« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 109—118

УДК [94:328.1](44):355.48(470:477)”2014/2023″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.109

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА У СВІТЛІ РОБОТИ КОМІСІЇ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (2014—2023)

СИПКО Богдана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3136-9340
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: bogdanasypko@gmail.com

Анотація. Комісія закордонних справ є одним із восьми постійних комітетів Національної Асамблеї Французької республіки та розглядає питання, пов’язані з зовнішньою політикою держави. Мета статті – на основі протоколів засідань, звітів про діяльність та інформаційних повідомлень Комісії у закордонних справах проаналізувати, як представники різних політичних сил ставилися до питань, пов’язаних з російсько-українською війною. Встановлено, що на першому етапі (2014—23 лютого 2022 рр.) члени Комісії засуджували порушення Російською федерацією територіальної цілісності України, закликали відновити повний державний суверенітет Києва. Водночас, французькі депутати доволі критично ставилися до режиму санкцій, запроваджених Європейським Союзом щодо Росії. 24 лютого 2022 р. стало поворотним моментом, оскільки для більшості членів Комісії Москва з центру сили перетворилася на глобальну загрозу для європейської безпеки. Тому на зміну риториці про пошук діалогу з Росією приходить лейтмотив про необхідність посилювати французьку обороноздатність та допомагати Україні, яка стримує цю глобальну загрозу. Досліджувана проблема має як суспільно-політичну, так і наукову актуальність. У роботі використовуються загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також спеціально-наукові порівняльно-історичний та хронологічний методи. Автор дотримується принципу історизму.

Ключові слова: Комісія закордонних справ, Національна Асамблея, російсько-українська війна, Україна, Французька Республіка.

Надійшла 2.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Сипко Б. Ключові тези інформаційного звіту Сенату «Україна: рік війни. Які уроки для Франції?». Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали VIIІ Краєзнавчої конференції (3 травня 2023 р.). Львів, 2023. С. 182—185.
  • 2. Сипко Б. Суверенізація України крізь призму протоколів засідань Національної Асамблеї Франції. Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160). С. 775—782. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2021.04.775
  • 3. Сипко Б. Україна в офіційному дискурсі Французької республіки (2014—2022). Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169). С. 126—146. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.01.126
  • 4. Rapport d’information № 4593 déposé par la Commission des affaires étrangères sur le bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères sous la XIVe~législature (2012—2017) et présenté par Mme Elisabeth Guigou. Paris: Assemblée Nationale, 2017. 49 р.
  • 5. Rapport d’information № 1793 par la Commission des affaires étrangères sur la politique française et européenne vis-à-vis de la Russie. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 12~février 2014. Paris: Assemblée Nationale, 2014. 139 p.
  • 6. Rapport d’information № 3903 par la Commission des affaires étrangères sur la crise ukrainienne et l’avenir des rélations entre la Russie, L’Union Européenne et la France. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 30 juin 2016. Paris: Assemblée  Nationale, 2016. 240 p.
  • 7. Bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères juillet 2017— juillet 2018. Paris: Assemblée Nationale, 2018. 38 p.
  • 8. Bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères septembre 2018— juillet 2019. Paris: Assemblée Nationale, 2019. 51 p.
  • 9. Bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères septembre 2019— septembre 2020. Paris: Assemblée Nationale, 2020. 52 p.
  • 10. Bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères octobre 2020— aoыt 2021. Paris: Assemblée Nationale, 2021. 64 p.
  • 11. Bilan d’activitéde la Commission des affaires étrangères septembre 2021— juin 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 62 p.
  • 12. Compte rendu № 42 de la Commission des affaires étrangères. Audition à huis clos, de M. Etienne de Poncins, ambassadeur de France en Ukraine, sur la situation dans ce pays. Mercredi 4 mai 2022. [En ligne]. URL: https://www.assemblee-nationale.fr/dyn/15/comptes-rendus/cion_afetr/l15cion_ afetr2122042_compte-rendu.
  • 13. Compte rendu № 3 de la Commission des affaires étrangères. Mardi 12 juillet 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 30 p.
  • 14. Compte rendu № 1 de la Commission des affaires étrangères. Mardi 4 octobre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 28 p.
  • 15. Avis présenté au nom de la Commission des affaires étrangères sur le projet de loi de finances pour 2023. L’Arméé. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 19 octobre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 52 p.
  • 16. Avis présenté au nom de la Commission des affaires étrangères sur le projet de loi de finances pour 2023. L’Immigration, asile et intégration. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 26 octobre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 60 p.
  • 17. Compte rendu № 13 de la Commission des affaires étrangères Mercredi 30 novembre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 3 p.
  • 18. Compte rendu № 15 de la Commission des affaires étrangères. Mercredi 7 décembre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 19 p.
  • 19. Rapport d’information № 936 par la Commission des affaires étrangères  sur le déplacement  d’une vice- présidente de la commission à Kiev à l’occasion d’une réunion de présidents et vice-présidents des commissions des affaires étrangères des plusieurs Parlements europééns, les 23 et 24 février 2023. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 8 mars 2023. Paris: Assemblée Nationale, 2023. 32 p.
  • 20. Compte rendu № 32 de la Commission des affaires étrangères. Mardi 7 mars 2023. Paris: Assemblée Nationale, 2023. 28 p.
  • 21. Compte rendu № 39 de la Commission des affaires étrangères. Mercredi 29 mars 2023. Paris: Assemblée Nationale, 2023. 24 p.
  • 22. Rapport d’information № 1542 par la Commission des affaires étrangères sur la politique des sanctions internationales. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 19 juillet 2023. Paris: Assemblée Nationale, 2023. 66 p.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »