« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 416—421.

УДК 911.3:32 (477:439)(1-192.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.416

ЕТНОДЕМОГРАФІЧНІ ТА ЕТНОПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКО-УГОРСЬКОМУ ПРИКОРДОННІ НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Склярська Оксана Ігорівна, кандидат географічних наук, доцент

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра географії України,

вул. Університетська 1, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: e-mail: geodekanat@gmail.com

Анотація. Розкриваються особливості сучасних демографічних процесів в адміністративних районах українсько-угорського прикордоння. Зазначаються головні наслідки впливу етнодемографічних і етносоціальних змін на політичні процеси в етноконтактній зоні. Зіставлено параметри демографічної ситуації по обидва боки кордону. Виявлено ключові особливості електоральної поведінки населення прикордоння в етнонаціональному розрізі, проаналізовано мережу та діяльність громадських організацій етнонаціональних спільнот. Зазначено, що головною ідеєю реалізації державної етнополітики в українсько-угорському прикордонні має бути ідея інтеграції населення прикордонної смуги в загальноукраїнське мовно-культурне та суспільно-полі­тич­не середовище.

Ключові слова: прикордоння, етнонаціональна меншина, етнополітичний процес, консолідація, демографічні зміни.

Надійшла 11.02.2017

Список використаних джерел

  1. Дністрянський М.С. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики / М.С. Дністрянський. — Львів, 2006. — 490 с.
  2. Інформаційний бюлетень Відділу у справах національностей та міграцій Закарпатської обласної державної адміністрації / під ред. Ю.Б. Євчак. — Ужгород : Ліра, 2008. — 75 с.
  3. Котигорошко В. Верхнє Потисся в давнину / В. Котигорошко. — Ужгород, 2008. — 430 с.
  4. Нариси з історії Закарпаття: від найдавніших часів до 1918 року / Гранчак І.М. — Ужгород, 1993. — Т. 1. — 432 с.
  5. Національний склад населення Закарпатської області та його мовні ознаки. —Ужгород, 2003. — 86 с.
  6. Склярська О. Політико-географічні процеси в Закарпатській і Чернівецькій областях / О. Склярська. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — 228 с.
  7. Тиводар М. Етнодемографічні процеси на Закарпатті (І — початок ІІІ тисячоліття) / М. Тиводар // Народна творчість та етнографія. — Вип. 1. — 2010. — С. 4—31.
  8. Головне управління статистики в Закарпатській області [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/dem/index2015.html.
  9. Меморандум Первого Европейского Конгресса Русинов [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www.rusin.forum 24.ru.
  10. Центр культур національних меншин Закарпаття [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://centerkultur.xtreemhost.com/archives/category/tovarustva.
  11. Угорське центральне статистичне бюро [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ksh.hu/nep­szamlalas/detailed_tables.
  12. Українська громада в Угорщині / Посольство України в Угорщині [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://hungary.mfa.gov.ua/ua/ukraine-hu/ukrainians-in-hu.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »