2014 рік, випуск 6

Висвітлюються шляхи становлення та наукові доробки відомого мистецтво¬знавця, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, члена-кореспондента Академії мистецтв України, професора, завідувача відділом мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України В. Овсійчука, який сповна присвятив своє життя служінню українській культурі.
Ключові слова: В. Овсійчук, Б. Возницький, Т. Шевченко, вчений, реставраційні роботи, українське мистецтво.

Висвітлюється становлення особистості та громадсько-політичної позиції В.А. Овсійчука в складний воєнний та повоєнний час. На підставі розсекречених архівних матеріалів Управління служби безпеки України у Львівській області, документів Державного архіву Львівської області (ДАЛО), простежується психологічний клімат того часу як на робочих місцях, де працював майбутній учений, так і в Україні в цілому. Підкреслюється, що насильницькі заходи виявилися недостатніми, щоби зламати сильні патріотичні позиції окремих особистостей. Наголошується, що всупереч безпартійній позиції, роль В. Овсійчука в мистецькому житті Львова була однією з визначальних.
Ключові слова: В. Овсійчук, Львів, громадсько-політична позиція, компартійна влада, місцева еліта, мистецька еліта.

З великою любов’ю і глибокою шаною автор відтворює епізодичні зустрічі з Володимиром Овсійчуком. Увага акцентується на висловлюваннях вченого про український іконопис.
Ключові слова: Володимир Овсійчук, пам’ятка, ікона.

Пропонується погляд на великий і багатогранний масив пам’яток мистецької культури, об’єднаних терміном «Львівська Шевченкіана». Зроблено акцент на тих творах образотворчого мистецтва і документальних свідченнях ІІ пол. ХІХ — ХХ ст., які засвідчують роль феномена Шевченка і його творчої спадщини в утвердженні ідеї українства, зростанні національної самосвідомості українського народу в складні періоди його історії. Аналіз видового і жанрово-тематичного розмаїття представлених тут творів демонструє життєствердний та незмінно актуальний потенціал цієї спадщини і викликаних нею творчих рефлексій кількох поколінь мистців — як одного з консолідуючих чинників буття нації.
Ключові слова: Львів, Національний музей, шевченківські студії, графічні твори Т. Шевченка, шевченківська тема.

Подається докладний історичний екскурс заснування і побутування Інституту Тараса Шевченка та Галереї картин Т.Г. Шевченка у Харкові. Викладений короткий огляд наукової та виставкової діяльності галереї. Головний акцент зроблений на дослідження архівних документів, пов’язаних з евакуацією шевченківських музеїв Харкова та Києва. Висвітлено проблему збереження творчої спадщини Т.Г. Шевченка у роки Другої світової війни.
Ключові слова: Шевченко, інститут, галерея, музей, виставки.

Наводяться паралелі у творчості художників, які формувались у різний час: для Т. Шевченка актуальними були естетичні принципи романтичної епохи, на творчу особистість І. Рєпіна велике враження справив реалізм і соціальна роль художнього образу. Вказується, що попри очевидну відмінність, вони обоє стали новаторами у багатьох галузях і жанрах мистецтва, в першу чергу, в його жанрово-тематичному спрямуванні.
Ключові слова: Т. Шевченко, І. Рєпін, К. Брюллов, соціальний статус, автопортрети.

Аналізується використання образу Т. Шевченка та героїв його творів у декорі народної та професійної кераміки, а також виробів фарфорових та фаянсових заводів і фабрик. Визначені основні види і типи, композиційні схеми, мотиви й техніки оздоблення цих глиняних пам’яток. Наголошується на творчих підходах митців до зображень українського національного генія, висвітлюється їхня участь у найвідоміших виставках.
Ключові слова: Тарас Шевченко, образ, кераміка, композиція, декор.

Аналізуються художньо-стильові особливості унікального твору середньовіччя — Псалтиря Еґберта — Кодексу Гертруди (Psalterium Egberti — Codex Gertrudianus). Рукописний твір містить ілюмінації кінця Х ст. доби Оттонів і ілюмінації другої половини ХІ ст. київської княжої династії Ярославичів. Особлива увага приділяється створеним на теренах України мініатюрам до молитов Гертруди, що є унікальними взірцями художнього синтезу західноєвропейського латинського і східноєвропейського візантійсько-київського християнського мистецтва.
Ключові слова: мініатюра, рукопис, мистецький синтез, іконографія, християнство, Середньовіччя.

Розглядаються нові гіпотези та інтерпретації мініатюр в Псалтирі Еґберта, виконаних на замовлення київської княгині Гертруди з портретами її сина Ярополка Ізяславича.
Ключові слова: Псалтир Еґберта, Ярополк Ізяславич, Гертруда, портрет.

Аналізуються художні особливості мініатюр Євангелія 1546 р. з Хишевич, що належать до показових пам’яток українського мистецтва XVI ст. Простежується стилістична та художньо-образна спорідненість цих мініатюр з низкою ікон середини XVI ст., зокрема з творами майстра Олексія. Обґрунтовується припущення, що якраз майстер Олексій є автором мініатюр «Хишевичівського» Євангелія.
Ключові слова: ікона, мініатюра, майстер, стилістика.

Розглядаються приклади пропорційного поділу декорованої площини українських ренесансних сакральних пам`яток (іконних щитів та іконостасних комплексів кінця ХVI — першої половини ХVIІ ст.). Теоретичні розмірковування ренесансних майстрів про пропорції в архітектонічному мистецтві подаються разом із зразками їх практичного втілення. На широкому фактологічному матеріалі показано, як українське мистецтво розвивалось в єдиному культурному просторі з мистецтвом європейським.
Ключові слова: архітектура ренесансу, українське сакральне мистецтво, пропорції у мистецтві, різьба іконостасів.

Аналізуються зразки зображення сюжету «Христос виганяє торгівців із храму» в українському мистецтві ХVІІІ ст. Авторка узагальнює богословські основи іконографії цього сюжету, його розвиток у християнському мистецтві Європи, порівнює композиційну структуру творів різних авторів.
Ключові слова: храм, Христос, апостоли, богословський контекст, особливості іконографії.

Статтю присвячено аналізу життя і творчості маловідомого норвезького художника Крістіана Крона, доля якого пов’язана з Києвом. У статті простежено джерела і шляхи формування індивідуальної позиції живописця у мистецтві модернізму, охарактеризовано його поліфонічний художній досвід, який проявився в малярстві, ескізах театральних декорацій, критичних міркуваннях. Значну увагу звернено на роль мистецького середовища, окремих персоналій та загальної атмосфери експерименту у встановленні системи естетичних координат митця. Простежено тісні творчі контакти з такими визначальними майстрами епохи, як: Анрі Матіс, Олександра Екстер, Олександр Богомазов.
Ключові слова: К. Крон, творча доля, київський період, модернізм, пейзаж, портрет, сценографія.

Однією з найцікавіших колекцій гуцульського мистецтва в Польщі є колекція, виставлена в залах Єпархіального музею в Тарнові, що подарована місцевим колекціонером угорського походження Норбертом Ліппучи, який збирав її в 1933—1939 роках. Збірка складається з 56 картин на склі, реконструйованої печі із 47 кахель Олекси Бахматюка та Михайла Баранюка, інших предметів гуцульської народної кераміки.
Ключові слова: колекція гуцульського мистецтва в Польщі, картини на склі, предмети гуцульської народної кераміки, Олекса Бахматюк, Михайло Баранюк.

Привертається увага до проблеми ролі мотиву у формуванні образу природи на прикладі одного з найхарáктерніших мотивів українського пленерного пейзажу. Зроблена спроба подолати традиційний погляд на мотив у пленерному краєвиді як на елемент, продиктований винятково натурними спостереженнями. Поява мотиву будяка зумовлена не лише притаманною йому об’єктивною мальовничістю та художньою привабливістю, а засвідчувала про певні зміни в свідомості митця, зокрема про зростання внутрішньої свободи живописця, його прагнення до вираження суб’єктивних ідей, до перегляду цінностей як способу збагатити художній світ і вийти за рамки усталених норм.
Ключові слова: пейзаж, мотив, художній образ, фор¬маль¬но-пластичні та емоційно-психологічні риси.

Подається багатогранний та різноманітний образ Юди Іскаріота в українському малярстві XVI—XVIII ст. Значною мірою це стосується зображальної зовнішності апостола. При аналізі збережених пам’яток того часу стверджується великий діапазон і значна свобода в іконографічному трактуванні Юди Іскаріота.
Ключові слова: Юда Іскаріот, апостоли, «Тайна вечеря», страсний цикл, українська мистецька традиція, культури східна візантійська та західна європейська.

Висвітлюються відомості про малярів-монументалістів італійського походження, які працювали на теренах України у XVIII ст. До наукового обігу введений новий джерельний матеріал, що уточнює біографічні відомості про Бенджаміна Фрідеріче, який виконував замовлення для Бердичівського монастиря Кармелітів Босих та Києво-Печерської лаври. Проведена спроба обґрунтування популярності італійського монументального малярства на наших теренах у XVIII ст.
Ключові слова: монументальне малярство, XVIII ст., італієць, бароко, митець.

Розглядається п’ять ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин Яворівського р-ну на Львівщині і зберігаються у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького та Музеї народної архітектури та побуту у Львові. На підставі стилістики виконання твори віднесені до спадщини автора намісних ікон з Лопушанки Лехнової, час праці якого за датованими пам’ятками припадає на 1680—1690-ті рр. Розглянуто іконографію творів з церкви у Вороблячині та на її підставі уточнено датування пам’яток на кінець 1680—1690-ті рр. З’ясовано особливі риси іконографії, техніки виконання та композиції ікон на полотні, що мають зв’язок із тогочасними розписами дерев’яних храмів. Досліджено рукописні матеріали візитацій XVIII ст. церкви у Вороблячині, що подають короткі відомості про її облаштування.
Ключові слова: ікони на полотні, церква Преображення Господнього у Вороблячині, іконографія, стилістика, облаштування храму, візитації.

Вперше подається розроблена автором класифікація обстави інтер’єру українських церков з урахуванням конфесійної специфіки. Проаналізовано основні чинники, які засадничо вплинули на формування основних і допоміжних типологічних груп церковної обстави.
Ключові слова: інтер’єр церкви, церковна обстава, храмооблаштування.

На основі аналізу графічних першоелементів та морфологічних ознак мотивів і християнських іконографічних сюжетів розглянуто особливості контурної різьби на церковних виробах. Джерельну базу дослідження становлять твори, виявлені у ході мистецтвознавчих експедицій, а також музейні експонати та пам’ятки з приватних збірок.
Ключові слова: мотив, орнамент, іконографія, різьба.

Формування естетичної платформи сецесії як світосприйняття, як шляху до синтетичного вирішення загальнокультурних проблем часу опанувало уми теоретиків стилю наприкінці ХІХ століття. Це питання постало безумовною прерогативою і висвітлювало перелом у самих принципах формотворення, перелом, що супроводжувався художньою переорієнтацією, яка знаходила відображення у характері використання мистецької спадщини, у самому методі оновлення традицій. Тому відповідно з логікою історичного процесу модерн як початковий етап мистецтва новітнього часу, оминувши свого попередника, звертається до середньовіччя — вітчизняного й зарубіжного, а також до традицій національного народного мистецтва.
Модерн прагнув до синтетичності мистецтв, до очищення й оновлення декоративних мотивів, до органічності художніх форм, що було в загальній більшості співзвучним до тенденцій, які намітилися в українському мистецтві наприкінці ХІХ ст. Саме в модерні вперше з часів середньовіччя ми стикаємося зі синкретичністю як головною структурною формотворчою ознакою — синкретичністю конструктивного і художнього начал.
Ключові слова: сецесія, архітектура, естетична платформа, український стиль.

Висвітлюється творчість Феліціяна Лобеського, художника західноукраїнських земель першої половини — середини ХІХ ст. Розглянуто рисунки, які він виконав на підставі живописних мистецьких пам’яток попередніх століть. Висвітлено індивідуальний внесок митця у вирішення актуальних проблем часу.
Ключові слова: Феліціян Лобеський, художник, рисунки, мистецькі пам’ятки, портрети.

Розглядається творчість одного з фундаторів Української академії мистецтва — Михайла Жука. Розкривається унікальність та універсальність його таланту як живописця, графіка, майстра декоративного розпису та кераміки, поета, письменника, драматурга. Творча еволюція митця розкрита в контексті стильових пошуків доби.
Ключові слова: Українська академія мистецтва, Михайло Жук, творча еволюція, стильові пошуки.

Розглядається галерея живописних портретів голів товариства «Просвіта» та осіб, які спричинились до організації та розвитку інституції. Відстежується історія створення пам’яток у контексті діяльності Товариства. З’ясовується питання надходження аналізованих творів до Національного музею у Львові ім. А. Шептицького. Вперше подається цілісна характеристика портретної галереї діячів «Просвіти» з урахуванням тих творів, місцезнаходження яких нині невідоме.
Ключові слова: Товариство «Просвіта», портретна галерея, музей, К. Устиянович, І. Труш.

Подається огляд колекції ікон на склі Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, до якої входить вісімдесят сім творів різних періодів виконання — від професійного малярства доби Бароко до прикладів гутного ремесла і народного примітиву. Автор наголошує на історії формування збірки, аналізує художні та композиційні особливості українських артефактів, а також проводить атрибуцію зарубіжних зразків.
Ключові слова: колекція, ікона на склі, іконографія, художні особливості, стилістика, народний маляр.

Досліджено мистецьку особливість узорнотканих хусток західноукраїнського Полісся й Волині. Визначено основні схеми композицій, мотиви, колорит, охарактеризовано найважливіші засоби і прийоми художньої виразності виробів цих теренів.
Ключові слова: домоткані хустки, схеми композицій, мотиви, колорит.

Висвітлюється історія та внесок діячів української культури у формування колекції опішнянської глиняної іграшки музеїв Львова: Музею етнографії та художнього промислу НАН України та Національного музею у Львові. Науково-художнього фонду митрополита Андрея Шептицького. Вводяться у науковий обіг нові пам’ятки, здійснюється атрибуція та художній аналіз творів, простежується трансформація їх функції та форми впродовж ХХ століття.
Ключові слова: іграшки, які зображують людей, тварин, птахів, дрібний посуд.

Досліджено тенденції розвитку третього етапу традиції художніх виробів з бісеру на історичних теренах Північної Буковини. Визначені типологічні, технологічні та художні особливості бісерних компонентів ансамблю народного одягу різних етнічних зон краю.
Ключові слова: бісер, прикраса, бісерний декор, одяг.

Проаналізовано стан вивчення типології українських в’язаних та мереживних виробів ХІХ — початку ХХІ ст. На основі опрацьованих виробів з музейних фондів, зокрема світлин та експедиційних матеріалів, розроблено типологію народних виробів одягового призначення з урахуванням історичних та соціокультурних чинників і мистецтвознавчих процесів.
Ключові слова: в’язання, мереживо, традиція, типологія, функціональний рід, типологічна група, тип, вироби, оздоблення, головні убори, пояси, доповнення.

Висвітлюються та аналізуються особливості образотворення Психеї та Ерота, різноманітні сюжети з історії закоханих, відмінне їх трактування (сакральне, філософське, психологічне) у процесі еволюції міфологічного, літературного й зображального світу античності.
Ключові слова: Психея та Ерот, образотворення, міфологічний, літературний і зображальний світ античності.

Стаття присвячена публікації листів старшої доньки видатного українського художника Івана Івановича Труша (1869—1941) — Аріадни Труш–Слоневської (1906—1984) до самобутньої художниці Тетяни Неллінгер (1904—1980), з короткою вступною статтею і коментарем.
Ключові слова: Іван Іванович Труш, листи Аріадни Труш-Слоневської, художниця Тетяна Неллінгер.

На прикладі таких вистав Київського академічного Молодого театру, як «Загадкові варіації» (за твором Е.Е. Шмідта), «Янгольська комедія» (за мотивами п’єси А. Ручелло «Фердінандо»), «Гоголь-моголь з двох яєць» (за твором М. Ердмана «Самогубець»), і сценографії зокрема, простежується вплив світових тенденцій на місцеві традиції та залучення українського театру до міжнародного мистецького процесу.
Ключові слова: сучасний український театр, декорації, музичне та хореографічне оформлення, акторська гра.

Розглядаються особливості розвитку страсної тематики у західноєвропейському мистецтві. Прослідковується поява та генезис реалістичних тенденцій у створенні образу страсного Христа. Основні етапи розвитку страсної тематики представлені в окремих західноєвропейських творах ХІ—XVIIІ ст., передусім італійських майстрів.
Ключові слова: Страсті Христові, Розп’яття, стилістика, композиція, іконографія.

Визначається місце оголеної моделі та відтворюються засоби її інтерпретації в японському образотворчому мистецтві кінця ХІХ — першої третини ХХ століття. Висвітлюються культурологічні та мистецтвознавчі аспекти зображення оголеного тіла в японській художній практиці часів модернізації країни.
Ключові слова: японське мистецтво, живопис, графіка, скульптура, оголена модель, тіло, модернізація, колонізація, гендер.

Стаття присвячена розшуку та дослідженню матеріалів з єврейського мистецтва Поділля, які були зібрані і видані відомим українським мистецтвознавцем, художником, педагогом і видавцем Володимиром Гагенмейстером (1887—1938), спільно із Костем Кржеміньским (1893—1937) у рамках видавничої діяльності Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи (школа Гагенмейстера). Автор розглядає унікальні «рукотворні» видання з мистецтва цієї школи, намагаючись знайти серед них і два єврейських альбоми про надгробки з єврейського кладовища в Кам’янці-Подільському (1926) та розписи дерев’яної синагоги у Смотричі (1929). Спроби знайти хоча б одне вціліле видання поки виявляються марними. Разом з тим, автор знаходить і виводить на світло папку з окремими листами (24 од.) з літографічними зображеннями мацев, що відносяться до видання про кам’янецький єврейський цвинтар. Ця знахідка дає змогу представити надгробки знищеного старого кладовища як історичний і художній артефакт, а також оцінити художній рівень самих малюнків і естетику видання.
Ключові слова: Кам’янець-Подільський, школа Гагенмейстера, єврейське мистецтво, розписи синагог, надгробки, іконографія, символіка, стилістика.

Проаналізовані єврейські ароматниці (бсаміми) Східної Галичини XVIII — першої третини ХХ ст., підкреслена важливість запалювання пахощів для проведення ритуалу авдали під час шабатуй відповідно — ролі самого бсаміма. Окрема увага зосереджена на формуванні типів і форм бсамімів Західної Європи та Галичини: зокрема у вигляді вежі, на високій підставці; геометричної форми, переважно круглі, конусоподібні з ледь опуклим завершенням, або циліндричні; ті, що наслідують зооморфні форми; у вигляді рослин, переважно квітів соняха, дубового листя з жолудями; бсаміми комбінованих форм. Бсаміми досліджено в контексті розвитку загальноєвропейських мистецьких процесів окресленого періоду.
Ключові слова: бсамім, ритуальні пахощі, декоративне оздоблення, орнамент, філігрань, карбування, лиття.

Розглянуто мистецтво костюма у контексті театральної спадщини В.Г. Меллера. Увагу зосереджено на періоді співпраці митця з театром Леся Курбаса «Березіль», який був епіцентром авангардних реформацій української сцени початку ХХ століття. Проаналізовано художньо-стильові особливості театральних костюмів митця на прикладах ескізів з фондів київського Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
Ключові слова: Вадим Меллер, мистецьке об’єднання «Березіль» (МОБ), костюм, авангард, сценографія, конструктивізм.

Описана пам’ятка сакрального мистецтва — іконостас храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Обгрунтовується новизна та актуальність дослідження теми. Висвітлюються історичні етапи створення іконостаса, його художньо-стилістичні особливості, робиться спроба встановлення середовища майстрів, що створювали пам’ятку. Комплексно проаналізована іконографія в контексті розвитку передвівтарних перегородок того часу. За підписами на деяких іконах встановлені імена фундаторів та часові рамки створення іконостаса.
Ключові слова: іконостас, храм Богоявлення Господнього в с. Кугаїв на Львівщині, іконографія.

Висвітлюється життя і творчість академіка Василя Кричевського під час роботи в Миргородському художньо-промисловому інституті. На основі архівних документів, опублікованих джерел і наукової літератури зроблено спробу висвітлити передумови, які спонукали його переїхати в Миргород і стати директором і викладачем МХПІ; з’ясу¬вати, які гончарські здібності й знання він продемонстрував під час роботи, і як це відобразилось на навчальному процесі й творчості студентів; виявити, чи займався він в цей час творчістю, зокрема пов’язаною з гончарством.
Ключові слова: Василь Кричевський, директор, викладач, Миргородський художньо-промисловий інститут, реорганізація, навчальний процес, гончарство, орнамент, проекти глиняних виробів, музей при інституті.

Стаття присвячена висвітленню основних етапів становлення, розвитку та сучасного стану ювелірної промисловості України. Автор характеризує діяльність чотирьох ювелірних підприємств: в м. Києві, Харкові, Одесі та Львові, заснованих у першій половині минулого століття.
Ключові слова: ювелірна промисловість, ювелірні заводи України, асортимент, міжнародна спеціалізована виставка.

Висвітлюється традиційна культура Гуцульщини в творах образотворчого мистецтва. Засобом її дослідження є теоретичні засади та аналіз поняття «гуцульський феномен». Саме в цьому полягає наукова новизна нашого дослідження. Проаналізована гуцульська культура через призму дуалістичного релігійного світосприйняття етносу, психо-ментальної модифікації на генетичному рівні. Розглянута велика кількість творів образотворчого мистецтва, в яких багатопланово і різнобічно представлена традиційна культура Гуцульщини в найкращих її проявах.
Ключові слова: культура Гуцульщини, «гуцульський феномен», дуалістична віра, образотворче мистецтво.

Здійснюється спроба систематизації та мистецтвознавчої інтерпретації живописного пошуку власного, індивідуального стилю видатного закарпатського художника, академіка Академії мистецтв України, народного художника України Володимира Васильовича Микити. Основні акценти проставлені на досліджені формотворчих рис та образно-пластичних пошуків живописної стилізації митця.
Ключові слова: Володимир Микита, живопис, пластика, композиційна структура, виражальні засоби, метафоричність образів.

Розглядаються основні наукові та джерельні ресурси творчості Параски Хоми, відомої сучасної мисткині, авторки численних творів декоративного розпису. Висвітлюються етапи становлення та розвитку її малярської мови співвідносно авторського мистецького світогляду, систематизуються тематичні цикли, розкриваються особливості її творчої методології.
Ключові слова: Параска Хома, декоративний розпис, майстри народного примітиву, рослинно-квіткові мотиви, образна мова, авторський мистецький світогляд, художньо-виражальні засоби, техніка виконання.

Розглядаються здобутки художника Івана Кейвана в Україні та за її межами. Висвітлюються його творчі пошуки, виставкова, громадська та наукова діяльність.
Ключові слова: митець, діяльність, творчість, еміграція, графіка.

Розглядаються та аналізуються особливості становлення і розвитку одного з найбільш продуктивних осередків виробництва художнього скла в КНР, яким є пекінський склоробний центр. Зокрема, висвітлено історичну роль склоробних майстерень Пекіна ХVІІ—ХVІІІ ст. у формуванні традиційних прийомів виготовлення і декорування китайських скляних виробів. У сучасному аспекті особлива увага приділена творчості митців-педагогів кафедри художнього скла Академія мистецтв і дизайну при Пекінському університеті Цінхуа. Матеріали статті є частиною авторського дисертаційного дослідження процесів формування художньо-стилістичних особливостей сучасного скла Китаю.
Ключові слова: КНР, художнє скло, пекінський центр, історія, особливості сучасного розвитку.

Висвітлюється творчість художника і громадського діяча УНР Юрія Магалевського у період національно-визвольних змагань 1917—1921 рр. та на еміграції. Аналізуються критичні статті про портрети та пейзажний живопис художника, опубліковані у періодиці 1920—1930-х років. На основі збережених творів та репродукцій у публікаціях зроблена спроба переоцінки художньої спадщини митця.
Ключові слова: Армія УНР, академізм, портрет, виставка ГДУМ.

Досліджуються витоки створення Охматівського сільського хору. Виокремлені дати створення цього хорового колективу, детально проаналізовані архівні, а також автобіографічні матеріали організатора і диригента хору Порфирія Демуцького.
Ключові слова: історіографія, Охматівський хор, архівні матеріали, Порфирій Демуцький.