2011 рік, випуск 3

З відстані 25 років від часу техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС оцінюється науковий доробок українських вчених зі збереження матеріальної та духовної культури Полісся. Звертається увага на роль колективу Інституту народознавства НАН України у справі вивчення феноменів традиційної культури поліщуків у районах радіоактивного забруднення та місць переселення. На основі конкретних фактологічних даних розкривається унікальність таких комплексних наукових робіт, як «Класифікатор встановлення єдиної системи класифікації і кодування об’єктів етнічної спадщини Українського Полісся», «Говірки Чорнобильської зони», наукових монографій, збірників, ресурсних баз даних про культурну спадщину Українського Полісся.
Ключові слова: Чорнобильська АЕС, Полісся, зона відчуження, матеріальна та духовна культура, класифікатор.

У статті розкриваються засоби вираження невербального характеру — міміка, жести, акустичні способи передачі й сприйняття тексту (інтонація, ритм, пауза). Вона продемонстрована цінними відеорядами. Це дає підставу говорити про фольклорний текст як живий, творчий організм.
Ключові слова: фольклорний текст, невербальні засоби, жест, інтонація, пауза.

У статті порушено проблеми, пов’язані із етнічним розвитком та ідентифікацією українців півночі Молдови. Автори на підставі власних польових досліджень сучасної фольклорної традиції в українських селах Молдови 2005— 2009 рр. не лише підтверджують генетичний зв’язок місцевого населення з українським народом, а й розглядають фольклор як один із найважливіших етнодиференційних та етнооб’єднувальних чинників.
Ключові слова: фольклор, ідентичність, асиміляція.

Стаття присвячена підготовці одного з найважливіших наукових проектів українських етнологів у повоєнний період — «Регіонального історико-етнографічного атласу України, Білорусії та Молдавії». На основі залучення широкого кола архівних і літературних матеріалів охарактеризовано особливості цього наукового проекту, географію, методику проведення і результати тогочасних польових етнографічних досліджень на теренах України.
Ключові слова: етнологія, Україна, атлас, польові дослідження, методика.

У статті проаналізовано сучасний стан побутування фольклору в Лебединському р-ні Сумської обл. на матеріалі, зібраному автором у серпні 2008 р. Описано календарні, родинні обряди і звичаї, особливості побутування позаобрядових пісень, замовлянь.
Ключові слова: Сумщина, фольклор, календарні обряди, родинні обряди, замовляння.

Стаття містить аналіз фольклорного матеріалу, який розкриває стан збереження демонологічної прози про жіночі образи (нявка, лісна, бісиця, дика баба, перелесниця тощо). Основну увагу зосереджено на зовнішності, функціях та семантиці зазначених фемінних персонажів, а також їх вплив на життя людини. Охарактеризовано основний сюжетномотивний фонд демонологічних оповідань із Карпатського регіону, що розкривають особливості вказаних персонажів.
Ключові слова: демонологія, демонологічний образ, персонаж, семантика, функції, мотив, сюжет.

Стаття є спробою виявити в родильній обрядовості — ритуальних діях, їх вербальному супроводі у вигляді замовлянь і побажань, а також у хрестинних піснях — сліди давньослов’янських язичницьких культів обожнювання природних об’єктів та пов’язаних із ними міфологічних божеств. Проаналізовано символіку родильної обрядовості та хрестинної поезії. Відтворено релікти давньослов’янського язичницького світогляду з подальшими християнськими нашаруваннями та відповідні історично-суспільні обставини.
Ключові слова: вода, вогонь, зілля, каша, віли, берегині, рожаниці, Род, лелека, журавель, коваль-деміург.

У статті охарактеризовані наукові концепції походження весільного короваю у східних слов’ян, які висунули дослідники другої половини ХІХ — початку ХXI ст. Зокрема, увагу зосереджено на концепціях та гіпотезах, запропонованих такими науковцями, як Олександр Потебня, Микола Сумцов, Федір Вовк, Хрисанф Ящуржинський, Лев Штернберг, Микола Нікольський, Альберт Байбурін та ін. У процесі аналізу фактичного матеріалу виявлено основні прогалини запропонованих концепцій та здійснено постановку наукових завдань для цілісного і комплексного розкриття наукової проблеми походження весільного короваю.
Ключові слова: етнологія, східні слов’яни, коровай, концепції походження, прогалини.

У статті розглядаються традиції дошлюбного спілкування, які побутували у волинян у ХХ ст. Доводиться, що окремі звичаї весняного циклу народного календаря виступали своєрідними формами молодіжного дозвілля. Завдяки залученню власних польових етнографічних матеріалів автор розкриває структуру та характерні особливості ритуалізованих взаємовідносин неодруженої молоді в різних частинах етнографічної Волині. Зроблено спробу визначити їх функціональне призначення та символіку.
Ключові слова: дошлюбне спілкування, народний календар, Волинь, звичаї, молодіжні ігри.

Події останніх років — світова фінансова і похідна від неї економічна кризи разом з їх неминучими суспільними наслідками — знову дають нам можливість усвідомити, як небагато перебільшення є у твердженнях дослідників глобалізації: у рамках цього процесу те, що вчора сталося в Нью-Йорку, сьогодні має вплив на ситуацію в Новій Гуті, а завтра буде мати вплив на життя у Новій Гвінеї. Такі загрозливі ситуації мобілізують нас задуматися над тим, у якій пропорції залишаються позитиви і негативи цієї домінуючої тенденції сучасності. Представники соціальної та культурної антропології, як й інших суспільних наук, ведуть дебати про механізми і наслідки глобальних переміщень, що спричиняють водночас гомогенізацію і диференціацію, пробують зробити баланс прибутків і втрат, які спричиняє цей процес у локальних культурах.
Ключові слова: глобалізація, глобалізаційна свідомість, переміщення людей, засоби капіталу, Інтернет, локальні культури.

У статті розглядається система традиційних мотивів колядок та щедрівок Стрийщини. Основний акцент поставлено на величальних та побажальних мотивах, оскільки такі сюжетотворчі елементи є ключовими у контексті зимової календарно-обрядової поезії Стрийського Підгір’я.
Ключові слова: Стрийщина, календарно-обрядовий фольклор, традиційний мотив, величання, побажання, ідеалізація.

У статті розглядається флористичний код, який є домінуючим у календарних піснях. Моделюється кодова система, пов’язана з рослинним світом. До уваги беруться окремі вегетативні процеси, господарські дії, що стали знаковими, символічні ситуації як на вербальному рівні (пісня), так і на невербальному (обряд).
Ключові слова: код, символ, образ, календарно-обрядова пісня.

Статтю присвячено аналізу концепту «Гора» в карпатській мікротопонімії. Розглянуто семантику, мовні засоби вираження, подано народну етимологію онімів.
Ключові слова: мікротопонім, географічний термін, рельєф, оронім.

Імена М. Капія та В. Левинського маловідомі громадськості, а вони внесли вагомий вклад в українську науку. Їхні фольклорні записи з Галичини поповнили видання Етнографічної комісії НТШ наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття та архівні фонди, що дало можливість розширити уявлення про цей регіон.
Ключові слова: фольклорні записи, Галичина, регіон, народнопісенні жанри, варіанти, мотиви.

В статті аналізуються особливості індивідуального виконавського стилю представників львівської диригентської школи Євгена Вахняка та Володимира Василевича. На основі власних спостережень та спогадів сучасників зроблена спроба прослідкувати джерела становлення виконавського стилю Вахняка та Василевича та систематизувати їх характерні особливості.
Ключові слова: хорове мистецтво, львівська диригентська школа.

У статті розглядається питання традиції та новації як одних з ключових теоретичних понять у вивченні творів декоративноприкладного мистецтва. На прикладі праць мистецтвознавців, що вивчали народне мистецтво, піднімається ряд дискусій стосовно поставленої проблеми. Практичне втілення цих понять візуалізується творчістю окремих майстрів. Це роботи народного майстра-мосяжника Романа Стринадюка, випускників кафедри художнього металу Косівського Інституту декоративно-прикладного мистецтва та Вижницького училища прикладного мистецтва.
Ключові слова: традиція, новація, народне мистецтво, Гуцульщина, майстер-мосяжник, пряжки, чепраги, люльки, хрести.

У статті досліджуються принципи кам’янистих садів Сходу, їх види та роль у створенні ландшафтних композицій.
Ключові слова: кам’янисті сади, садово-паркове мистецтво, типи садів, стилі садів, ландшафтна композиція.

У статті висвітлюєтья малознаний кавказознавчий спадок художника, письменника К. Устияновича. На основі рукописних матеріалів з’ясовуються причини й характер його зацікавлень етнологією та історією народів Кавказу, історія появи і науково-пізнавальна вартість праць «Кавказ», «Колхіс », «Арарат».
Ключові слова: К. Устиянович, кавказознавство, етногенез, історія та етнологія народів Кавказу.

В статті досліджується питання військового цвинтаря солдатів російської армії періоду 1914 — 1915 рр., об’єкта історико-меморіальної та культурної спадщини західного регіону України, який виник на початку ХХ ст. у Львові після Першої світової війни.
Ключовi слова: вiйськове кладовище, культурна спадщина, Захiдна Україна, Перша свiтова вiйна

У статті проаналізована подвижницька діяльність сестри Северини Париллє по збереженню пам’яток української культури. Акцентується увага на збиральницькій і виставковій діяльності заснованого нею, при гімназії С.С. Василіянок у Львові, музею. Зроблена спроба розкрити його роль та значення для українського етнографічного музейництва Галичини в досліджуваний період.
Ключові слова: черниця, пам’ятка, виставки, музей, етнографічні колекції.