2011 рік, випуск 4

На основі архівних та інших матеріалів досліджуються зв’язки відомого польського народознавця, професора Адама Фішера з українськими вченими. Простежуються його
дослідницька рецензія питань з української фольклористики й етнографії та складні перипетії його наукової діяльності і життя у Львові в період міжвоєнного двадцятиріччя й початку 40-х рр. ХХ ст.
Ключові слова: народознавство, традиційна культура, етнологія, фольклор, етнокультурне пограниччя.

У статті висвітлюється наукова спадщина видатної української вченої — етнографа Катерини Матейко. Відзначаються її найважливіші досягнення в дослідженні української народної кераміки й традиційного вбрання.
Ключові слова: етнографія, народознавство, народна кераміка, традиційне вбрання.

У статті подаються зворушливі спогади про ученого-наставницю, музейника, етнографа Катерину Матейко.
Ключові слова: українська культура, музей, фонди.

На основі публікацій та особистих спогадів коротко викладено біографію Катерини Матейко (1910—1995) — видатного українського етнографа, музейника; визначено основні
віхи її керамологічних студій. Охарактеризовано головні публікації вченої щодо цієї тематики та з’ясовано вагомість внеску дослідниці у комплексне вивчення та музеєфікацію української традиційної культури ХІХ—ХХ ст. Зокрема, наголошується на великому фактичному речовому підґрунті праць, численних польових дослідженнях та тісних наукових контактах із центрами українського гончарства: Косів, Сокаль, Дрогобич, Опішня. Підкреслено високий фаховий рівень робіт, ерудицію та персональну харизму вченої, на долі якої залишила свій відбиток важка доба панування в Україні тоталітарних режимів.
Ключові слова: Катерина Матейко, МЕХП, гончарство, народна кераміка, локальні особливості народної культури.

На матеріалах архіву Інституту народознавства НАН України проаналізовано науково-дослідницьку, збирацьку, музейну, методичну та громадську діяльність К.І. Матейко.
Ключові слова: К.І. Матейко, етнограф, музейник, рецензент, науковець.

У статті подані теплі спогади про ученого-товариша, з якими автор статті провів чималий відтинок життєвого шляху.
Ключові слова: Катерина Матейко, вчена, спеціаліст, Музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.

У статті подаються спогади про перше знайомство з К.І. Матейко в Музеїю етнографії та художнього промислу у Львові, подальшу співпрацю з ученою в цій установі,
про тих самовідданих науковців, які творили українську науку в умовах тоталітарного режиму.
Ключові слова: К.І. Матейко, вчені-дослідники, переслідування, українська наука.

У статті аналізується доробок відомого етнографа Катерини Матейко в галузі дослідження народної іграшки.
Ключові слова: народна іграшка, гра, етнографія, культура.

У статті розглядається глиняний посуд України періоду неоліту. Аналізуються основні типи і форми, а також домінуючі мотиви візерунків у керамічних комплексах неолітичних культур. Виділено певні характерні риси неолітичної кераміки, такі як перехід від гостродонного горщика до плоскодонного посуду, поява штампованих і гребінцевих візерунків тощо.
Ключові слова: глиняний посуд, неолітична кераміка, характерні риси, горщик, форма, візерунок.

У статті систематизовано висвітлюються пам’ятки візантійської кераміки, в т. ч. з території України, як одне з джерел вивчення історичного, типологічного, іконографічного аспектів української церковно-обрядової кераміки. Серед них найдавніші керамічні церковні вироби — світильники, предмети літургійного посуду, паломницькі глиняні євлогії (медальйони-жетони, ампули) та глиняні штампи, пов’язані з виготовленням літургійного хліба, євлогій для прочан, а також керамічні ікони.
Ключові слова: візантійська кераміка, світильник, хорос, глиняна євлогія, ампула, жетон, глиняний штамп для просфор, літургійний посуд, керамічна ікона.

У статті розглядаються питання призначення, типології та художніх особливостей керамічних димарів як виду архітектурної кераміки. Їх назви зафіксовані в різних регіонах України, зазначений час побутування, проаналізовані основні форми виробів та оздоблення. Встановлені гончарні осередки, в яких виготовляли комини, та авторство окремих із них.
Ключові слова: архітектурна кераміка, димар, піч, дим, форма, декор, пластичні елементи.

Розглянуто критерії систематизації дерев’яного облаштування церковного інтер’єру. Подано типологію архітектурних елементів храму, які оздоблені профілюванням та різьбою.
Ключові слова: архітектура, церква, інтер’єр, облаштування, дерево, мистецтво, декор.

У статті розглядаються церковні тканини — важливі літургійно-обрядові атрибути української церкви і високохудожнє явище. Ця галузь церковного мистецтва охоплює три роди виробів, визначені за функціональною ознакою: священиче облачення, сакральні покрови та храмово-обрядові вироби. Найважливіші серед них за сакральною суттю два перших роди, а храмово-обрядові вироби призначені для облаштування інтер’єру церкви, не літургійних обрядів та процесій.
Ключові слова: тканини, типологія, символіка, облачення, покров.

У статті розглядаються витоки та становлення традиції художніх виробів з бісеру в Україні. Давня художня практика використання бісерних матеріалів пов’язана, передовсім, з виготовленням накладних прикрас та оздобленням компонентів ансамблю одягу; окрім того — виконанням виробів церковного призначення та предметів хатньої обстави та ужитку. Знання тривалої ґенези бісерних виробів на етнічних теренах України є відправною позицією реконструкції традиції бісерного оздоблення народного одягу українців XIX—XX ст.
Ключові слова: бісер, одяг, декор, прикраса.

У запропонованій статті розглядаються типологія та художні особливості буковинських в’язаних та мереживних виробів кінця ХІХ—ХХ ст., базовані на мистецтвознавчих експедиціях в тому регіоні. Зі слів респондентів ми отримали інформацію про матеріали та техніки виготовлення, визначили основні напрями розвитку цих видів мистецтва, простежили взаємовпливи сусідніх культур.
Ключові слова: в’язання, мереживо, оздоблення, мережка, переплетення, традиційне.

У статті на підставі польових досліджень проаналізовано діяльність осередку народного малярства на склі у селі Річка. Виявлено імена майстрів, розглянуто типологію творів, способи збуту та розміщення в інтер’єрі, введено у науковий обіг невідомі досі артефакти.
Ключові слова: малярство на склі, осередок народного мистецтва, народні майстри, типологія творів.

У статті розглядається Богородчанський осередок народного малярства на склі, один з найбільш характерних центрів цього виду творчості. Двадцять шість ікон, що походять з
Богородчан, за тематикою близькі до інших творів на склі з гуцульсько-покутсько-буковинського реґіону, проте вирізняються особливою художньою мовою: лінійним наповненням, колоритом, орнаментальними мотивами. Висвітлюється діяльність родини Німчиків і проаналізовано мистецьку спадщину провідного маляра Петра Німчика (1853—?).
Ключові слова: ікона на склі, техніка виконання, колорит, лінійне вирішення, декоративні мотиви, іконографія.

Репрезентація, осмислення обширів явища і аналіз особливостей фарфору та фаянсу України на тлі етногенетичних культуротворчих процесів потребує введення цієї частини
нашої спадщини у міжнародний науковий обіг і власні наукові програми вузів та науково-дослідних інституцій. Ґрунтовне і всебічне дослідження фарфору й фаянсу різних етнокультурних регіонів України має важливе теоретичне і практичне значення для розвитку сучасного мистецтва. У цьому зв’язку необхідно максимально використовувати досвід попередників, особливо спираючись на праці представників академічної вітчизняної науки, у тому числі Катерини Матейко, оскільки від фундаменту досліджень залежать методологічні принципи та науковий апарат сучасних історій мистецтва, монографій, окремих фаховий публікацій, довідково-енциклопедичних статей.
Ключові слова: Промислова тонка кераміка, порцеляна, фаянс, Україна, ХХ століття, художньо-стильові домінанти.