« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1424—1429

УДК 398.341 : 391.985(477.41/.42)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1424

ОБРЯДОВЕ БУДІВЕЛЬНЕ ДЕРЕВЦЕ НА МІНІАТЮРІ РАДЗИВІЛЛІВСЬКОГО ЛІТОПИСУ

СІЛЕЦЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1451-5908
  • доктор історичних наук, професор, Львівський національний
  • університет ім. Івана Франка, кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: r.sileckyi@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена аналізу етнологічного змісту однієї із мініатюр Радзивилівського літопису — «Заснування міста Білгорода» 990 року. Літописна пам’ятка початку ХІІІ ст. створена на Волині і відома з копії ХV ст. На мініатюрах, що ілюструють описані в літописі події, зображені численні культурно-побутові реалії Русі-України ХІІ—ХІІІ ст. (архітектура і будівництво, транспорт, одяг тощо). Вони є цінним історично достовірним візуальним джерелом для етнології. Розширення джерельної бази етнології (особливо візуальної, яка стосується періоду середньовіччя) належить до актуальних завдань народознавчої науки.

Метою публікації є обґрунтувати і довести, що на згаданій мініатюрі — «Заснування міста Білгорода» — зображений атрибут традиційної будівельної обрядовості: обрядове будівельне деревце. Крім того, на основі етнографічних матеріалів ХІХ — початку ХХІ ст. зроблена спроба простежити еволюцію цього атрибута у зв’язку з розвитком народного будівництва, світоглядних уявлень та вірувань. Об’єктом дослідження є мініатюра Радзивилівського літопису «Заснування міста Білгорода». Предмет дослідження — виявлення етнологічного змісту зазначеної мініатюри, зокрема одного з атрибутів традиційної будівельної обрядовості українців — обрядового будівельного деревця. Для реалізації поставленої мети застосовано низку методів дослідження: історично-порівняльний, типологічний, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції.

Ключові слова: літопис, мініатюра, етнологія, українці, будівельна обрядовість, поминальні звичаї та обряди, вірування, традиція.

Надійшла 21.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Мистецтво Київської Русі. Альбом. Автор-упоряд. Ю.С. Асєєв. Київ: Мистецтво, 1989. 60 с. + 247 іл.
  • 2. Диба Ю.Р., Бокало І.Ю. Міста та оборонні споруди в мініатюрах Радзивилівського літопису. Current issues in research, conservation and restoration of historic fortification. Collection of scientific articles. Chelm; Lviv, 2016. S. 73—85.
  • 3. Архиховский А.В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. Москва: Издание МГУ, 1944. 102 с.
  • 4. Глушко М. Генезис сухопутного транспорту в Україні (Культурно-історична проблема). Львів, 2003. 448 с.: іл., карти.
  • 5. Радзивиловская летопись: Текст. Исследование. Опи­сание миниатюр. Отв. ред. М.В. Кукушкина. Санкт-Петербург: Глаголъ; Москва: Искусство, 1994. Кн. 1. Факсимильное воспроизведение памятника. 528 с.
  • 6. Афанасьев А. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифологическими сказаниями других родственных народов. Москва, 1868. Т. ІІ. 793 с.
  • 7. Kraus Fr.S. Das Bauopfer bei den Südslaven. Mittheilungen der Anthropologischen in Wien, 1887. Bd. XVII. S. 16—24.
  • 8. Зеленин Д.К. Тотемы-деревья в сказаниях и обрядах европейских народов. Зеленин Д.К. Избранные труды. Статьи по духовной культуре. 1934—1954. Москва: Индрик, 2004. С. 145—206. (Традиционная духовная культура славян. Из истории изучения).
  • 9. Bystroń J.S. Studia nad zwyczajami ludowymi. 1. Zakładziny domów. Rozprawy Akademii Umiejętności. Wydział Historyczno-Filozoficzny. Serja II. Kraków, 1917. T. XXXV. S. 1—39.
  • 10. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Ленинград: Наука. Ленинградское отделение, 1983. 191 с.
  • 11. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428 с.
  • 12. Сілецький Р. Весільне обрядове деревце в українців: функції та міфологічний зміст. Народознавчі Зошити. Львів, 2023. № 3. С. 511—524.
  • 13. Кутельмах К. Поминальні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1997. Вип. 1. Київське Полісся. 1994. С. 172—203.
  • 14. Галайчук В. Традиційні демонологічні уявлення українців про домашніх духів: монографія. Львів, 2021. 452 с.
  • 15. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 1. Матеріяли до україн­сько-руської етнольоґії. Львів, 1899. Т. ІІ. 145 с.: іл.
  • 16. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (Житлово-гос­по­дарський комплекс). Київ, 2015. 351 с.
  • 17. Архів Інституту народознавства НАН України (далі — Архів ІН НАН України). Ф. 1. Оп. 2. Спр. 410а. Арк. 2—209.
  • 18. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 444а. Арк. 37—68.
  • 19. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. 119. Оп. 17. Спр. 206-Е. 32 арк.
  • 20. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля. Кінець ХІХ—ХХ ст. Історико-етнологічне дослідження. Київ: Наукова думка. 1980. 191 с.
  • 21. Кримський Аг. Звинигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного. Київ, 1930. Част. І: Побутово-фольклористичні тексти. 436 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »