« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 696–700

УДК 801.82:[398.8:81’276.3]:091″16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.696

“…МІШАНИНА ПОБОЖНИХ СЬПІВІВ І ФРІВОЛЬНИХ” В РУКОПИСНИХ ЗОШИТАХ БАРОКОВОЇ ДОБИ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ

Маєрчик Марія, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця
Інститут народознавства Національної академії наук України,
відділ соціальної антропології,
Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
Головна редакторка наукового рецензованого журналу “Критика феміністична: східноєвропейський журнал феміністичних та квір-студій”.
Заступниця директорки “Центру культурно-антропологічних студій”.
Контакти: mayerchykmaria@gmail.com

Анотація. Ця стаття присвячена явищу, на яке звертають увагу історики літератури та культури від XIX століття, а саме наявності в рукописних зошитах барокової доби (XVII—XVIII століть) поряд з побожними текстами «непристойних», «фривольних» пісень. Обґрунтовано необхідність історизувати «непристойне», означити відмінність між модерними (науковими, етними) і немодерним (емними) поглядами на «непристойні» записи XVII—XVIII століть для контекстуальнішого розуміння значення цих записів у середовищі їх функціонування. Такий підхід дасть змогу означити нову перспективу для вивчення модернізаційних процесів у сфері мови та інтимності.

Ключові слова: рукописні зошити XVII—XVIII століть, барокова література, модернізація в сфері інтимності, «фривольні» пісні.

Надійшла 22.03.2018

Список використаних джерел

1. Байдин В. Идентификация Кирши Данилова на Урале: материалы к биографии / В. Байдин // Известия Уральского федерального университета. — 2013. — № 4 (120). — С. 47—70.
2. Вуйцик В. Графіті XVII—XV століть церкви святого Пантелеймона в Галичі / Володимир Вуйцик // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — 1996. — Т. ССХХХІ. — С. 189—194.
3. Грушевська К. Збирання і видання дум в XIX і в початка XX віку / Катерина Грушевська // Українські народні думи. — Т. 1. — Київ : Державне видавництво України, 1927. — С. XIII—CXXXII.
4. Грушевський М. Сьпіванник з початку XVIII в. / Михайло Грушевський // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — 1897. — XV. — С. 3—48.
5. З актових книг XVII—XVIII ст. // Етнографія статевого життя й тілесності / укл., наук. ред. О. Боряк, М. Маєрчик. — Київ : Центр культурно-антропологічних студій, 2013. — С. 281—283.
6. Калайдович К. Предисловие / Константин Калайдович // Древнія россійскія стихотворенія, собранныя Киршею Даниловымъ, и вторично изданныя съ прибавленіемъ 35 пѣсенъ и сказокъ, доселѣ неизвѣстныхъ, и нотъ для напѣва. — Москва : В типографіи Семена Селивановскаго, 1818. — С. I—XXXVI.
7. Кляус В. Из песенных сборников XVIII века / Владимир Краус // Русский эротический фольклор. Песни. Обряды и обрядовый фольклор. Народный театр. Заговоры. Загадки. Частушки / сост., научн. ред. А. Топорков. — Москва : Ладомир, 1995. — С. 32—50, 543—548 (примітки).
8. Крекотень В. Українська література XVII ст. / Володимир Крекотень // Українська література XVII ст. / упор. і прим. В. Крекотеня. — Київ : Наукова думка, 1987. — С. 5—25.
9. Перетц В. Къ исторіи польскаго и русскаго народнаго театра. (Нѣсколько интермедій XVII—XVIII столѣтій) / Владимир Перетц // Извѣстія Отдѣленія русского языка и словесности Императорской Академіи Наукъ. — Санктпетербургъ : Тип. Имп. Акад. наук, 1905. — Т. Х. — Кн. 1. — С. 51—104.
10. Перетцъ В. Малорусскія вирши и пѣсни въ записяхъ XVI—XVIII вв: I—XIV / Владимир Перетцъ (Отдѣльный оттискъ изъ Извѣстій Отдѣленія русского языка и словесности Императорской Академіи Наукъ, т. IV (1899 г.), кн. 3-й, с. 869—938). — Санкт-Петербург : Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1899. — С. 1—70.
11. Писаренко Ю. «Запретный» рисунок из Золотых ворот Киева / Юрий Писаренко // Ruthenica. — 2005. — № 4. — С. 22—31.
12. Сборник Кирши Данилова / под ред. П. Шеффера. — Санкт-Петербург : Типография Императорской академии наук, 1901. — 422 с.
13. Camille M. Dr Witkowski’s Anus: French Doctors, German Homosexuals and the Obscene in Medieval Church Art / Michael Camille // Medieval Obscenities / edited by Nicola McDonald. — York : York Medieval Press, 2014. — P. 17—38.
14. Phillips K. Sex Before Sexuality: A Premodern History / Kim M. Phillips, Barry Reay. — Cambridge : Polity, 2011. — 200 p.
15. Uszkałow Ł. Морфологія сексу в дзеркалі української барокової літератури (пролегомени) / Łeonid Uszkałow // Wielkie tematy kultury w literaturach słowiańskich. — T. 9: Ciało / red. A. Matusiak, I. Gwóźdź-Szewchenko, M. Koch, E. Komisaruk, J. Rysicz, A. Ursulenko. — Wrocław : Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2011. — S. 509—524.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »