« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 481—487.

УДК 75/76.071.1.038(=161.2:494)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.481

ЗОЯ ЛІСОВСЬКА: ДЖЕРЕЛА ПРИСТРАСТІ

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, доцент,

проректор з наукової роботи

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

Анотація. Стаття присвячена творчому шляху української художниці Зої Лісовської, яка після Другої світової війни і дотепер живе і працює в Женеві (Швейцарія). Головна увага звертається на родинно­побутові чинники формування її творчої індивідуальності, як доньки відомих митців — графіка і педагога Роберта Лісовського та композиторки Стефанії Туркевич. Розглядається загальна структура творчості З. Лісовської як живописця, графіка, здійснюється спроба наукової інтерпретації найбільш значимих її творів.

Ключові слова: Зоя Лісовська, малярство, графіка, методологія творчості, модернізм, жанрово­видова структура, портрет, пейзаж, художній образ, колір, емоція.

Надійшла 05.04.2017

Список використаних джерел

  1. Вовк В. Про творчість Зої Лісовської / Віра Вовк // Сучасність. — 1962. — Ч. 5.
  2. Г. К. Шанси одного малярства / Г. К. // Сучасність. — 1964. — Ч. 10.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »