« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 494–501

УДК 75.052/058(477.83-22)-0552

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.494

Надійшла 13.03.2018

ТРАДИЦІЙНИЙ РОЗПИС ЯВОРІВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ТВОРЧИХ ІНСПІРАЦІЙ НАТАЛІЇ ДЮГ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9719-4432

Шпак Оксана Дмитрівна, кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail shpak.oksana@gmail.com

Анотація. В основі творчості художниці Наталії Дюг, яка живе і працює у смт Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, лежить локальна традиція розпису на дереві Яворівщини — декор мальованих скринь ХІХ — першої пол. ХХ ст., розпис дитячих іграшок (забавок) кінця ХІХ—ХХ ст. Художниця працює у галузі станкового малярства, свої картини виконує акриловими фарбами на склі й на тканині. У творчості Наталії Дюг виразно прочитуються дві тенденції: зв’язок з традицією яворівського народного розпису і новаторство щодо техніки й матеріалу, типології та стилістики творів.

Ключові слова: народне декоративне мистецтво Яворівщини, декоративний розпис, яворівські мальовані скрині, яворівські народні забавки, мотиви орнаменту, інтерпретація, етномистецька традиція.

Список використаних джерел

  1. 1. Будзан А.Ф. Яворівські мальовані скрині / А.Ф. Будзан // Народна творчість та етнографія. — 1968. — № 5. — С. 49—53.
  2. Герус Л. Українська народна іграшка / Л.М. Герус. — Львів : НАН України ; Інститут народознавства, 2004. — 264 с. : іл.
  3. Герус Л. Яворівська народна іграшка: історія розвитку та сучасні прооблеми промислу / Л. Герус // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. ССХХХ. Праці секції етнографії та фольклористики. — Львів : Наукове товариство імені Шевченка, 1995. — С. 176—189.
  4. Найден О.С. Орнамент українського народного розпису: Витоки, традиції, еволюція / О.С. Найден. — Київ : Наукова думка, 1989. — 136 с.
  5. Наталія Володимирівна Дюг: Художниця, педагог і вихователь, майстер. ХПТУ № 14 / авт. тексту та упорядник К.М. Кавас. — Івано-Франкове, 2011. — 52 с. : іл.
  6. Станкевич М.Є. Автентичність мистецтва. Питання теорії пластичних мистецтв. Вибрані праці / М.Є. Станкевич. — Львів : СКІМ, 2004. — 192 с.
  7. СтанкевичМ.Є Українське художнє дерево ХVІ—ХХ ст. / М.Є. Станкевич. — Львів : НАН України ; Інститут народознавства, 2002. — 480 с. : іл.
  8. Чугай Р.В. Народне декоративне мистецтво Яворів­щини / Р.В. Чугай. — Київ : Наукова думка, 1979. — 144 с. : іл.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »