« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 92—103

УДК 75.051(=112.2):069.5(477.83-25)]”14″

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 16.01.2026

дата прийняття статті до друку після рецензування 30.01

дата публікації (оприлюднення)

МІЖДИСЦИПЛІНАРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КАРТИНИ «ГОЛОВА МОНАХА» З КОЛЕКЦІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГАЛЕРЕЇ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ БОРИСА ВОЗНИЦЬКОГО

ЛУБИНСЬКИЙ Руслан

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7671-0867
  • аспірант, Національна академія образотворчого мистецтва
  • і архітектури, кафедра теорії та історії мистецтва,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: ruslan.lubynskyi@naoma.edu.ua

Анотація. Постановка проблеми. У статті представлено комплексне дослідження картини «Голова ченця» з колекції Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Твори німецького живопису XV ст. є надзвичайно рідкісними в українських музейних колекціях. У Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького зберігаються лише чотири станкові картини цього періоду. Усі вони, за участю автора, пройшли технологічне та мистецтвознавче дослідження (2021; 2025), зокрема «Голова монаха» (інв. № Ж-366), що приписується німецькому художнику Гансу Мульчеру (?). Сучасні наукові методи дають змогу оцінити автентичність твору, пізніші втручання та їх вплив на збереження, що робить техніко-технологічні дослідження необхідними для уточнення атрибуції.

Мета. Опублікувати результати мистецтвознавчого аналізу, архівних досліджень та технічних експертиз картини «Голова монаха» Ганса Мульчера (?), задля оцінки автентичності, визначення характеру та масштабу пізніших втручань, а також пропозиції міркуваннь щодо її початкового стану.

Методи. Дослідження поєднує архівне обстеження, мистецтвознавчий порівняльний аналіз та техніко-технологічне дослідження з використанням фізико-оптичних та фізико-хімічних методів, включаючи спектроскопію.

Ключові слова: техніко-технологічна експертиза, атрибуція, станковий живопис, Німеччина, XV століття, Ганс Мульчер, Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького.

Список використаних джерел

  • 1. Протоколи реставрації. Картки. 1957—1960. Архів Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
  •    2.       Max~j. Friedländer. Hans Multschers Altarflügel von 1437. Jahrbuch der Königlich Preussischen Kunstsammlungen. Staatliche Museen zu Berlin — Preußischer Kulturbesitz. 1901. 22 Bd. S. 253—266.
  • 3. Tripps M., Multscher Hans. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 18. Berlin: Duncker & Humblot, 1997. S. 576 f. ISBN 3-428-00199-0
  • 4. Ainsworth M.W., Waterman J.P. German Paintings in the Metropolitan Museum of Art, 1350—1600. Metropolitan Museum of Art . New York, N.Y., 2013.
  • 5. Nash S. Late Medieval Panel Paintings: Materials, Methods, Meanings. London: Sam Fogg, 2011. 298 p.: ill.
  • 6. Gallagher Michael. The Passion Scenes of the Wurzacher Altar. Restoration and Painting Technique Interim Report. In: Jahrbuch der Berliner Museen. 1996. № 38. S. 201—213.
  • 7. Schiessl U. History of Structural Panel Painting Conservation in Austria, Germany, and Switzerland. Ed. By Kathleen Dardes and Andrea Rothe. The Structural Conservation of Panel Paintings. Proceedingf of a symposium at the J. Paul Getty Museum, 24—28 April 1995. Pp. 200—236.Los Аngeles: The Getty Conservation Institute, 1998.
  • 8. Baum K. von, Neuhoff T., Saint-George C. von & Schaefer, I. Blattmetallauflagen, Verzierungstechniken und Far-bauftrag. Die kьnstlerische Handschrift aus technologischer Sicht. ZKK. 2012.№ 26. H. 1. S. 33—53.
  • 9. Львівська картинна галерея: Альбом. Автори вступної статті та упоряд. О. Ріпко, В. Овсійчук. Київ: Мистецтво, 1982. 25 с.: іл.
  • 10. Лубинський Р. Експертиза та проблеми атрибуції «Несіння хреста» із колекції Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ. 2021. № 17 (2). С. 74—83. URL: https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021. 247971
  • 11. Лубинський Р. (2022) Експертиза й проблеми атрибуції картини «Святі Марія Магдалина, Оділія і Клара» (колекція Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького). Актуальнi питання гуманiтарних наук. № 55 (2). С. 65—70. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4863/55-2-10.
  • 12. Лубинський Р. Експертиза й проблеми атрибуції картини «Коронування терновим вінцем» (колекція Львів-ської національної галереї мистецтв імені Бориса Воз-ницького). Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬ-ТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ. 2025. № 21 (1). С. 157—164. URL: https://doi.org/10.31500/1992-5514.21(1).2025.333497
  • 13. Thomas K.E. Technical Observation on the Early German Paintings Collection at the Metropolitan Museum of Art. Ainsworth M.W., Waterman J.P. German Paintings in the Metropolitan Museum of Art, 1350—1600. Metropolitan Museum of Art. New York, N.Y., 2013. Pp. 7—13.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »