« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 902–906

УДК: 94 “18”:75

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.902

Надійшла 17.05.2018

ЕТНОГРАФІЧНА ЧУТЛИВІСТЬ ЯК ОСНОВА «ГРЕЦЬКОГО ДИВА» У ДЗЕРКАЛІ АНТИЧНИХ МОНЕТ

Гурмак Василь Миколайович — професор кафедри МДС

Львівської національної академії мистецтв,

заслужений діяч мистецтв України.

Вул. Кубійовича, 38, Львів, Україна, 79000

Контакти: тел. 067 670 63 87; e–mail: arthurmak@ukr.net

Анотація. На прикладі низки античних монет розглядається феномен «грецького дива». Доводиться теза про етнографічну чутливість як основну характеристику давньогрецької культури у всіх її сферах: мистецтві, науці, політиці. Зокрема, основу грецької політики стосовно захоплених під час походів Александра Македонського країн складало засвоєння культурних особливостей підкореного народу, що зводило до мінімуму антагонізм між місцевим населенням та чужоземними правителями. Висловлюється припущення, що саме відкритість греків до культур інших народів становить основу «грецького дива».

Ключові слова: «грецьке диво», антична культура, монета, мистецтво, політика.

Список використаних джерел

  1. Геродот. «Геродота Турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами» / Геродот. — Київ : Наукова думка, 1993. — 576 с.
  2. Платон. Собрание сочинений : в 4-х т. — Т. 3 (Философское наследие) / Платон. — Москва : Мысль, 1994. — 657 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »