2013 рік, випуск 2

У статті йдеться про дослідження традиційного житлово-господарського комплексу українців прихильниками і діяльними членами Наукового товариства ім. Шевченка у Львові наприкінці XIX — на початку XXI ст. Аналізується науковий доробок таких знавців народного будівництва, як Володимир Шухевич, Михайло Зубрицький, Іван Франко, Володимир Січинський, Раймунд Фрідріх Кайндль, Роман Радович, Роман Сілецький, Архип Данилюк та ін.
Ключові слова: етнологія, народне будівництво, кінець XIX — початок XXI ст., Наукове товариство ім. Шевченка у Львові.

У статті розглянуто народні звичаї, повір’я та прикмети, що стосуються церковної служби на Великдень. Охарактеризовано магічні властивості освячених продуктів та практики їх ритуального використання. Предметом особливої уваги є комплекс різноманітних способів розпізнавання відьми у церкві, що відзначаються своєрідними локальними особливостями.
Ключові слова: Великдень, Волинь, звичаї, повір’я, заборони, освячення, апотропеї, відьма.

У статті розглянуто одну із важливих проблем, пов’язаних із системою опалення поліського житла — способи відведення диму. Основна увага зосереджена на динаміці процесу ліквідації курного та часових параметрах проникнення у сільське житло поліщуків напівкурного і «чистого» опалення, з’ясовано особливості димовідвідних пристроїв, їх конструкцій, ареали поширення, діахронність застосування тощо.
Ключові слова: Полісся, житло, піч, димоволок, комин, курне опалення, напівкурне опалення, опалення «по-білому».

У статті розглядається депортація українського населення з теперішніх теренів Польщі до УРСР, зокрема до її східних областей. Показані зміни планів розселення прибулих на початку процесу. Окреслені основні райони зосередження та кількість родин переселенців на сході радянської України у другій половині 1940-х рр.
Ключові слова: переселені, місця розселення, теперішні терени Польщі, УРСР.

У статті розглянуто архітектурно-конструктивні схеми воріт молдавських садиб: їх композиційне рішення, з’ясовується, як виробився оригінальний стиль в декоративній обробці каменю воріт, розглядається його зв’язок з декором галереї хати, висвітлюються скульптурні мотиви завершення верху стовпа. Матеріал широко ілюструється.
Ключові слова: кам’яні ворота, огорожі, декор, орнамент.

Вперше стаття присвячена історії та особливостям сни­цар­сько-малярського облаштування двох монастирських церков Вознесіння та Переображення Господнього. Візитація 1760 року описує розміщений на північний схід від м. Рогатина жіночий монастирський комплекс та фіксує існуючу власність. Збережена в с. Надрічне (колись — Дрищів) Бережанського р-ну монастирська церква Переображення Господнього з іконостасом та престолами є основним об’єктом дослідження. Проведений аналіз художньо-стильових особливостей збережених пам’яток підводить до сміливих припущень їх авторської приналежності.
Ключові слова: монастир сестер Василіянок, іконографія, стилістика, іконостас, Рогатинщина.

В процесі аналізу розвитку екологічних знань та становлення етноекології як окремої науки встановлено, що етноекологія та дотичні до неї галузі надзвичайно розвинуті та популярні в науковому світі; розвиток української науки про людину в природі відбувався в світовому науковому колі, з якого її опісля вилучила радянська тоталітарна машина. У Радянському Союзі зроблені значні наукові досягнення, які використовуються поза його межами. Сучасні російська, а також чеська, словацька і польська наука та освіта активно інтегруються у світове суспільство та розвивають етноекологію та структурну антропологію. Ці обставини підсилюють необхідність аналогічних інтеграційних процесів українських досліджень.
Ключові слова: етноекологія, культурна екологія, структурна антропологія, етноекосистема, культурне ядро.

Здійснено огляд колекції глиняних іграшок кінця ХІХ — початку ХХІ століття Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Проведено розподіл наявних іграшок та їх аналіз за кількома групами: за формою та функціональним призначенням, за здатністю створювати звук, за періодом виготовлення, за осередками, шляхами та часом їх надходження до фондів музею-заповідника.
Ключові слова: типологія, колекція, глиняна іграшка, свистунець, «монетка», скульптура малих форм, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному.

У статті систематизовано та проаналізовано традиційні вірування, застереження та заборони українського народу, які пов’язані з вибором тих чи інших рослин для прикрашання житлових та господарських споруд напередодні Трійці. На основі власних етнографічних польових записів, опублікованих джерел і даних наукової літератури автор дослідила регіональні традиції застосування клечання (маю), встановила його основні критерії вибору та етнографічну специфіку.
Ключові слова: етнологія, Україна, історико-етнографічні регіони, природнокліматичні умови, народні уявлення, троїцькі рослини, звичай.

Йдеться про життя та науково-педагогічну діяльність польського етнолога та мовознавця Станіслава Цішевського на тлі розвитку Львівського університету як провідного вищого навчального закладу Львова на початку ХХ ст. Відтворено біографію вченого з наголосом на формуванні його наукового світогляду та викладанні на кафедрі етнології Львівського університету.
Ключові слова: Станіслав Цішевський, кафедра етнології, Львівський університет, лекції, етнологія, етнографія.

У статті розглянуті особливості розвитку професійного трикотажу в Галичині кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. Визначені основні тенденції, охарактеризовані осередки виробництва, проаналізований трикотажний асортимент та його художньо-стильові особливості. Зазначено, що на західноукраїнських землях трикотажне виробництво еволюціонувало у контексті європейських впливів, підпорядковуючись, водночас, місцевим ознакам. Якість виготовлення, типологічне розмаїття та естетичне вирішення у декоруванні виробів засвідчує високий рівень професійного трикотажу в Галичині кінця ХІХ — першої третини ХХ ст.
Ключові слова: трикотаж, професійний, мистецький, освіта, майстерні, асортимент, виставки, орнамент, декор.

Виходячи з функціональних груп: рушниць-крісів, пістолів, топірців-барток, ножів автор доводить художню особливість кожної в хронологічних та регіональних межах. Визначено особливості класифікації та типології гуцульської зброї.
Ключові слова: зброя, мистецтво, зброєзнавство, типологія, функція, форма.

У статті висвітлюються маловідомі сторінки співпраці Миколи Федюка та Михайла Осінчука з Національним музем у Львові. Творчість цих художників на довгі роки була пов`язана із діяльністю греко-католицької церкви; вони були причетними до розвитку українського мистецтва (зокрема — сакрального) першої половини ХХ ст., до якого відносимо період, названий «Українське Відродження». Проаналізовано творчість художників у контексті формування національної образотворчості міжвоєнного часу. Дослідження ґрунтується на архівних матеріалах.
Ключові слова: Микола Федюк, Михайло Осінчук, українське мистецтво, греко-католицька традиція.

У статті розглядається дослідницьке поле львівського мистецтвознавця Р. Яціва, який за останні роки збагатив українську науку рядом нових видань, присвячених історії розвитку образотворчого мистецтва XX ст. Особлива увага звертається на значенні тих праць, які суттєво розширили джерельну базу науки та поглибили розуміння естетичної комунікації в період модернізму та постмодернізму. Аналізуючи деякі важливі теоретико-методологічні установки Р. Яціва як вченого, здійснюється спроба ув’язати їх з його ж творчими ангажуваннями як художника.
Ключові слова: Роман Яців, мистецтво XX століття, модернізм, смисли мистецтва, мистецька критика, теорія мистецтва.

У статті висвітлено функціональні, стилістичні, технічні особливості української витинанки, виконані професійними художниками. Проведено аналіз пластичних трансформацій витинаних творів, пов’язаних з діяльністю дипломованих митців. Визначено ознаки «професійної витинанки».
Ключові слова: витинанка, художні особливості, функція, стилістика, техніка.

У статті висвітлюється подія, яка відбулась у 1911 р. в Одесі — організована промислово-хліборобська виставка, у якій взяли участь українські товариства і приватні особи з Галичини, а також народні майстри з Гуцульщини — різьбярі В. Шкрібляк і М. Мегединюк, ткач Д. Прухніцький з Косова та ін.
Ключові слова: українські економічні і просвітні товариства, Левинський, Прухніцький, Шкрібляк, Мегединюк.

У статті розглядаються шляхи облаштування міських помешкань в національному стилі у 1920—1930-х роках. Простежено вплив друкованої продукції, а саме часопису «Нова Хата», на формування смаків галичан щодо хатньої обстави.
Ключові слова: український стиль, помешкання, хатня обстава, інтер’єр, «Нова Хата».

У статті здійснюється спроба систематизації та мистецтвознавчої інтерпретації живопису відомого художника, поета, перекладача, одного з організаторів мистецького життя у Львові та діаспорі Святослава Гординського (1906—1993). Основними пам’ятками, що розглядаються, є твори найбільш інтенсивного за пошуками нових формальних рис мистецтва 1920—1930-х рр., а дотично — твори періоду Другої світової війни та перших років еміграції митця в Німеччині та США. В аналізі формальних рис полотен художника враховується значення школи О. Новаківського, а також перебування у Парижі.
Ключові слова: Святослав Гординський, живопис, модернізм, авангард, експресія, Ар деко, пейзаж, стилізація, авторський творчий метод.

У статті аналізується творчість Гета Станкевича — графіка, скульптора, митця, діяльність якого є зразком для наслідування та подальшого наукового дослідження. Розглянуто графічні праці, що стали відображенням культурно-художнього середовища. Проводиться дослідження композиційних та стилістичних особливостей автопортретів. Прослідковано перехід автопортрета від станкової графіки до друкованої поліграфії. Зокрема розглянуто середовище художнього життя та тенденції розвитку мистецького процесу.
Ключові слова: станкова графіка, плакат, мідьорит, автопортрет, польська школа графіки.

Стаття присвячена аналізу деяких фундаментальних історіографічних проблем у пізнанні українського мистецтва Княжих часів. Стверджується вплив Алімпієвої малярської школи на художні процеси Сходу і Заходу Європи ХХ століття.
Ключові слова: Алімпій Печерський, кийантична Алімпієва малярська школа, Д. Аліг’єрі, Пікассо, А. Петрицький, А. Богомазов, З. Лерман, Г. Гаврилюк та його школа, А. Фаворський та його школа.

У статті висвітлюється виставкова робота Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у 2012 році. Упродовж року було проведено виставки з фондової колекції плаката, організовано презентації вітчизняного і зарубіжного народного та професійного декоративно-ужиткового мистецтва, показано твори живопису, графіки, художньої фотографії, роботи учнів та студентів мистецьких закладів.
Ключові слова: Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, виставки, 2012 рік.