« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 231–241

УДК 821(477) «19» (092)+61

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.231

Надійшла 14.12.2017

ВІДДАНІСТЬ ІДЕАЛАМ ЯК СПОСІБ ЖИТТЯ: ЛІКАР, ПОЕТ, ПИСЬМЕННИК, УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ —  МИХАЙЛО КАЧАЛУБА (110 років від дня народження)

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7895-3379

Стельмащук Галина Григорівна, доктор мистецтвознавства, професор,

дійсний член — академік Національної академії мистецтв України,

завідувач кафедри історії і теорії мистецтв

Львівської національної академії мистецтв.

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна
Контакти: e-mail: g_stelm@ukr.net
Анотація. Висвітлюється життя і творчість Михайла Качалуби, уродженця Тернопільщини: лікаря і письменника, громадського діяча, автора десяти збірок поезій, чотирьох книжок спогадів. Від студентських років і до самої смерті він був змушений жити і працювати поза Батьківщиною. На різних етапах свого життя, серед невідрадних умов, драматичних ситуацій свідомо і непохитно відстоював українство, вносив свою часточку у прискорення незалежності України. Він друкувався у періодиці української діаспори  — «Новий шлях» (Торонто), «Українське слово» (Париж), «Християнський голос» (Мюнхен) та ін., був членом міжнародної письменницької організації «PEN-Club», Об’єднання українських письменників у Канаді «Слово» та Почесним членом Спілки українських письменників Словаччини.

Ключові слова: Михайло Качалуба, медичний факультет, поет, письменник, лікар.

Список використаних джерел

  1. Дем’янюк М. Михайло Качалуба (1908—1993) / М. Де­м’янюк // Літературна Збаражчина. — Збараж, 1996. — С. 73—76.
  2. Дзюба І. Українські голоси у Швейцарії / І. Дзюба // Літературна Україна. — 1990. — 30 серпня. — С. 7.
  3. 3. Качалуба Михайло // З моєї Одіссеї. — Тернопіль, 1997. — С. 440.
  4. Качалуба Михайло, лікар-поет // Українські лікарі: Бібліогр. довідник / упоряд. П. Пундій. — Кн. 1. — Львів ; Чикаго, 1994. — С. 94.
  5. Качалуба Михайло — поет, лікар, громадський діяч // «Журавлина» книга ; Тернопільська українська західна діаспора: Словник імен. — Тернопіль, 2001. — 42. К—Л. — С. 25—27.
  6. Качалуба Михайло Олексійович // Література землі Збаразької: Бібліографічний посібник. — Вип. 2 / упоряд. Н. Сенчишин. — Збараж : ЦБ, 2005. — С. 44—45.
  7. Маслянка Б. Вшанували українського швейцарця Михайла Качалубу (про українського поета діаспори) / Б. Маслянка // Місто. — 2004. — 8 грудня.
  8. Мельничук Б. Качалуба Михайло Олексійович (07.11.1908, с. Романове Село, нині Збаразького р-ну — 07.04.1993, м. Лозанна, Швейцарія) — поет, лікар, громадський діяч / Б. Мельничук, о. Р. Сливка // ТЕС. — Тернопіль, 2005. — Т. 2. К—О. — С. 54.
  9. Микола Мушинка. Людина високої національної проби // М. Качалуба. З моєї Одіссеї. — Тернопіль, 1997. — 506 с.
  10. Сто років від дня народження Качалуби Михайла Олексійовича — (07.11.1908—07.04.1993) // Календар знаменних і пам’ятних дат Збаражчини на 2008 рік / упор. Н. Сенчишин. — Збараж : ЦБ, 2007. — С. 16—17.
  11. Сто років від дня народження Михайла Олексійовича Качалуби // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2008 рік / укладач М. Друневич.  — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. — С. 119—122.
  12. Тадейчук Є. Повернення поета (про Качалубу) / Є. Тадейчук // Вільне життя. — 1994. — 9 грудня.
  13. Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі. 1898—1998: До сторіччя заснування / за ред. С. Яреми. — Тернопіль ; Львів, 1998. — С. 572, 584. — (Про М. Качалубу).
  14. 14. Мушинка Микола. Вшанування пам’яті Михайла Качалуби в Словаччині. — Пряшів, mmusinka@unipo.sk.
  15. Мушинка Микола, Бобинець Михайло, Кішко Олександер. Тернистий шлях лікаря-поета з українського Поділля Михайла Качалуби До 100-ліття з дня народження. Світова федерація українських лікарських товариств. «Лікарський вісник». E-mail sfulc@ukr.net. 27.01.2009.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »