« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 427—432.

УДК 746.4(520) + 951(520)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.427

ЯПОНСЬКІ СЕННІНБАРІ: НОТАТКИ ДО ЕТНОГРАФІЇ ВІЙНИ

Рибалко Світлана Борисівна, мистецтвознавець, японіст, арт-критик,

доктор мистецтвознавства, професор,

Харківська державна академія культури

Член Міжнародної асоціації японознавчих досліджень (IAJS),

Європейської асоціації японознавчих досліджень (EAJS),

Європейської асоціації арт-критиків (AICA),

Національної спілки художників України (Харківське відділення).

Бурсацький узвіз, 4, 61003, м. Харків, Україна

Контакти: E-mail: rector@ic.ac.kharkov.ua

Анотація. Розглядаються японські речі-обереги, т. зв. сеннінбарі у контексті історії повсякдення Другої світової війни. Висвітлено історію походження та семантику сеннінбарі, відбиття традиції виготовлення захисних поясів в образотворчому мистецтві. Стаття побудована на матеріалах польових розвідок 2005—2013 рр., сімейних архівів, музейних і приватних колекцій Японії, Європи, США.

Ключові слова: Друга світова війна, японсько-китайська війна, етнографія війни, сеннінбарі, мистецтво Японії.

Надійшла 26.01.2017

Список використаних джерел

  1. Мак-Клейн Дж. Л. Япония: от сегуната Токугава — в ХХІ век / Дж. Л. Мак-Клейн. — Москва : Астрель, 2007. — 895 с.
  2. Мещеряков А.Н. Император Мэйдзи и его Япония / А.Н. Мещеряков. — Москва : Наталис ; Рипол Классик, 2006. — 736 с.
  3. Накамура Кихару. Исповедь Гейши / Накамура Кихару ; пер. с нем. А. Гарькавый. — Москва : ЭКСМО, 2002. — 480 с.
  4. Фредерик Л. Повседневная жизнь Японии в эпоху Мэйдзи / Луи Фредерик. — Москва : Молодая гвардия, 2007. — 352 с.
  5. Bortner M. Imperial Japanese Good lucl Flags and One-Thousand Stitch Belts / Michael A. Bortner Atglen. — 2008. — 286 p.
  6. Епоха Тайшьо : в 3 т. — Токіо, 1986. — Т. 3 (大正時代(全三巻)」 東京 一九八六年。).
  7. Хаджіме Мійоші. Японський плакат [в періоди] Мейджі, Тайшьо і Шьоова / Хаджіме Мійоші. — Кіото, 1997. — 255 с. (京都书院, 1997 「明治・大正・昭和 日本のホスタ」 ー 三好一).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »