« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 913–928

УДК 39:929-055.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.913

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466

Надійшла 07.05.2018

СПОВІДЬ 95-ЛІТНЬОЇ ДУЛІБЧАНКИ

 Тарас Ярослав Миколайович, доктор історичних наук,

професор, кандидат архітектури, завідувач відділу

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ етнології сучасності,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

професор

Національний університет «Львівська політехніка»,

кафедра Реставрації і реконструкції архітектури та пам’яток мистецтва

Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Це усна історія про буденне життя звичайної жінки, Юлії Юрківни Тарас, якій у 2017 виповнилося 95 років, яка, щоб вижити і забезпечити власні потреби, спромоглася пристосуватися до викликів та випробувань, які «дарували» політично-економічні системи держав-загарбниць України. Це розповідь про життя за Польщі, за німецької окупації, у підрадянській та незалежній Україні.

 Ключові слова: примусові роботи, Австрія, син, донька, тяжка праця, різні політично-економічні системи.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »