2018. 13 с.
3. Сапеляк Оксана. Етнографічні студії у Науковому Товаристві ім. Шевченка (1898—1939 рр.). Львів, 2009. 198 с.

читати публікацію»

Наші автори

Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »