« 2017. № 4 (136)

Народознавчі зошити. 2017. № 4 (136). С. 820–827

УДК 314.15(=16)”04/06″(282.247.314­102.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.04.820

СЛОВ’ЯНСЬКІ МІГРАЦІЇ V—VІІ ст. ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ЕТНОКУЛЬТУРНУ СИТУАЦІЮ У ВЕРХІВ’ЯХ ЗАХІДНОГО БУГУ, ВЕРХНЬОМУ ТА СЕРЕДНЬОМУ ПОДНІСТРОВ’Ї

Филипчук Андрій Михайлович  заступник директора з наукової роботи

Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ».

Пасічна, Підгірці, Львівська область, 80660

Контакти: тел. 0322 316 319

Анотація. Висвітлюється проблема слов’янських міграцій V—VІІ ст. у верхів’ях Західного Бугу, верхній та середній течіях Дністра. Розглядається їхній вплив на етнокультурну ситуацію в зазначеному регіоні. Зокрема висловлено думку про те, що носії празької археологічної культури (склавини) не мали генетичних попередників римської доби на території Подністров’я й Західного Побужжя. На цій основі висунута версія двох «хвиль» міграції вказаними теренами у V ст.

Ключові слова: слов’яни, міграції, ранньослов’янський період, празька археологічна культура, пеньківська археологічна культура, Подністров’я, Західний Буг.

Надійшла 10.05.2017

Список використаних джерел:

  1. АлексеевС.В. Славянская Европа V—VI вв. / С.В.Алексеев. — Москва, 2008. — 448 с.
  2. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнеруский периоды) / под. ред. Ауліха В.В., Свешникова И.К., Цыгылыка В.Н. и др. ; отв. ред. Черныш А.П. — Киев, 1990. — 192 с.
  3. Баран В.Д. Черняхівська культура (за матеріалами Верхнього Дністра і Західного Бугу) / В.Д. Баран. — Київ, 1981. — 263 с.
  4. Баран В.Д. Черняховская культура и сложение раннесредневековых славянских древностей / В.Д. Баран // Познейшие судьбы Черняховской культуры. — Камянец­Подольский, 1981. — С. 3—5.
  5. Баран В.Д. Сложение славянской раннесредневековой куль­туры и проблема расселения славян / В.Д. Баран // Сла­вяне на Днестре и Дунае. — Киев, 1983. — С. 5—48.
  6. Баран В.Д. Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков) / В.Д. Баран. — Киев, 1988. — 160 с.
  7. Баран В. Склавини — предки українського народу / В. Баран // Галицько­Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Тези доповідей та повідомлень. Міжнародна наукова конференція. Галич, 19—21 серпня 1993 р. — Львів, 1993. — С. 5—6.
  8. Баран В. Становлення ранньосередньовічних сло­в’ян­сь­ких культур та основні шляхи розселення слов’ян / В. Баран // Записки Наукового Товариства імені Т. Шевченка. — Львів, 1993. — Т. ССХХV. — С. 59—86.
  9. БаранВ. Венеди, склавини та анти у світлі архео­логічних джерел / В.Баран // Тези доповідей укра­їнської делегації на VІ Міжнародному конгресі сло­в’янської археології (Новгород, Росія, 1996 р.). — Київ, 1996. — С. 5—7.
  10. Баран В.Д. Східнокарпатський регіон у V—VІІ ст. н. е. / В.Д. Баран // Етногенез та етнічна історія населення Карпат. — Львів, 1999. — С. 263—307.
  11. 1 Баран В. Археологія про венедів, склавинів та антів / В.Д. Баран // Труды VІМеждународного конгресса археологов­славистов. — Москва, 1997. — Т. 1. — С. 54—165.
  12. Баран В.Д. Склавини та анти у світлі нових архе­ологічних джерел / В.Д. Баран // Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян. Збірник наукових статей, присвячених 100­річчю з дня народження Віктора Платоновича Петрова. — Київ ; Львів, 1997. — С. 119—133.
  13. Баран В. Велике розселення слов’ян / В. Баран // Археологія. — 1998. — № 2. — С. 30—37.
  14. БаранВ. Венети, склавини та анти у світлі археології / В. Баран // Kraje sіowianskie w wiekach њrednich. — Poz­naс, 1998. — S. 38—49.
  15. Баран В.Д. Давні слов’яни / В.Д. Баран. — Київ, 1998. — 335 с.
  16. 1 Баран В.Д. Витоки ранньосередньовічних слов’янських культур / В.Д. Баран // АДЛУ. — Львів, 2002. — Вип. 5. — С. 94—114.
  17. Баран В.Д. Поселення у Теремцях і проблема формування слов’янських ранньосередньовічних культур / В.Д. Баран // Збірка тез доповідей на конференції Черняхівська культура. Актуальні проблеми до­слі­джен­ня (до 40­річчя археологічної експедиції НПУ ім. М.П. Драгоманова) 15—17 жовтня 2010 р. — Київ, 2010. — С. 9—12.
  18. Баран В.Д.Черняхівська культура та слов’яни / В.Д. Баран // Слов’яни у первісності і ранньому се­редньо­віччі. — Київ, 2011. — С. 24—38.
  19. Вакуленко Л. В. Проблема преемственности черняховских и раннеславянских древностей в свете исследо­ваний на Среднем Днестре / Л.В. Вакуленко, О.М. При­ходнюк // SA. — 1985. — XXXIII—1. — S. 71—136.
  20. Вакуленко Л.В. Українські Карпати у пізньоримський час / Л.В. Вакуленко. — Київ, 2012. — 302с.
  21. 2 Вернер И. К происхождению и распространению антов и склавенов / И. Вернер // СА. — 1972. — № 4. — С. 102—115.
  22. Винокур І.С. Черняхівська культура і слов’яни / І.С. Ви­нокур // Археологія. — Київ, 1999. — № 2. — С. 127—133.
  23. ВяргейВ. Раннеславянскае паселiшча Петрыкау­2 на р. Прыпяць / В. Вяргей, В. Трымер // Гiстарычна ­археалагiчны зборнiк. — Мінськ, 2003. — № 18.
  24. ВергейС.В. Пражская культура в Беларуси / С.В. Вяргей // Archeologia o poch№tkach sіowian. — Krakьw, 2005. — S.487—502.
  25. Гавритухин И.О. Начало великого славянского расселения на юг и запад / И.О. Гавритухин // Архе­ологічні студії. — 2000. — № 1. — С. 72—90.
  26. 26. Гавритухин И.О. Финал традиций культур римского времени в Восточном Прикарпатье / И.О. Гаври­тухин // Die spatromische Kaiserzeit und die fruhe Volker­wan­de­rungszeit in Mittelund Osteuropa. — Јodџ, 2000. — S. 261—324.
  27. Гавритухин И.О. Взаимоотношения славянских и вос­точно­германских народов во второй половине V — начале VI в. / И.О. Гавритухин // Чтения, посвященные 100­летию деятельности Василия Алексеевича Городцова в Государственном Историческом музее: Тезисы конференции. Часть II. — Москва, 2003. — С. 109—113.
  28. Гавритухин И.О. Хронология пражской культуры Бе­лорусского Полесья / И.О. Гавритухин // Гіста­рычна­археалагічны зборник. — Мінск, 2003. — № 18. — С. 123—138.
  29. ГавритухинИ.О. Комплексы пражской культуры с датирующими вещами / И.О.Гавритухин // Arche­olo­gia o poch№tkach sіowian. — Krakуw, 2005. — S. 401—461.
  30. Довженок В.И. Об этнической принадлежности населения черняховской культуры / В.И. Довженок // Древние славяне и Киевская Русь. — Киев, 1989. — С. 6—14.
  31. Егорейченко А.А. Поселение у д. Остров Пинского р­на Брестской обл. / А.А. Егорейченко // Archaeo­slavica. — 1991. — №1. — С. 61—82.
  32. Этнокультурная карта Украинской ССР. — Киев, 1985. — 184 с.
  33. Иванова О.В. Славяне и Византия / О.В. Иванова, Г.Г. Литаврин // Раннефеодальные государства на Бал­канах VІ—ХІІвв. — Москва, 1985. — С. 34—98.
  34. Иордан. О происхождении и деяниях гетов (Гетика) // Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия / под. ред. Джаксон Т.Н., Коноваловой И.Г. и Подосинова А.И. — Т. І: Античние источники / составитель Подосинов А.В. — Москва, 2009. — С. 269—273.
  35. Кравченко Н.М. Исследование славянских памятников на Стугне / Н.М. Кравченко // Славяне и Русь. — Киев, 1979. — С. 74—92.
  36. Козак Д.Н. Волынь в первой половине І тыс. н. э. / Д.Н. Козак // Труды VМеждународного конгресса архе­ологов­славистов. — Т. IV. — Киев, 1985. — С. 111.
  37. Козак Д.Н. Етнокультурні процеси на теренах українського Подністров’я в першій половині І тис. н. е. / Д.Н. Козак // АДЛУ. — Львів, 2006. — Вип. 9. — С. 211—234.
  38. Королюк В.Д. Древняя славянская этническая общность / В.Д. Королюк, Г.Г. Литаврин, Б.Н. Флоря // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. — Москва, 1982. — С. 15—17.
  39. Магомедов Б. Черняховская культура. Проблема етноса / Б. Магомедов. — Lublin, 2001. — 290с.
  40. Махно Е.В. Анты и Черняховская культура / Е.В. Ма­хно, М.И. Сикорский // VІ Международный кон­гресс славянской археологии, г. Прилеп, Югославия, 1990 г. Тезисы докладов советской делегации. — Москва, 1990. — С. 51—54.
  41. Милян Т. Пам’ятки з рисами перехідного періоду / Т. Милян // Вісник Інституту археології ЛНУ ім. І. Фран­ка. — Львів, 2006. — Вип. 1. — С. 27—38.
  42. Онищук Я.І. Етнічна віднесеність археологічних культур І тис. н. е. на території Галичини / Я.І. Онищук // Галичина: етнічна історія. — Львів, 2008. — С. 13—32.
  43. Пастернак Я. Ранні слов’яни в історичних, археоло­гіч­них, лінгвістичних дослідженнях / Я. Пастернак. — Нью­-Йорк ; Париж ; Мюнхен, 1975. — С. 5—106.
  44. Петров В.П. Етногенез слов’ян / В.П. Петров. — Київ, 1972. — 240 с.
  45. Приходнюк О.М. Слов’яни на Поділлі (VІ—VІІ ст. н. е.) / О.М. Приходнюк. — Київ, 1975. — 154 с.
  46. Русанова И.П. Славянские древности VІ—VIІ вв. / И.П. Русанова. — Москва, 1976. — 215 с.
  47. Русанова И.П. Этнический состав носителей пшеворской культуры / И.П. Русанова // Раннеславянский мир. Материалы и исследования. — Москва, 1990. — С. 119—135.
  48. Седов В.В. Происхождение и ранняя история славян / В.В. Седов. — Москва, 1979. — 154 с.
  49. Седов В.В. Анты / В.В. Седов // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. — Москва, 1987. — С. 16—22.
  50. Седов В.В. Славяне: Историко­археологическое исследование / В.В. Седов. — Москва, 2002. — 626 с.
  51. Сміленко А.Т. Слов’яни Подніпров’я в ареалі черняхівської культури / А.Т. Сміленко // Старожитності Русі­-України. — Київ, 1994. — С. 68—73.
  52. Строцень Б.С. Черняхівська культура Західного Поділля : автореф. к. і. н. / Б.С. Строцень. — Київ, 2006. — 18 с.
  53. Тельнов Н.П. Изучение славянской культуры в Молдавии в конце 70­х — в 80­е годы / Н.П. Тельнов // Днестро­Дунайское междуречье в І — начале ІІ тыс. н. э. (Сб. научных трудов). — Киев, 1987. — С. 58—67.
  54. Терпиловский Р.В. Некоторые дискуссионные пробле­мы археологии и истории ранних славян / Р.В. Тер­пи­ловский // Stratum plus. — №5. — Санкт­-Петербург ; Кишинев ; Одесса ; Бухарест, 2001—2002. — С. 429.
  55. Тимощук Б.А. Кодын — славянское поселение переходного периода / Б.А. Тимощук, Л.Г. Кулиниченко // АО 1971 г. — Москва, 1972. — С. 368—369.
  56. Тимощук Б.О. Слов’яни Північної Буковини V—ІХ ст. / Б.О. Тимощук. — Київ, 1976. — 176 с.
  57. Томашевский А.П. Славянское поселение Тетеревка­І / А.П. Томашевский, И.О. Гавритухин. — Киев, 1992. — 91 с.
  58. Третяков П.Н. Фино­угры балты и славяне на Днепре и Волге / П.Н. Третяков. — Москва ; Ленинград, 1966. — 308 с.
  59. Филипчук А. Про міграційні процеси слов’ян в ранньому середньовіччі (за матеріалами поселень V—VII ст. українського Прикарпаття) / А. Филипчук // Середньо­вічні старожитності Центрально­Східної Європи : ма­теріали VII міжнародної студентської наукової архе­о­логічної конференції (Чернігів, 11—13 квітня 2008 р.). — Чернігів, 2008. — С. 222—225.
  60. Филипчук А. Міграційні процеси слов’ян V—VІІ ст. у Верхньому, Середньому Подністер’ї та Верхньому Попрутті (за матеріалами стаціонарних і розвідкових досліджень) / А. Филипчук // Вісник Інституту архе­ології. — Львів, 2010. — Вип. 5. — С. 61—83.
  61. ФилипчукА.М. Прикарпатська прабатьківщина сло­в’ян перед їхнім розселенням у V—VІІ ст. / А.М. Филипчук // Вісник Інституту археології. — Львів, 2011. — Вип. 6. — С. 52—61.
  62. Филипчук А. Про деякі аспекти заселення українсь­кого Прикарпаття носіями старожитностей празького типу / А. Филипчук // Середньовічні старожитності Центрально­Східної Європи : матеріали Х міжнародної студентської наукової археологічної конференції (Чернігів, 15—17 квітня 2011 р.). — Чернігів, 2011. — С. 200—203.
  63. Филипчук А. Ранньослов’янські пам’ятки Верхнього та Середнього Подністров’я в контексті міграційних процесів / А. Филипчук // Наукові студії. Історико­краєзнавчий музей м. Винники. — Львів ; Винники, 2011. — Вип. 4. — С. 35—51.
  64. Филипчук А. М. Деякі аспекти хронології празьких старожитностей Південно­західної Волині та українського Прикарпаття / А.М. Филипчук // Вісник Інституту археології. — Львів, 2012. — Вип. 7. — С. 33—58.
  65. ФилипчукА. Проблема походження старожитностей празького типу: стан та перспективи дослідження / А. Филипчук // Наукові студії. Історико­краєзнавчий музей м. Винники. — Львів ; Винники, 2012. — Вип. 6. — С. 271—274.
  66. Филипчук А.М. Деякі теоретико­методологічні ас­пекти формування джерельної бази празьких селищ Верхнього, Середнього Дністра та Верхнього Прута (польові роботи др. пол. ХХ ст.) / Филипчук А.М. // Археологічні студії. — Київ ; Чернівці, 2014. — Вип. 5. — С. 183—199.
  67. Филипчук А. До питання про місце празьких пам’яток серед синхронних слов’янських старожитностей / Филипчук А. // Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць Адміністрації історико­культурного за­по­відника «Давній Пліснеськ» на пошану Михайла Андрі­йовича Филипчука. — Львів, 2016. — С. 94—104.
  68. Филипчук М. Про структуру господарства Прикарпатських слов’ян у VІІІ—Хст. / М. Филипчук // Галицько­Волинська держава: матеріали і дослі­джен­ня. — Львів, 1999. — С. 62.
  69. Филипчук М. Райковецька культура в українському Прикарпатті: хронологія і періодизація / М. Филипчук // Вісник Інституту археології. — Львів, 2008. — Вип. 3. — С. 68—135.
  70. Филипчук М.А. Пам’ятки черняхівської та празької культур узбережжя р. Золота Липа / Филипчук М.А., Филипчук А.М. // Карпатика. — Ужгород, 2014. — Вип. 43. — С. 160—173.
  71. Цигилик В.М. Нові пізньочерняхівські житла на Львівщині / В.М. Цигилик // Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян. — Київ ; Львів, 1997. — С. 104—110.
  72. Щукин М.Б. О некоторых проблемах черняховской культуры и происхождения славян (по поводу статтей Е.А. Рикмана, И.С. Винокура, В.В. Седова и И. Вернера) / М.Б. Щукин // СА.1975. — № 4. С. 63—67.
  73. Щукин М.Б. На рубеже ер / М.Б. Щукин. — Санкт­Петербург, 1994. — 324 с.
  74. Fylypиuk А. O pitanju poиetne etape slavenskih migracija gornjim tokom Zapadnog Buga te Gornjim i Srednjim Po­dnistrov’jem / А.Fylypиuk // Ukrajinski Karpati: etno­ge­neza — arheologija — etnologija. Zbornik radov (prijevod s ukrajinskoga). — Zagreb, 2014. — S. 71—94.
  75. Galuњka L. Slovane / L.Galuњka. — Brno, 2008. — 120s.
  76. Godіowski K. Z badan nad zagadniem rozprzestrzenienia sіowian w V—VII w. / K. Godіowski. — Krakуw, 1979. — S. 7—27.
  77. Рarczewski M. Najstarsza faza kultury wczesnosіowiaсskiej w Polsce / M. Рarczewski. — Krakуw, 1988.
  78. Љafarik P. Slovanskм staroћitnosti / P. Љafarik. — Praha, 1837. — 1008 s.
  79. Udolph J. Zum Stand der Diskussion um Urheimat der Slaven / J.Udolph // Beitrage zur Namenforschung. — 1979. — Bd. № 7—14. — S. 1—23.
  80. WernerJ. Zur Herkunft und Ausbreitung der Anten und Sklavenen / J. Werner // Actes du VIII CISPP. — Beograd, 1971. — S. 243—252.
  81. Wehner D. Stodorania. Struktury osadnicze stodoran i ich przemiany we wczesnym њredniowieczu (VII — poі. XII w.) / D. Wehner // Наукові студії. Історико­-краєзнавчий музей м.Винники. — Львів ; Винники, 2010. — Вип. 3. — С. 92—99.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »