« 2017. № 4 (136)

Народознавчі зошити. 2017. № 4 (136). С. 977–982

УДК 747:72.012.8:728.5 (477­25)”1950/1980”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.04.977

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТВОРІВ МОНУМЕНТАЛЬНО­ДЕКОРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА В ДИЗАЙНІ ІНТЕР’ЄРІВ ГОТЕЛІВ КИЄВА 1950—1980­х років

Смоляр Олена Василівна — аспірантка Київського національного університету

культури і мистецтв (кафедра дизайну реклами і середовища),

Департамент культури м.~Києва.

бул. Шевченка, 3, Київ, 01004, Україна

Контакти: телефон: (044) 279-61-09,

e-mail: dk@kievcity.gov.ua

Анотація. Досліджується концептуальний аналіз творів мону­ментально­-декоративного мистецтва в дизайні інтер’єрів готелів Києва 1950—1980-­х років. Описуючи настінне мистецтво окресленого періоду, головним завданням було донесення піднесених ідей, які чітко та зрозуміло мали діалог з народом. Художники прагнули наповнити громадські ін­тер’є­ри закликом дружності, гармонії в суспільстві, патріотичністю до своєї країни, шануванням природи, досягаючи бажаного результату талановитістю творчих задумів. Композиційна розповідь засобами монументального декорування впродовж десятиліть плинно зростає, чаруючи своєю оригінальністю тематичного вирішення. На основі вивчення монументально­декоративних творів окресленого періоду, таке мистецтво з його поглибленим змістом та концепціями стає прикладом для формування нових інтер’єрних об’єктів готельних споруд м. Києва. Цим можуть бути вирішені питання для реконструкцій та збереження архітектурних пам’яток нашої Батьківщини та створення нових інтер’єрних проектів готелів з концепціями нашого періоду 2000-­х рр., що є надзвичайно актуальними, демонструючи мотиви, які лишаються в історії України.

Ключові слова: монументально­декоративне мистецтво, твір, дизайн, інтер’єр готелів, композиція, концепція.

Надійшла 27.06.2017

Список використаних джерел:

  1. Жоголь Л.Е. Декоративное искусство в интерьерах общественных зданий / Л.Е. Жоголь. — Киев : Будивельник, 1978. — 104 с.
  2. Жоголь Л.Е. Декоративное искусство в современном интерьере / Л.Е. Жоголь. — Киев : Будивельник, 1986. — 197 с.
  3. Задорожній І.­В. Задорожній Іван­Валентин: монументальне мистецтво, живопис, графіка. Каталог виставки творів / І.­В. Задорожній. — Київ : Спілка художників України, 1991. — 66 с.
  4. Кантор А. Самоценность искусства и переживание пространства / А. Кантор. — Москва : Декоративное искусство СССР, 1980. — Вып. № 12. — С. 14.
  5. Лебедева В.Е. Советское монументальное искусство шести­десятых годов / В.Е. Лебедева. — Москва : Наука, 1973. — 234 с.
  6. Мисюга Б.В. Галина Севрук. Альбом­монографія / Б.В. Мисюга. — Львів ; Київ : Смолоскип, 2011. — 240 с.
  7. Скляренко Г.Я. Мистецтво і місто. Роль монумен­таль­но­декоративного мистецтва у формуванні есте­тичного середовища соціалістичного міста / Г.Я. Скляренко // Література і мистецтво. — 1987. — Серія 6. — Вип. № 9. — 48 с.
  8. Чегусова З.А. Людмила Жоголь: Чарівниця художнього текстилю / З.А. Чегусова, Т.В. Кара­Васильєва, Т.О. Придатко. — Київ : Либідь, 2008. — 264 с.
  9. Інтернет­ресурс: http://okeramike.ru/books/item/f00/s00/z0000005/st008.shtml.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »