« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 902–906

УДК: 94 “18”:75

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.902

Надійшла 17.05.2018

ЕТНОГРАФІЧНА ЧУТЛИВІСТЬ ЯК ОСНОВА «ГРЕЦЬКОГО ДИВА» У ДЗЕРКАЛІ АНТИЧНИХ МОНЕТ

Гурмак Василь Миколайович — професор кафедри МДС

Львівської національної академії мистецтв,

заслужений діяч мистецтв України.

Вул. Кубійовича, 38, Львів, Україна, 79000

Контакти: тел. 067 670 63 87; e–mail: arthurmak@ukr.net

Анотація. На прикладі низки античних монет розглядається феномен «грецького дива». Доводиться теза про етнографічну чутливість як основну характеристику давньогрецької культури у всіх її сферах: мистецтві, науці, політиці. Зокрема, основу грецької політики стосовно захоплених під час походів Александра Македонського країн складало засвоєння культурних особливостей підкореного народу, що зводило до мінімуму антагонізм між місцевим населенням та чужоземними правителями. Висловлюється припущення, що саме відкритість греків до культур інших народів становить основу «грецького дива».

Ключові слова: «грецьке диво», антична культура, монета, мистецтво, політика.

Список використаних джерел

  1. Геродот. «Геродота Турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами» / Геродот. — Київ : Наукова думка, 1993. — 576 с.
  2. Платон. Собрание сочинений : в 4-х т. — Т. 3 (Философское наследие) / Платон. — Москва : Мысль, 1994. — 657 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »